Справа № 938/351/21
Провадження № 1-кп/347/104/22
"16" травня 2022 р. Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
законного представника
потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Косів кримінальне провадження, що внесене в ЄРДР 14.04.2021 року за №12021096130000010 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, раніше судимого: 13.03.2019 року Верховинським районним судом за ч.2 ст.296 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання і іспитовим строком на 2 роки; 23.12.2019 року Івано-Франківським апеляційним судом за ч.1 ст.185 КК України - до покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Верховинського районного суду від 13.03.2019 року та визначено остаточне покарання - 1 рік 1 місяць позбавлення волі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України
ОСОБА_4 умисно спричинив потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, які спричинили тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення, за таких обставин: 14.04.2021 року близько 06:00 години спільно із неповнолітніми ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 перебували в приміщенні житлового будинку, що належить ОСОБА_11 , який знаходиться в АДРЕСА_2 , де розпивали алкогольні напої, під час чого між ОСОБА_4 та неповнолітнім ОСОБА_6 на грунті раптово виниклих неприязних відносин виникла словесна суперечка. У ході вказаного конфлікту у ОСОБА_4 виник умисел на заподіяння неповнолітньому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_4 діючи умисно, наніс декілька ударів кулаками рук в ділянку обличчя неповнолітнього ОСОБА_6 , від яких останній впав на підлогу, після чого ОСОБА_4 завдав декілька ударів руками та ногами в різні ділянки тіла неповнолітньому ОСОБА_6 , який лежав на підлозі, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку середнього ступеня тяжкості, субдуральної гематоми лобно-скроневої ділянки, підапоневротичної гематоми правої тім'яно-потиличної ділянки, отогематоми лівої вушної раковини, які відповідно до проведеної судово-медичної експертизи від 11.06.2021 відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров'я, але не є небезпечними для життя в момент їх спричинення, а тілесні ушкодження у вигляді синців верхньої та нижньої повік правого та лівого очей, забій грудного відділу хребта із наявністю синця та травматичного набряку м'яких тканин, гематома печінки, садна в ділянках ліктьових суглобів, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в умисному спричинені потерпілому ОСОБА_6 середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що він 14.04.2021 року вночі разом із потерпілим та ще двома знайомими вживали алкогольні напої, під час чого між ним та ОСОБА_6 виник конфлікт та бійка, в ході якої він пару разів вдарив ОСОБА_6 кулаком в обличчя, від чого останній впав на землю, та він продовжив наносити ОСОБА_6 удари ногами по тулубу. Інші двоє учасників компанії їх розбороняли. Коли потерпілий втратив свідомість - компанія перелякалась та, привівши ОСОБА_6 до тями, запитали у останнього чи все нормально - пішли відпочивати. Коли він прокинувся - ОСОБА_6 вже не було. Наступного дня він зателефонував ОСОБА_6 аби поцікавитися про його здоров'я, та йому відповів інший друг потерпілого, що ОСОБА_6 перебуває у лікарні. ОСОБА_4 прибув до лікувального закладу, де отримував лікування потерпілий, на наступний день після події.
Крім визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується іншими здобутими під час досудового розслідування доказами, які ніким із учасників судового провадження не оспорювалися. У зв'язку з чим суд відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України вважає за необхідне визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням показань обвинуваченого ОСОБА_4 та письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого, проти чого не заперечували учасники судового провадження. При цьому суд з'ясував в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши письмові докази, які характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 доведена повністю і його дії слід кваліфікувати по ч.1 ст.122 КК України за умисне спричинення потерпілому середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення.
Судом досліджені характеризуючі особу обвинуваченого ОСОБА_4 наступні письмові докази:
- поспорт на ім'я ОСОБА_4 , згідно якого він є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с.Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області;
- характеристику на ОСОБА_4 Верховинської селищної ради №322 від 19.04.2021 року, згідно якої ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає в АДРЕСА_1 , з середньою освітою, за місцем проживання характеризується позитивно, не є депутатом;
- довідку про склад сім'ї №321 від 19.04.2021 року та Акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 19.04.2021 року Верховинської селищної ради, згідно яких ОСОБА_4 проживає разом із батьками, бабусею, трьома сестрами та братом по АДРЕСА_1 в задовільних умовах;
- довідку №9-17042021/26002 про судимість, згідно якої ОСОБА_4 був засуджений 13.03.2019 року Верховинським районним судом за ч.2 ст.296 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання і іспитовим строком на 2 роки;
- копію вироку Верховинського районного суду від 25.09.2019 року та копію вироку від 23.12.2019 року Івано-Франківського апеляційного суду за ч.1 ст.185 КК України про засудження ОСОБА_4 до покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Верховинського районного суду від 13.03.2019 року та визначено остаточне покарання - 1 рік 1 місяць позбавлення волі;
- копію довідки про звільнення І-ФР №08486 від 16.02.2021 року;
- лист ГУНП в Івано-Франківській області від 11.11.2021 року про відконвоювання ОСОБА_4 13.10.2021 року до Івано-Франківської установи виконання покарань №12 в порядку виконання вироку Косівського районного суду від 25.08.2021 року та копію вироку Косівського районного суду від 25.08.2021 року, яким ОСОБА_4 засуджено по ч.2 ст.185 КК України до двох років позбавлення волі;
- довідки КНП Верховинської багатопрофільної лікарні №64 та №67 від 19.04.2021 року, відповідно до яких ОСОБА_4 на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах даного медичного закладу не перебуває.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст.65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують (обтяжують) покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, раніше неодноразово судимий за кримінальні правопорушення проти власності, до постановлення попереднього вироку суду вчинив новий умисний злочин, за місцем проживання характеризується позитивно, не працевлаштований, з середньою освітою, депутатом не обирався, утриманців не має, не одружений.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає рецидив злочинів.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Враховуючи наявність зазначених обставин, з урахуванням думки потерпілого та його представників, які бажають обвинуваченому суворої кари, особи обвинуваченого, який не одружений, не працевлаштований, з середньою освітою, не має утриманців, неодноразово судимий, вчинив інкримінований злочин під час триваючого кримінального провадження відносно нього по ч.2 ст.185 КК України - суд вважає, що покарання ОСОБА_4 слід обрати у межах санкції ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням положень ч.4 ст.70 та ст.72 КК України. Таке покарання, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. За цих же обставин суд вважає не доцільним призначення покарання обвинуваченому нижче, ніж санкція інкримінованої статті.
Так, вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25.08.2021 року ОСОБА_4 засуджений по ч.2 ст.185 КК України до двох років позбавлення волі та 13.10.2021 року ОСОБА_4 почав відбувати вказане покарання.
Згідно ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Інкримінований ОСОБА_4 злочин в межах даного кримінального провадження останній вчинив до постановлення вище вказаного вироку суду, яким ОСОБА_4 засуджено до двох років позбавлення волі, отже до покарання, призначеного за цим вироком, підлягає частково приєднанню покарання, призначене за попереднім вироком від 25.08.2021 року.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Процесуальні витрати, у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 в межах даного кримінального провадження не обирався і його обрання до набрання вироком законної сили суд вважає не доцільним.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Речовими доказами у кримінальному провадженні є розбита пляшка із надписом «Green Day» ємністю 0,5 л., постільна білизна - наволочка світло фіолетового кольору із орнаментом у вигляді ромба, підодіяльник світло-голубого кольору із малюнком слона, на яких маються просяклі в тканину сліди речовини бурого кольору, схожі на кров, рушник світло голубого кольору із просяклими в тканину слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, лопата штикова і нашаруванням на її металевому лезі речовини бурого кольору, схожої на кров, 11 змивів речовини бурого кольору, схожої на кров, медична карта стаціонарного хворого КНП Верховинська багатопрофільна лікарня за №967, медична карта стаціонарного хворого Івано-Франківської ОДКЛ за №2614/21, які передані на зберігання до камери речових доказів Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області; чотири рентгенологічні знімки, результати комп'ютерної томографії на двох аркушах та одному оптичному диску, які передані на відповідальне зберігання неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 .
За змістом п.4 ч.9 ст.100 КПК України: майно, яке не має ніякої цінності, і не може бути використане знищується, а у разі необхідності - може передаватися заінтересованим особам на їх прохання.
За змістом п.5 ч.9 ст.100 КПК України: майно, що було предметом кримінального правопорушення повертається власнику.
Отже, розбита пляшка та 11 змивів підлягають знищенню, постільна білизна, рушник та лопата штикова підлягають поверненню власнику ОСОБА_11 за належністю.
За правилами п.7 ч.9 ст.100 КПК України - документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Отже, речові докази - копії медичної документації - підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання, а їх оригінали - поверненню потерпілому та чотири рентгенологічні знімки, результати комп'ютерної томографії на двох аркушах та одному оптичному диску - залишенню у потерпілого.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду від 16.04.2021 року на речові докази - підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України та ст. 72 КК України з урахуванням вироку Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25.08.2021 року за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначити ОСОБА_4 покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі.
В строк відбування покарання повністю зарахувати покарання, відбуте частково за вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25.08.2021 року до постановлення нового вироку.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня ухвалення нового вироку.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду від 16.04.2021 року на речові докази - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- розбиту пляшку із надписом «Green Day» ємністю 0,5 л. та 11 змивів речовини бурого кольору, схожої на кров - знищити;
- постільну білизну - наволочку світло фіолетового кольору із орнаментом у вигляді ромба, підодіяльник світло-голубого кольору із малюнком слона, на яких маються просяклі в тканину сліди речовини бурого кольору, схожі на кров, рушник світло голубого кольору із просяклими в тканину слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, лопату штикову і нашаруванням на її металевому лезі речовини бурого кольору, схожої на кров, - залишити за належністю ОСОБА_11
- медичну карту стаціонарного хворого КНП Верховинська багатопрофільна лікарня за №967, медичну карту стаціонарного хворого Івано-Франківської ОДКЛ за №2614/21, чотири рентгенологічні знімки, результати комп'ютерної томографії на двох аркушах та одному оптичному диску, повернути потерпілому ОСОБА_6 , а при матеріалах кримінального провадження залишити копії вказаних медичних карт.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду кримінального провадження апеляційним судом.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1