Справа №755/8492/20 Головуючий 1 інстанція - Катющенко В.П.
Провадження №22-ц/824/2153/2022 Доповідач 2 інстанція - Суханова Є.М.
09 лютого 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Суханової Є.М.,
суддів: Олійника В.І., Сушко Л.П.,
за участю секретаря Карпенка В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Млечка Ігоря Віталійовича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСОФ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання незаконним наказу про звільнення, скасування наказу про звільнення, поновлення на займаній посаді, внесення змін до трудової книжки та сплату відшкодування за вимушений прогул,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просивсуд: визнати незаконним та скасувати наказ № 23К від 28.05.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «ЕНСОФ»; поновити ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ «ЕНСОФ»; зобов'язати ТОВ «ЕНСОФ» внести відповідні виправлення до трудової книжки ОСОБА_1 ; зобов'язати ТОВ «ЕНСОФ» сплатити на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 1 049 985,30 грн; стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1 911,01 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що він перебував на посаді директора ТОВ «ЕНСОФ» та 28.05.2020 року відповідачем відносно нього винесено наказ № 23К про звільнення з займаної посади на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків. Із наказом про звільнення та внесенням запису до трудової книжки позивач не погоджується, оскільки вважає наказ таким, що вчинений з грубим порушенням вимог діючого законодавства, а підстава, на якій він ґрунтується, не відповідає дійсності, не дотримано процедури звільнення та призначення нового директора. Наказ був підписаний директором з інновацій ТОВ «ЕНСОФ» ОСОБА_2 ,а відповідний запис до трудової книжки внесений за підписом директора з кадрових питань ОСОБА_3 , який не уповноважений на підписання документів від імені Товариства. Позивач ознайомився з наказом 28.05.2020 року, йому була повернута трудова книжка та з ним був здійснений повний розрахунок з відпрацьований час до 28.05.2020 року. Відповідно до акту приймання-передачі матеріальних цінностей 28.05.2020 року позивач передав директору з кадрових питань ОСОБА_4 , директору фінансовому ОСОБА_5 , та начальнику управління правової роботи ОСОБА_6 , що виступали від імені ТОВ «ЕНСОФ», печатку ТОВ «ЕНСОФ», ключ та магнітний ключ від офісу. Жодних змін до ЄДРПОУ щодо Товариства у день звільнення позивача із займаної посади внесено не було, нового директора у той день не було призначено, зміни щодо керівника ТОВ «ЕНСОФ» були внесені до ЄДРПОУ 01.06.2020 року. Отже, на момент винесення наказу про звільнення позивача та підписання його директором з інновацій ОСОБА_2 , і внесення запису про звільнення до трудової книжки директором з кадрових питань ОСОБА_3 , позивач фактично та юридично займав посаду директора ТОВ «ЕНСОФ», а зазначені особи не мали жодних повноважень на підписання документів від імені Товариства. Таким чином, і наказ, і запис у трудовій книжці підписані неуповноваженими особами, є незаконними та підлягають скасуванню, із внесенням відповідних виправлень до трудової книжки. Позивача не було запрошено до участі у загальних зборах учасників Товариства, де вирішувалося питання про його звільнення, йому не було надано копії протоколу загальних зборів учасників, також він не ставив свого підпису про тримання та ознайомлення з таким протоколом. Підставою винесення Наказу про звільнення позивача вказано одноразове грубе порушення трудових обов'язків, у зв'язку із недодержанням вимог законодавства України з охорони праці, що створює небезпеку для здоров'я і життя працівників, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Однак, жодного дослідження обставин порушення позивачем трудових обов'язків проведено не було. 26.05.2020 року в ході загальних зборів учасників товариства розглядалося питання про розгляд службових записок працівників Товариства щодо порушення приписів законодавства України із охорони праці та відібрання письмових пояснень у працівників Товариства. Однак позивача, як директора Товариства, до участі у загальних зборах запрошено не було, а також не було запрошено жодної третьої особи, на підставі звернень якої існувала необхідність у проведенні дослідження вказаних обставин. За текстом протоколу загальних зборів учасників товариства № 26/05/2020 від 26.05.2020 року убачається, що на ім'я ОСОБА_2 надійшли службові записки від директора з кадрових питань та начальника управління правової допомоги,щодо експлуатації працівниками складу електричного штабелера - ручного навантажувача без направлення їх на проходження інструктажу й навчання з перевірки знань з питань охорони праці, у зв'язку з невжиттям директором товариства заходів зі створення системи управління охороною праці і забезпечення її ефективного функціонування, що загрожує життю та здоров'ю працівників товариства. За результатами зборів було прийнято рішення відібрати пояснення від начальника центру виконання замовлень Товариства щодо ряду питань, а також - отримати від позивача, в якості директора Товариства, письмові пояснення щодо невжиття ним заходів зі створення системи управління охороною праці і забезпечення її ефективного функціонування та експлуатації працівниками складу електричного штабелера - ручного навантажувача без направлення їх на проходження інструктажу й навчання з перевірки знань з питань охорони праці. Позивачем було надано письмові пояснення про те, що начальник центру виконання замовлень не повідомляв його про наявність порушень у підзвітному йому підрозділі. Ані директор з кадрових питань, ані начальник управління правової допомоги щодо експлуатації працівниками електричного штабелера - ручного навантажувача без направлення їх на проходження інструктажу й навчання з перевірки знань з питань охорони праці до позивача не зверталися. На момент складання протоколу загальних зборів від 26.05.2020 року зазначені електричні штабелери в експлуатацію на складах не вводилися. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року, діяльність Товариства була обмежена та зазначені електричні штабелери не використовувалися. Протокол загальних зборів не зазначає конкретних дат або проміжків часу, в період яких здійснювалося таке використання електричних штабелерів, не зазначено прізвищ осіб, які здійснювали відповідні роботи. Позивачем, як посадовою особою, жодного порушення здійснено не було. Звільнення на підставі ст. 41 КЗпП України є дисциплінарним стягненням, а тому може бути застосоване не пізніше одного місяця з дня виявлення грубого порушення трудових обов'язків і не пізніше 6 місяців з дня вчинення порушення. Оскільки протокол не містить відомостей про дати порушення, неможливо встановити, чи було дотримано встановлених законом строків притягнення позивача у якості директора до дисциплінарної відповідальності. У зв'язку з незаконним звільненням з займаної посади, позивач вимагає виплатити йому компенсацію середнього заробітку за період вимушеного прогулу, з 28.05.2020 року по 29.10.2020 року у розмірі 1 049 985,30 грн, із розрахунку 9 999,86 грн - середньоденна заробітна плата; 105 робочих днів - кількість робочих днів у відповідному періоді.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСОФ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання незаконним наказу про звільнення, скасування наказу про звільнення, поновлення на займаній посаді, внесення змін до трудової книжки та сплату відшкодування за вимушений прогул - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Млечка Ігоря Віталійовича подано апеляційну скаргу. Вважає рішення суду незаконним, неправомірним, необґрунтованим, таким, що постановлено без повного та всебічного дослідження обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, з огляду на що підлягає скасуванню. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано п. 1 ч. 1 ст. 41 , ст.. 149 КЗпПУ, оскільки не враховано факт відсутності в діях/бездіяльності позивача ознак одноразового порушення трудових обов'язків. Також судом не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок. Окрім того, вважає, що безпідставна відмова судом першої інстанції у задоволенні його клопотання про виклик до суду свідків, призвела до наслідків неправильного вирішення справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що наказом від 14.01.2020 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСОФ» на посаду директора, підтвердженням чого є відповідні записи в трудовій книжці позивача.(т. 1 а.с. 19).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНСОФ» є підприємницьким товариством, що діє на підставі статуту, затвердженого протоколом № 14/04/2020 від 14.04.2020 року загальних зборів учасників ТОВ «ЕНСОФ»,та станом на 28.02.2020 року загальна чисельність працівників підприємства складала 43 особи (т. 2 а.с. 21-30, т. 2 а.с. 4).
Наказом директора з інновацій ТОВ «ЕНСОФ», ОСОБА_2 , № 23К від 28.05.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». ОСОБА_1 , директора ТОВ «ЕНСОФ», звільнено 28.05.2020 року за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, у зв'язку з недодержанням вимог законодавства України з охорони праці, що створює небезпеку для здоров'я і життя працівників, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Директору фінансовому ОСОБА_7 провести всі необхідні розрахунки з ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства України (т. 1 а.с. 15).
Відповідно до Наказу № 23К від 28.05.2020 року підставою його винесення є рішення загальних зборів ТОВ «ЕНСОФ» (протокол від 28.05.2020 № 28/05/2020), пояснення ОСОБА_1 від 28.05.2020 року.
Убачається, що у лютому 2020 року, коли ТОВ «ЕНСОФ» було придбано електричний штабелер - ручний візок, загальна чисельність працівників ТОВ «ЕНСОФ» налічувала 43 особи, а отже на підприємстві мала функціонувати служба охорони праці, з підпорядкуванням уповноваженому власником органу, яким у цьому випадку є виконавчий орган товариства - директор (т. 2 а.с. 1, 2).
У відповідності до службової записки від 25.05.2020 року директора з кадрових питань ТОВ «ЕНСОФ», ОСОБА_3 , на ім'я учасника ТОВ «ЕНСОФ», ОСОБА_2 , останньому доводиться до відома про те, що під час службової поїздки до складських приміщень підприємства, за адресою: м. Київ, вул.. Сирецька, 33-щ, 22.05.2020 року ним було виявлено, що під час здійснення посадових обов'язків комірники ТОВ «ЕНСОФ» використовують автоматичний навантажувач. На питання про наявність у працівників необхідних допусків з охорони праці та посвідчень для допуску для таких робіт його проінформували про відсутність їх у працівників. Повідомляється, що ОСОБА_3 , вже доповідав директору ТОВ «ЕНСОФ», ОСОБА_1 , про необхідність забезпечення умов з охорони праці та створення безпечних умов праці для працівників центру виконання замовлень, у зв'язку з чим просить втрутитись (т. 2 а.с. 5).
Крім того, 25.05.2020 року аналогічного змісту службову записку на ім'я учасника ТОВ «ЕНСОФ», ОСОБА_2 , складено начальником управління правової роботи М.С. Лісничою (т. 2 а.с. 6).
Згідно з п. 9.4 ст. 9 Статуту загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.
26.05.2020 року загальними зборами учасників ТОВ «ЕНСОФ», що оформлені протоколом № 26/05/2020, здійснено розгляд питань службових записок працівників Товариства щодо порушення приписів законодавства України з охорони праці та відібрання письмових пояснень у працівників Товариства та вирішено: 1. Відібрати пояснення від начальника центру виконання замовлень Товариства на наступні питання: 1) Чи дійсно роботи із електричним штабелером проводяться працівниками без проведення відповідного інструктажу та перевірки знань з питань охорони праці? 2) Чи дійсно працівники не проходили інструктаж з охорони праці та не отримали відповідне посвідчення? 3) Чи повідомляли про такі порушення когось? 2. Доручити директору з кадрових питань ознайомити із даним протоколом начальника центру виконання замовлень Товариства; 3. Директору Товариства надати письмові пояснення щодо невжиття ним заходів із створення системи управління охороною праці і забезпечення її ефективного функціонування, та допуску працівників складу до роботи з електричним штабелером (ручним навантажувачем) без направлення їх на проходження інструктажу й навчання із перевірки знань з питань охорони праці, під час виконання директором Товариства своїх посадових обов'язків. Письмові пояснення надати негайно упродовж одного робочого дня з дати ознайомлення із даним протоколом (т. 2 а.с. 8-9).
Відповідно до службової записки начальника Центру виконання замовлень ТОВ «ЕНСОФ», ОСОБА_8 , останнім на питання щодо роботи Центру повідомляється: дійсно роботи із електричним штабелером проводяться працівниками без проведення відповідного інструктажу та перевірки знань з питань охорони праці; дійсно працівники не проходили інструктаж з охорони праці та не отримали відповідне посвідчення; ним в усному режимі проінформовано директора про необхідність запровадження у товаристві заходів із охорони праці, але відповідних доручень щодо створення служби охорони праці він не отримував (т. 2 а.с. 10).
У своїх поясненнях з приводу протоколу 26/05/2020 року загальних зборів учасників ТОВ «ЕНСОФ» директор, ОСОБА_1 , повідомляє, що начальник центру виконання замовлень не повідомляв його про наявні порушення у підзвітному йому підрозділі (т. 2 а.с. 14).
Таким чином, судом встановлено, що директором ТОВ «ЕНСОФ», як його виконавчим органом, в порушення покладених на нього функціональних обов'язків, не було забезпечено функціонування на підприємстві служби охорони праці, не вжито заходів для інструктажу працівників Товариства з питань охорони праці, не запроваджено систему управління охороною праці та не забезпечено її ефективне функціонування.
Убачається, що позивачем було допущено бездіяльність в частині виконання обов'язку створити на підприємстві умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці, у зв'язку з чим відповідачем було встановлено факт невиконання позивачем обов'язку по виконанню вимог законодавства України з охорони праці, який за приписами законодавства України та статуту ТОВ «ЕНСОФ» входить до кола безпосередніх трудових обов'язків позивача. За матеріалами справи не було встановлено обставин, що перешкоджали ОСОБА_1 , як директору ТОВ «ЕНСОФ», виконати покладений на нього обов'язок по забезпеченню додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці, тобто його вина, що виразилася у формі протиправної недбалості - бездіяльності у виконанні службових обов'язків, та наявність причинного зв'язку між невиконанням позивачем трудових обов'язків і негативними наслідками, що могли настати внаслідок такого порушення, є очевидною та знаходиться у прямому зв'язку.
28.05.2020 року загальними зборами ТОВ «ЕНСОФ» прийнято рішення, оформлене протоколом № 28/05/2020, що був посвідчений Іващенко Н.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 451-452, звільнити ОСОБА_1 з посади директора Товариства за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, у зв'язку з недодержанням вимог законодавства України з охорони праці, що створює небезпеку для життя і здоров'я працівників, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, та уповноважити директора з інновацій ОСОБА_2 на підписання наказу Товариства про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства (т. 2 а.с. 15-17).
З дотриманням вимог ч. 13 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», крім припинення повноважень одноосібного виконавчого органу Товариства - директора, яким був позивач, вказаним рішенням загальних зборів ТОВ «ЕНСОФ» також було вирішено питання про призначення нового директора.
Відповідно до повноважень, наданих посадовою інструкцією директора з кадрових питань, що затверджена директором ТОВ «ЕНСОФ» ОСОБА_1 18.05.2020 року, директор з кадрових питань Некрасса І.А.,вніс до трудової книжки позивача відповідний запис про звільнення позивача (т. 2 а.с. 11-13).
Таким чином, загальними зборами учасників ТОВ «ЕНСОФ» було правомірно прийнято рішення про звільнення позивача з посади директора за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, у зв'язку з недодержанням вимог законодавства України з охорони праці, що створює небезпеку для життя і здоров'я працівників, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, на виконання якого, для закінчення процедури звільнення, директором з інновацій ТОВ «ЕНСОФ», ОСОБА_2 , винесено наказ № 23К від 28.05.2020 року.
Вказане рішення загальних зборів учасників товариства, оформлене протоколом № 28/05/2020, не оскаржене, не було визнане недійсним та є чинним.
Згідно зі ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
За нормою ч. 1 ст. 99 ЦК України Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.
У відповідності до п. 9.1 ст. 9 Статуту органами товариства є загальні збори учасників та виконавчий орган.
За п. 9.14 ст. 9 Статуту виконавчий орган Товариства здійснює управління поточною діяльністю Товариства. Виконавчим одноосібним органом Товариства є директор. До компетенції виконавчого органу Товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства. Директор, як одноособовий виконавчий орган, приймає рішення в межах вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства одноособово (п. 9.15 Статуту).
Згідно з пп. 1 п. 9.16 ст. 9 Статуту Директор Товариства розробляє поточні плани діяльності Товариства і заходи, що є необхідними для вирішення його завдань.
Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.
Положеннями ст. 41 КЗпП України передбачені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.
Звільнення є одним із видів заходів стягнення, що може застосовуватися за порушення трудової дисципліни до працівника (п. 1 ч. 1 ст. 147 КЗпП України).
Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
За нормою ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Посадова інструкція є документом, що регламентує організаційно-правовий статус працівників і визначає їх конкретні завдання та обов'язки, права, повноваження, відповідальність, знання та кваліфікацію, які необхідні для забезпечення ефективної роботи працівників.
Посадову інструкцію директора підприємства було затверджено учасниками ТОВ «ЕНСОФ», 25.05.2020 року.
Згідно з п. 8 розділу ІІ. Завдання та обов'язки вказаної Посадової інструкції директор підприємства вживає заходів щодо забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, найкращого використання безпечних і сприятливих умов праці, додержання вимог законодавства про охорону навколишнього середовища.
За приписами ч.ч. 1-3, 7 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.
Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
На власника або уповноважений ним орган покладається обов'язок проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної безпеки.
Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 вказаного Закону роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.
Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання (ст. 27 Закону України «Про охорону праці»).
За нормою ч.ч. 1-3 ст. 15 Закону України «Про охорону праці» та п. 1.4 Типового положення про службу охорони праці (НПАОП 0.00-4-21-04) на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.
Положеннями ч. 4 ст. 15 Закону України «Про охорону праці» та п. 1.3 Типового положення про службу охорони праці (НПАОП 0.00-4-21-04) встановлено, що служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.
Відповідно до сп. 6.1 НПАОП 63.1-7.21-81 до управління ручним візком допускається особа не молодше 18 років після проведення відповідного інструктажу та перевірки знань з питань охорони праці.
З урахуванням сукупності наданих доказів, судом першої інстанції, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, не встановлено порушення відповідачем процедури звільнення позивача з посади директора на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, з дотриманням приписів ст.. 47 КЗпП України.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянтаз висновком суду щодо їх оцінки.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 07 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 15 лютого 2022 року
Головуючий Є.М. Суханова
Судді: В.І. Олійник
Л.П. Сушко