Справа №404/7829/20
06 травня 2022 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.,
секретаря судового засідання: Боєчко О.Р.
представника позивача: Осіпової Ю.Ю.
відповідачки: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши в порядку загального позовного провадження в режимі відеконференції у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів ,-
Короткий зміст позовних вимог:
ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що з відповідачем ОСОБА_4 перебував в зареєстрованому шлюбі з 19.11.2005року, який було розірвано 05 липня 2013 року. Від шлюбу в них є дочка ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з січня 2019 року проживає разом з матір'ю. Рішенням Кіровського районного суд м. Кіровоград 02 липня 2013 року присуджено стягувати з нього на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дояки ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 17.06.2013 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Станом на 01.05.2020 року в нього утворилася заборгованості по аліментах, що становить 114163,39 грн.
21 листопада 2014 року він одружився з ОСОБА_7 .. Від даного шлюбу в нього народилася дочка ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . 02 грудня 2020 року рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда їх шлюб розірвано та стягнуто з нього на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11 серпня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Починаючи з 2019 року по 2020 рік він не має постійного заробітку, оскільки раніше його робота була завжди пов'язаною з керуванням транспортним засобом. Однак через заборгованість по аліментам, яка виникла не з його вини, державним виконавцем було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом. Його доходи за період І-ІV квартал 2019 року від підприємницької діяльності склав 489,44 грн., за період І-ІІІ кварталу 2020 року складають 1576,78 грн. заробітна плата та дохід від підприємницької діяльності склав 169,94 грн, інших джерел доходів не має.
Таким чином вважає, що наявність у нього обов'язку сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також значне погіршення його матеріального стану дає всі підстави для зменшення розміру аліментів .
Зазначає, що ці обставини свідчать про суттєві зміни його матеріального становища, у зв'язку з чим він не в змозі в подальшому сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 аліменти в розмірі ј частини, згідно рішення суду.
З огляду на зазначене, вважає, що наявні передбачені ст. 192 Сімейного кодексу України підстави для зменшення розміру аліментів, визначених рішенням Кіровського районного суд м.Кіровограда від 02 липня 2013 року з 1/4 частини з усіх видів його заробітку ( доходу) на 1/8 частину його заробітку ( доходу).
Стислий виклад позицій сторін:
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала повністю з підстав, зазначених в позовній заяві. Просила суд постановити рішення, яким зменшити розмір аліментів визначений рішенням Кіровського районного суду м. Кіровоград від 02 липня 2013 року, в твердій грошовій сумі, на розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) батька дитини з ј частки до 1/8 частки від усіх видів доходів (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також просила звільнити позивача від сплати судового збору.
Відповідачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, заперечили обставини на які посилається позивач. Зазначили, що після розірвання шлюбу неповнолітння дитина проживає з відповідачкою і повністю знаходиться на її утриманні, позивач ухиляється від сплати аліментів, змінює місце роботи, внаслідок чого виникла заборгованість, саме за ухилення від сплати аліментів його позбавили водійських прав. Стверджують, що позивач також ухиляється і від сплати аліментів на утримання іншої дочки. Важають, що доводи позивача про те, що народження у нього іншої дитини у іншому шлюбі, який розірвано та виплата аліментів на іншу дитину при вказаних обставинах не є безумовною підставою для задоволення його позовних вимог про зменшення розміру аліментів на утримання дочки від першого шлюбу та про те, що ним не надано доказів на підтвердження погіршення його матеріального становища. Просили в задоволенні позову відмовити повністю.
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді Долинського районного суду Кіровоградської області від 24.03.2021 року справу направлено за підсудністю до Надвірнянського районного суду.
Ухвалою судді Надвірнянський районного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2021 року по даній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Надвірнянський районного суду Івано-Франківської області від 06 травня 2021 року ухвалено проводити розгляд справи в режимі відеоконференції.
Ухвалою Надвірнянський районного суду Івано-Франківської області від 20 серпня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Фактичні обставини, встановлені судом:
Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_10 проживали в зареєстрованому шлюбі, який розірвано згідно рішення Кіровського районного суду м. Кіровоград 05 липня 2013 року розірвано. (а.с. 8).
В шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 7).
Рішенням Кіровського районного суд м.Кіровограда від 02 липня 2013 року з ОСОБА_3 присуджено стягувати на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 17.06.2013 року і до досягнення донькою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).
На виконання рішення Кіровського районного суд м.Кіровограда 02.07.2013 року було видано виконавчий лист та направлено до виконання (а.с. 10).
21 листопада 2014 року ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_11 , про що Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис № 1064. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_11 змінила прізвище на ОСОБА_12 , що стверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 11).
Від вказаного шлюбу в позивача народилася дочка ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.12).
02 грудня 2020 року рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда шлюб укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 розірвано та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11 серпня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 . (а.с.13-14).
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованостіі по виплаті аліментів згідно виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 на користь та ОСОБА_9 аліментів зробленого державним виконавцем Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Фортечного відділу державної виконавчої служби в місті Кропивницькому загальна сума заборгованості позивача станом на 01.05.2020 року становить 114163,39 грн.. (а.с. 23-24).
09 жовтня 2018 державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби в місті Кропивницькому винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві керування транспортним засобом в зв'язку з заборгованістю по сплаті аліментів (а.с. 15) .
27 квітня 2020 року Кіровський районний суд м.Кіровоград у справі № 404/2318/20 винесено постанову про скоєння ОСОБА_3 правопорушення передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на З місяці (а.с.16-17).
14 травня 2020 року Кіровський районний суд м.Кіровоград у справі № 404/2115/20 а винесено постанову про скоєння ОСОБА_3 правопорушення передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 3 місяці (а.с.18-19).
З копії трудової книжки позивача ОСОБА_3 вбачається, що він звільнявся з попереднхі місць праці за угодою сторін та за власним бажанням. (а.с. 20).
З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 30.11.2020 року, ОСОБА_3 за період І-ІІІ кварталу 2020 року отримав заробітну плату в розмірі 1576 грн. 78 коп. та дохід від підприємницької діяльності склав 169 грн. 94 коп.(а.с.21).
З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків № 9042 від 27.04.2020 року вбачається, що ОСОБА_3 за період з 1 кварталу 2019 року по 4 кварталу 2019 року отримав дохід від підприємницької діяльності - 489 грн. 44 коп. ( а.с. 22).
З довідки про склад сім'ї від 29.12.2020 р. вбачається, що позивач ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_1 . (а.с.25).
З копії свідоцтва про шлюб вбачається, що відповідач ОСОБА_10 уклала шлюб з ОСОБА_13 , в зв'язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_14 » (а.с. 44).
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі N 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки наразі на його утриманні перебувають інші утриманці.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд зазначає, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження у нього дитини ОСОБА_8 від іншого шлюбу, а також те, що він її утримує не є безумовною підставою для задоволення позовних вимог та підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки зменшення розміру утримання однієї дитини за рахунок іншої не відповідає засадам розумності та справедливості.
Суд вважає безпідставним посилання позивача на зміну сімейного стану як підставу для зменшення аліментів на утримання дитини від першого шлюбу, оскільки другий шлюб розірвано, неповнолітня дитина проживає з матір'ю, а позивач не виконує обов'язки по сплаті аліментів на її утримання, внаслідок чого виникла заборгованість в значній сумі.
Посилання позивач на те, що він не може знайти роботи, про що надав копію трудової книжки, та відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків № 3645 від 30.11.2020 року, № 9042 від 27.04.2020 про розмір доходу, суд не бере до уваги, оскільки позивачем надано вказані відомості за 2019-2020 року.
З викладеного можливо зробити висновок про те, що позивачем представлені не всі дані про отримані ним доходи.
Також позивачем не надано доказів на підтвердження його доводів про погіршення його матеріального стану, що робить неможливим сплату аліментів у встановленому рішенням суду розмірі.
Інші доводи позивача не можуть бути прийняті судом, оскільки не відносяться до безумовних підстав для зменшення розміру аліментів.
Згідно з статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Висновки суду:
Враховуючи обставини справи, а також те, що позивач працездатний, будь-яких належних та допустимих доказів про погіршення його матеріального стану з моменту стягнення аліментів на утримання дитини не надав, а також обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України) та позиції Верховного Суду України, на думку суду, не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів, адже факт що він не може знайти роботу, утримує дитину від іншого шлюбу, не може слугувати самостійною підставою для зменшення їх розміру, та те, що розмір стягуваних аліментів за рішеннями суду не є завищеними та відповідають розміру, передбаченому нормами діючого Сімейного кодексу України.
А тому, в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів необхідно відмовити.
Ухвалою суду від 29.04.2021 року позивача ОСОБА_3 звільнено від сплати судового збору в сумі 840,80 грн. за подання ним до суду позову до ОСОБА_15 про зміну розміру аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачу ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позову, а тому з позивача ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь держави 840,80 грн. судового збору, за подання позовної заяви про зменшення розміру аліментів.
На підставі ст. 51 Конституції України, ст.ст. 141, 180, 181, 182, 183, 192, 196 СК України, ст.ст. 3, 8, 12 ЗУ «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст. 4, 19, 76, 81, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -
В задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь держави 840 грн. 80 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована АДРЕСА_2 .
Суддя Міськевич О.Я.
Повний текст рішення
виготовлено 16.05.2022 року.