Справа № 716/474/22
16.05.2022 м.Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області
в складі головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
з участю сторони обвинувачення:
прокурора - ОСОБА_3
з участю сторони захисту:
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, офіційно не працює, перебуває в фактичних шлюбних стосунках, має на утриманні одну малолітню дитину, військовозобов'язаний, раніше не судимий,
в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.297 ч.3 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 в період часу з червня по листопад 2021 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, в нічний час доби з 22:00 год. по 23:00 год., перебуваючи на кладовищі, яке розташоване в адміністративних межах с. Митків Чернівецького району Чернівецької області, маючи умисел, спрямований на незаконне заволодіння металевими виробами, які розташовані під надгробками місця поховання ОСОБА_5 1913-1990 років життя, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, умисно, демонструючи своє негативне ставлення до суспільних принципів у сфері поваги до пам'яті померлих, місць їхнього поховання та інших соціальних цінностей, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу, незаконно заволодів чотирма металевими трубами довжиною по 2 м діаметром 20 мм, які служили огорожею пам'ятника на могилі. Після чого, обвинувачений ОСОБА_4 із викраденим майном зник та розпорядився ним на власний розсуд.
Крім того, в цей же період часу, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на цьому ж кладовищі, маючи умисел, спрямований на незаконне заволодіння металевими виробами, які розташовані під надгробками місця поховання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, умисно, демонструючи своє негативне ставлення до суспільних принципів у сфері поваги до пам'яті померлих, місць їхнього поховання та інших соціальних цінностей, повторно, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу, незаконно заволодів огорожею із нержавіючої сталі пам'ятника на вказаній могилі. Після чого із викраденим майном зник та розпорядився ним на власний розсуд.
Також, в цей же період часу, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на цьому ж кладовищі, маючи умисел, спрямований на незаконне заволодіння металевими виробами, які розташовані під надгробками місця поховання ОСОБА_8 , 1929-1990 роки життя, ОСОБА_9 1934-2013 роки життя, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, умисно, демонструючи своє негативне ставлення до суспільних принципів у сфері поваги до пам'яті померлих, місць їхнього поховання та інших соціальних цінностей, повторно, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу, незаконно заволодів сімома стовпчиками висотою 1 м, діаметром 50 мм. із нержавіючої сталі, 26 м погонних труби із нержавіючої сталі, діаметром 32 мм, які служили огорожею пам'ятника на могилах. Після чого із викраденим майном зник та розпорядився ним на власний розсуд.
Крім того, в цей же період часу, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на цьому ж кладовищі, маючи умисел, спрямований на незаконне заволодіння металевими виробами, які розташовані під надгробками місця поховання ОСОБА_10 , 1913-1990 роки життя та ОСОБА_11 , 1922-2004 роки життя, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, умисно, демонструючи своє негативне ставлення до суспільних принципів у сфері поваги до пам'яті померлих, місць їхнього поховання та інших соціальних цінностей, повторно, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу, незаконно заволодів огорожею із нержавіючої сталі пам'ятника на могилі. Після чого останній із викраденим майном зник та розпорядився ним на власний розсуд.
Крім того, в цей же період часу, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на цьому ж кладовищі, маючи умисел, спрямований на незаконне заволодіння металевими виробами, які розташовані під надгробками місця поховання ОСОБА_12 , 1931-1991 роки життя, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, умисно, демонструючи своє негативне ставлення до суспільних принципів у сфері поваги до пам'яті померлих, місць їхнього поховання та інших соціальних цінностей, повторно, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу, незаконно заволодів алюмінієвою огорожею пам'ятника на могилі. Після чого із викраденим майном зник та розпорядився ним на власний розсуд.
Також, в цей же період часу, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на цьому ж кладовищі, маючи умисел, спрямований на незаконне заволодіння металевими виробами, які розташовані під надгробками місця поховання ОСОБА_13 , 1923-1992 роки життя та ОСОБА_14 , 1923-2004 роки життя впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, умисно, демонструючи своє негативне ставлення до суспільних принципів у сфері поваги до пам'яті померлих, місць їхнього поховання та інших соціальних цінностей, повторно, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу, незаконно заволодів металевою огорожею із нержавіючої сталі, а саме трубами 16 м, діаметром 25 мм та 8м стовпчиків, діаметром 40 мм. Після чого, обвинувачений ОСОБА_4 із викраденим майном зник та розпорядився ним на власний розсуд.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 здійснив наругу над могилою, яку вчинив повторно та з корисливих мотивів, скоївши кримінальне правопорушення передбачене ст.297 ч.3 КК України.
Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи з наступного.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 за наведених вище обставин свою вину в пред?явленому обвинуваченні визнав та показав наступне. Він перебуває у фактичних шлюбних стосунках та має на утриманні одну малолітню дитину. Проживає в с.Митків Чернівецького району, офіційно не працевлаштований, а тому з метою заробітку вирішив викрасти з місцевого кладовища вироби огорож могил, які вироблені з алюмінієвих труб та з нержавіючої сталі. З цією метою, він в період часу з червня по листопад 2021 року, з інтервалом в один місяць в нічний час доби з 22-00 по 23-00 годину приходив на кладовище та виривав з надгробних пам'ятників вироби з металу. Для цього він використовував сокиру, за допомогою якою виривав метал. В подальшому він його на тачці відвозив на місцевий кар'єр де крошив та фізично його зменшував в розмірі та об'ємі. В подальшому відвозив на пункт прийому металобрухту та здавав за гроші, які витрачав на потреби сім'ї. Показав, що він щиро розкаюється та йому прикро за свої дії.
Потерпілі в судове засіданні не з'явилися, хоча про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Подали до суду письмові заяви з проханням проводити судовий розгляд без їх участі. Щодо наявності чи відсутності претензій до обвинуваченого, а також думку відносно виду та розміру покарання не висловили.
Вислухавши покази обвинуваченого ОСОБА_4 , приймаючи до уваги, що він, не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів провадження відносно документів, що характеризують особу.
У обвинувальному акті правильно викладені всі обставини справи.
Аналізуючи та оцінюючи всі зібрані по кримінальному провадженню докази в їх сукупності суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена. Його дії необхідно кваліфікувати за ст.297 ч.3 КК України, як наруга над могилою, вчинена повторно, з корисливих мотивів.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, виходячи з вимог закону про достатність покарання для його виправлення, запобігання скоєнню ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєного даного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом?якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, п.3 Постанови Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Як вказує законодавець у ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно вимог ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Про це свідчить його поведінка під час судового розгляду.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому відповідно до вимог ст.67 КК України в судовому засіданні не встановлено. Зазначена органом досудового розслідування обтяжуюча обставина, а саме вчинення злочину повторно, не може братися судом до уваги виходячи з вимог ст.67 ч.4 КК України, оскільки така обставина врахована як ознака кримінального правопорушення.
Суд, при призначенні покарання оцінив надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності, а також всі обставини справи, ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, характеристику особи винного, який за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, проживає в фактичних шлюбних стосунках та має на утриманні малолітню дитину, не має постійного місця роботи, однак займається реалізацією продуктів харчування, раніше не судимий. Таким чином, останній має відносно високий рівень соціальної відповідальності та наявні стримуючі фактори, які могли б запобігти вчиненню ним нового злочину.
З урахуванням вищевикладеного та обставин справи, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, йому слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень в межах санкції статті із застосуванням іспитового строку та покладенням ряду обов'язків. Обраний обвинуваченому такий вид покарання, за переконанням суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження, наслідкам, що настали, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.
Судом також встановлено, що ухвалою слідчого судді від 27.04.2022 обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Строк дії до 26.06.2022. Даний вид запобіжного заходу обвинувачений виконував, підстав для його зміни чи скасування не має, а тому його необхідно залишити без змін.
Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 366-376, 395, 532 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ст.297 ч.3 КК України, що визнано судом доведеним та призначити покарання в виді позбавлення волі строком на чотири роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 :
1.періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2.повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3.не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації
4.працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
До вступу вироку в законну силу, раніше обраний запобіжний захід ОСОБА_4 у виді особистого зобов'язання залишити без змін.
Речові докази по справі: фрагмент металевої труби, одну сокиру із дерев'яною рукояткою, фрагмент металевої огорожі та взуття ОСОБА_4 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №3 (м.Заставна) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
СУДДЯ ОСОБА_15