Справа № 619/2964/18
Провадження № 1-кп/638/265/22
16 травня 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції (дистанційне судове провадження) клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого у судовому провадженні стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел.Високий Харківського району Харківської області, який перебуває в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор»,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
встановив:
В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває судове провадження відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України
До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжено до 16 травня 2022 року.
У зв'язку з введенням на території України воєнного стану зі згоди учасників провадження судове засідання проводиться у дистанційному судовому провадженні в режимі відеоконференції з використанням учасниками провадження власних технічних засобів.
Згідно довідки уповноваженої особи ДУ «Харківський слідчий ізолятор» від 16.05.2022 року в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» доступ до глобальної мережі Інтернет відсутній у зв'язку з пошкодженням кабельної мережі.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п.1, 5 ст.177 КПК України, продовжують існувати. Вважав за можливе розглянути клопотання без участі обвинуваченого у присутності його захисника.
Захисник обвинуваченого проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особистого зобов'язання, посилаючись на недоведеність ризиків, заявлених прокурором. Щодо розгляду клопотання у відсутності обвинуваченого поклався на розсуд суду.
Інші учасники провадження не вийшли на відеозв'язок.
Колегія суддів, розглянувши клопотання прокурора, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При вирішенні питання про необхідність ув'язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , судом враховується наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватись обвинуваченого від суду, а також те, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим, у вчиненні злочину, відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, з огляду на вірогідність можливості вчинення ним іншого кримінального правопорушення, спростовує доводи обвинуваченого про відсутність зазначених ризиків.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи те, що ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України продовжують існувати, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає, що застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому суд продовжує застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 липня 2022 року включно.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 369, 372 КПК України, колегія суддів -
постановила:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», продовживши строк цього запобіжного заходу до 14 липня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_8