Справа № 726/525/22
Провадження № 1-кп/726/82/22
Категорія 315
03.05.2022 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
та обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці кримінальне провадження, внесене 01.04.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022262020000911, щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Білицьке Добропільського району Донецької області, проживаючий в АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, одружений, на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючий, раніше не судимий, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,-
22 березня 2022 року, ОСОБА_5 діючи умисно, протиправно, з метою отримання тимчасового посвідчення військовозобов'язаного, що він не підлягає військовій службі за призовом під час мобілізації, як особа, що виключена з військового обліку, за допомогою якої останній мав намір виїхати за межі України в період воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України № 64 від 24.02.2022 року та дії заборони про виїзд за межі України осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років, звернувся до невстановленої слідством особи через мережу інтернет в телеграм каналі, за допомогою в його отриманні, порушуючи законний порядок отримання такого посвідчення надав свої дані для підготовки тимчасового посвідчення військовозобов'язаного про непридатність для несення військової служби та зняття з військового обліку.
В подальшому, 25 березня 2022 року, ОСОБА_5 маючи єдиний умисел, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, достовірно знаючи, що тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 07.03.2022 р. видане на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в тому, що останній висновком лікарської комісії № 63 від 07.03.2022 р. визнаний непридатним за станом здоров'я до військової служби зі зняттям з військового обліку військового обліку за ст. 13-а наказу МОЗ № 402 від 2009 року та згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу за мобілізацією та відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» має право на виїзд за межі України, є підробленим, так як видане в порушення законного порядку його отримання, перебуваючи в АДРЕСА_2 , отримав від невстановленої слідством особи, вище вказане тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 01 квітня 2022 року близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на території контрольно-пропускного пункту відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , що в АДРЕСА_3 , з метою виїзду за межі України в період воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України № 64 від 24.02.2022 року та дії заборони про виїзд за межі України осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років, умисно, незаконно, достовірно знаючи про те, що тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 07.03.2022 видана на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в тому, що останній висновком лікарської комісії № 63 від 07.03.2022 визнаний непридатним за станом здоров'я до військової служби зі зняттям з військового обліку військового обліку за ст. 13-а наказу МОЗ № 402 від 2009 року, є підробленим, пред'явив його для перевірки працівникам прикордонної служби, видаючи його за справжнього, використавши таким чином завідомо підроблений документ
Таким чином, своїми діями обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені.
- ч.3ст.358КК України, тобто підроблення офіційного документу, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, вчинене за попередньою змовою групою осіб;
- ч.4ст.358КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.
Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.4 ст.358 КК України, визнав в повному обсязі.
14.04.2022 року між прокурором Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності захисника ОСОБА_4 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, в приміщенні Чернівецької окружної прокуратури було укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно вказаної угоди обвинувачений ОСОБА_5 під час досудового розслідування визнав свою винуватість у вчиненні вказаних вище кримінальних правопорушень та зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість в обсязі повідомленої підозри у судовому провадженні.
Враховуючи вищевикладені обставини, положення ст. 69 КК України, п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», за наявності обставин, які пом'якшують покарання, відсутності обставин, які обтяжують покарання, даних, які позитивно характеризують підозрюваного, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_5 із застосуванням ст. 69 КК України за ч. 3 ст. 358 КК України більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, за ч. 4 ст. 358 КК України покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. Остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити шляхом повного складання призначених покарань за кожне правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 1050 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17850 (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень.
Прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просили затвердити укладену угоду про визнання винуватості, оскільки вважають, що остання відповідає вимогам кримінального та кримінально процесуального законодавства.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_5 стверджував, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз'яснені судом.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_5 вказував на те, що угода про визнання винуватості укладена між ним та прокурором добровільно, без застосування будь якого насильства, примусу чи погроз та не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Заслухавши думку учасників процесу з приводу затвердження угоди, переконавшись у добровільності укладення угоди з боку обвинуваченого ОСОБА_5 , перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та нормам КК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відмови у її затвердженні.
Так, згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до вимог п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
При цьому, як передбачено ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Як встановлено судом, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч.3ст.358 КК України, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк;
- ч.4 ст.358 КК України, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
У відповідності до вимогст.12 КК України, вчинені ОСОБА_5 кримінальні правопорушення відносяться до кримінальних проступків та умисних нетяжких злочинів.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що взяті на себе зобов'язання обвинуваченим ОСОБА_5 можуть бути реально виконані, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, ухваливши щодо ОСОБА_5 обвинувальний вирок та призначивши йому узгоджену сторонами міру покарання.
Керуючись ст.ст.368-371, 374, 474-476 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 14.04.2022 року у кримінальному провадженні, внесеному 01.04.2022року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022262020000911, яка укладена між прокурором Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з іншого.
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, і за їх вчинення призначити йому покарання:
- за ч.3 ст.358 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.;
- за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити шляхом повного складання призначених покарань за кожне правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 1050 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17850 (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речовий доказ: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 07.03.2022 року, видане на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст.394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ч.1ст.473 КПК України, до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддяОСОБА_1