16 лютого 2022 року
справа № 755/19435/20
провадження № 22-ц/824/3014/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.,
при секретарі: Русинчук І.І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іценко Оксана Григорівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмила Олегівна, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 квітня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Марфіної Н.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іценко Оксана Григорівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмила Олегівна, ОСОБА_3 , про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації,
В грудні 2020 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду із позовом, в якому просило: визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , посвідчений 12.09.2014 року ПНКМНО Іценко О.Г., зареєстрований в реєстрі під номером 1807; в порядку застосування наслідків недійсності правочину скасувати державну реєстрацію права власності на вищевказану квартиру, а також покласти на відповідачів понесені позивачем судові витрати.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 21.09.2007 року між відповідачем ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», процесуальним правонаступником якого є позивач - ТОВ «ОТП Факторинг Україна», був укладений кредитний договір №ML-0DE/10/2007. За вказаним договором позичальник отримав кредит у сумі 53000,00 доларів США. 28.05.2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та позивачем - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким позивач прийняв право вимоги за кредитним договором №ML-0DE/10/2007 від 21.09.2007 року. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26.10.2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за договором про надання кредиту у розмірі 74357,82 долари США, що еквівалентно 592706,18 грн та 143013,53 грн і судові витрати - 1820,00 грн. На підставі рішення суду 03.08.2012 року відкрито виконавче провадження №33795248, в межах якого 20.08.2012 року накладено арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.
12.09.2014 року ОСОБА_1 кв. АДРЕСА_1 була відчужена шляхом укладання договору дарування на користь ОСОБА_2 . Позивач вважає, що відповідач ОСОБА_1 здійснив відчуження, а відповідачка ОСОБА_2 набула у власність вказане нерухоме майно, виключно з метою та умислом ухилення від виконання зобов'язання за рішенням суду щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому вважає, що оспорюваний правочин за своєю правовою природою є безумовно фіктивним.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30 квітня 2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іценко Оксана Григорівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмила Олегівна, ОСОБА_3 , про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації задоволено.
Договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 12.09.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іценко Оксаною Григорівною, зареєстрований в реєстрі за номером 1807, визнано недійсним.
Державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , проведену на підставі договору дарування від 12.09.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іценко Оксаною Григорівною, зареєстрованого в реєстрі за номером 1807, - скасовано.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 53 000 доларів.
З метою забезпечення виконань за кредитним договором між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» укладено договір іпотеки, предметом якого є земельна ділянка, вартістю 386 276,00 грн (76490,30 доларів США), що перевищує суму наданого банком кредиту.
Зазначає, що квартира АДРЕСА_1 не була предметом іпотеки. На момент вчинення оспорюваного договору ОСОБА_1 був власником квартири, та будь-яких обтяжень на майно накладено не було.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що укладений договір дарування є фіктивним відповідно до ст. 234 ЦК України, а тому апелянт вважає, що відсутні підстави для визнання договору дарування квартири недійсним.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що договір дарування нерухомого майна укладено з подальшою метою та умислом ухилення від виконання зобов'язання за рішенням суду щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. Крім того, зазначає про відкрите виконавче провадження, в межах якого шляхом проведення електронних торгів реалізовано земельну ділянку, яка була предметом іпотеки, за ціною 115 290,00 грн, що не є достатнім для повного виконання обов'язку за рішенням суду. Вважає, що приватним виконавцем правомірно здійснюється стягнення залишку заборгованості за рахунок належного боржнику майна.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
В судовому засіданні представник приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Представником ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подано заяву про розгляд справи за його відсутності.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що дії відповідачів свідчать про недобросовісну поведінку, спрямовану на позбавлення позивача в майбутньому законних прав на виконання рішення суду за рахунок належного позичальнику нерухомого майна, а тому такий договір є недійсним на підставі статей 203 та 215 ЦК України.
Однак погодитись із таким висновком суду не можна.
Судом встановлено, що 21.09.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ML-0DE/10/2007 на суму 53000,00 доларів США зі сплатою процентів у розмірі 5,99% річних із кінцевим терміном повернення - 21.09.2022 року.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26.10.2011 року у справі №2-3230/2011 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за договором про надання кредиту №ML-0DE/10/2007 від 21.09.2007 року в розмірі 74357,82 доларів США, що еквівалентно 592706,18 грн та 143013,53 грн, і судові витрати - 1820 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.12.2014 року у справі №2-3230/2011 залишено без задоволення заяву про перегляд зазначеного вище заочного рішення.
Постановою головного державного виконавця Коровайко О.С. від 03.08.2012 року відкрито виконавче провадження №33795248 на підставі виконавчого листа №2-3230-11, виданого 16.12.2011 року Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 солідарного боргу в розмірі 737539,71 грн.
Постановою головного державного виконавця Коровайко О.С. від 20.08.2012 року в межах ВП №33795248 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. відкрито виконавче провадження №63636000 від 17.11.2020 року на підставі виконавчого листа №2-3230-11, виданого 16.12.2011 року Дніпровським районним судом м. Києва, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за договором про надання кредиту в розмірі 74357,82 долара США, що еквівалентно 592706,18 грн та 143013,53 грн, і судові витрати - 1820 грн.
За змістом листа КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» на адресу приватного виконавця Лановенко Л.О. від 01.12.2020 року, згідно з даними реєстрових книг підприємства за адресою в АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 17.05.2007 року.
Згідно з наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.05.2007 року, спадкоємцем майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син - ОСОБА_1 . Спадкове майно, на яке видане свідоцтво, складається з квартири АДРЕСА_1 .
За змістом Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - кв. АДРЕСА_1 від 11.12.2020 року, право власності на вказану квартиру зареєстроване 12.09.2014 року за ОСОБА_2 на підставі договору дарування, серія та номер: 1870, виданого 12.09.2014 р. ПН КМНО Іценко О.Г.
Відповідно до змісту оспорюваного договору дарування квартири, посвідченого ПН КМНО Іценко О.Г., зареєстрованого в реєстрі за №1807, від 12.09.2014 року, дарувальник - ОСОБА_1 передає, а обдарована ОСОБА_2 безоплатно приймає в дарунок квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 є рідним сином відповідачки ОСОБА_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження.
Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі встановленій законом, а частина перша статті 205 ЦК України передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Загалом статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Однією з цих вимог є така: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Згідно зі статтею 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законом.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними», а саме пункту 24 роз'яснив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання сторонами правочину не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.
Отже, зі змісту наведених норм матеріального цивільного права вбачається, що для підтвердження факту укладення фіктивного правочину необхідна наявність основних обов'язкових умов, зокрема, відсутність наміру створювати правові наслідки, які випливають з правової природи чи безпосередньо зі змісту укладеного правочину. При цьому правочин може бути визнано фіктивним лише в тому випадку, якщо буде доведено, що сторони дійсно умисно з власного волевиявлення уклали фіктивний правочин.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Звертаючись до суду із позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило визнати договір дарування фіктивним, посилаючись на ухилення відповідачем від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, а також на той факт, що ОСОБА_1 передбачав негативні наслідки для себе у випадку звернення стягнення на належне йому нерухоме майно та у зв'язку із чим, на думку позивача, укладено договір дарування квартири.
Як встановлено в ході розгляду справи, 21.09.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки №PML-0DE/10/2007 (майнова порука) для забезпечення повного і своєчасного виконання боржником ( ОСОБА_1 ) його боргових зобов'язань за кредитним договором ML-0DE/10/2007 від 21.09.2007 року. Предметом даного договору є земельна ділянка, загальною площею 0,0880 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Гнідинська сільська рада, СТ «Укрводексплуатація», кадастровий номер:3220882600:04:004:0150.
Посилання позивача на те, що спірний правочин укладено ОСОБА_1 з метою уникнення боргових зобов'язань за кредитним договором не заслуговують на увагу, оскільки виконання кредитного договору від 21 вересня 2007 року забезпечено укладенням іпотечного договору. (Відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 522/605/18).
Матеріали справи не містять відомостей щодо звернення позивачем стягнення майна на предмет іпотеки та недостатності коштів від реалізації іпотечного майна для задоволення потреб банку.
Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Обставини, які б свідчили що при укладенні оспорюваного договору були порушені вимоги ст. 203 ЦК України відсутні.
Аналізуючи зміст оспорюваного договору дарування, обсяг та зміст прав і обов'язків сторін, які ним передбачені, колегія суддів вважає, що правова природа договору та його умови не суперечать вимогам цивільного законодавства, які регламентують порядок укладення такого виду договору, в даному випадку обдарований - ОСОБА_2 , набула права власності на дарунок, що підтверджується реєстрацією права власності за вказаною особою на об'єкт нерухомого майна.
Посилання позивача на те, що сторони укладеного договору дарування є родичами не є безумовною підставою для визнання правочину фіктивним.
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.
Протилежний висновок суду є помилковим.
Судом першої інстанції не в повній мірі досліджено усі обставини, неправильно застосовані норми матеріального права, тому колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового про задоволення позову.
Згідно з ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 квітня 2021 року скасувати, постановити нове наступного змісту.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іценко Оксана Григорівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмила Олегівна, ОСОБА_3 , про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації відмовити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (код ЄДРПОУ: 36789421) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 6306,00 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст судового рішення виготовлено 12 травня 2022 року.
Суддя-доповідач
Судді