Справа № 404/2267/22
Номер провадження 3/404/583/22
16 травня 2022 року суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Поступайло Володимир Васильович, розглянувши матеріали справи стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 08.05.2022 року о 21 год. 16 хв. ОСОБА_1 по вул.Богдана Хмельницького, 196 у м.Кропивницькому керував транспортним засобом «Lifan 520 GX», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами постановою державного виконавця від 23.03.2015 року (виконавче провадження №46933515), чим порушив ст.15 Закону України «Про дорожній рух», скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 КУпАП.
У суді ОСОБА_1 у своїх поясненнях вину у вчиненні правопорушення не визнав, підтвердив факт керування автомобілем у місці та за часу, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, але зазначив, що йому не було відомо про існування будь-яких обмежень у праві керування транспортним засобом. Крім того, із відповідною постановою від 22.03.2019 року, яка долучена до справи, він не був ознайомлений до моменту розгляду справи в суді. Просить закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП. Він є особою із інвалідністю І групи, у зв'язку із чим використовує транспортний засіб та сплачує аліменти з наявних коштів.
На обґрунтування вини ОСОБА_1 до справи, крім протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1), в якому наявне твердження про вчинення правопорушення долучено, копію постанови державного виконавця Кіровоградського районного відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 22.03.2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (а.с.2), яку належним чином не завірено, копію посвідчення водія (а.с.3) та відеозапис (а.с.4). Інші докази в матеріалах справи відсутні.
При цьому в протоколі про адміністративне правопорушення вказано про порушення ОСОБА_1 встановленого тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами постановою державного виконавця Кіровоградського районного відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 23.03.2015 року, однак до матеріалів справи долучено копію постанову державного виконавця Кіровоградського районного відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 22.03.2019 року, яка належним чином не завірена та не може слугувати доказом по справі оскільки в провину ОСОБА_1 ставиться порушення іншої постанови, яку до матеріалів справи не долучено. Тому неможливо встановити вимоги якої саме постанови державного виконавця, під час руху транспортного засобу, були порушені ОСОБА_1 та їх чинність станом на 08.05.2022 року. Також дані про ознайомлення ОСОБА_1 із будь-якою із постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, їх направлення або вручення йому їх копії в матеріалах справи відсутні. Крім того, належно завірену копію або оригінал такої постанови не долучено до справи. При цьому жоден із долучених до матеріалів справи доказів не містить даних про те, що ОСОБА_1 було відомо про винесення державним виконавцем постанови від 22.03.2019 року.
Таким чином суд не вбачає підстав ставити під сумнів пояснення ОСОБА_1 , вважає їх достовірними та враховує, що під час керування автомобілем, за обставин, вказаних у протоколі про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 достовірно не було відомо про встановлені стосовно нього тимчасові обмеження у праві керування транспортними засобами та їх підстави, наявність яких взагалі поставлена під сумнів та належно не доведена. Крім того, пояснення ОСОБА_1 є логічними та послідовними, а також не змінювалися протягом провадження по справі, що підтверджується відеозаписами подій (а.с.4).
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Із врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Частина 3 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Таким чином, обов'язковою умовою притягнення до адміністративної відповідальності має бути наявність обмеження у праві керування транспортними засобами, встановлення якого відносно ОСОБА_1 не доведено жодним належним, допустимим та достовірним доказом, оскільки відповідна належним чином завірена постанова у справі відсутня.
Більш того суд враховує те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи та відповідно до п.2 ч.10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.
Крім того, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони даного правопорушення на переконання суду є вина суб'єкта правопорушення, яка полягає в тому, що суб'єкт правопорушення, усвідомлюючи встановлені стосовно нього обмеження у праві керування транспортними засобами, здійснював керування ними.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
При цьому суд зобов'язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За викладених обставин, оскільки суть та обов'язкові ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, належно не викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а обставини, які підлягають доказуванню у цій справі, про які зазначено раніше, не доведені.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення. Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Раніше вказані досліджені безпосередньо у суді докази ставлять під обґрунтований та розумний сумнів наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.126 КУпАП, оскільки у справі не доведено те, що ОСОБА_1 із достовірністю було відомо про встановлені стосовно нього тимчасові обмеження у праві керування транспортними засобами та винесення постанови.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, а вчинення самого правопорушення не доведено належними, достатніми та достовірними доказами.
Раніше вказані досліджені безпосередньо у суді докази ставлять під обґрунтований та розумний сумнів наявність вини ОСОБА_1 (у формі умислу чи необережності) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, оскільки у справі не доведено те, що ОСОБА_1 було відомо, станом на 08.05.2022 року, про встановлені стосовно нього тимчасові обмеження у праві керування транспортними засобами та винесену постанову. Крім того, суть та обов'язкові ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, належно не викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.
Керуючись ст.ст.126 ч.3, 247 п.1, 283, 284, 285 КУпАП, суд,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Кіровський районний суд м.Кіровограда.
Суддя Кіровського районного
суду м. Кіровограда В.В. Поступайло