Справа № 346/843/22
Провадження № 1-кп/346/418/22
04 травня 2022 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
дізнавача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.05.2015 року за № 1201509018000460, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,-
під час проведення досудового розслідування встановлено, що 28.05.2015 року ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернулась із заявою про те, що під час виготовлення технічної документації на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , підроблено документи у вказаній технічній документації.
Допитана як свідок ОСОБА_5 пояснила, що 09.12.2002 року вона на торговій біржі «Прайс» придбала частину адміністративного приміщення, а саме 572/10000 часток від майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.12.2007 року їй виділено в користування земельну ділянку площею 572 м2 в м. Коломия, на бульв.Л.Українки, яку (ділянку) вона викупила та оформила право власності. 30.12.2011 року на відкритому аукціоні вона придбала решту адміністративного приміщення, а саме 5410/10000 часток майнового комплексу за тією ж адресою. Решта майнового комплексу за вказаною адресою належало ТзОВ «Західтранссервіс», директором якого був ОСОБА_6 .
18.06.2012 року ТзОВ «Західтранссервіс» подарувало ОСОБА_7 202/10000 частин нежитлових приміщень, які розташовані за адресою АДРЕСА_2 . У договорі дарування вказано, що ці приміщення належать товариству «Західтранссервіс» на підставі біржової угоди №552/153н-02, зареєстрованої в Рівненській міжрегіональній універсальній товарно-майновій біржі «Прайс».
Крім того, 26.04.2013 року вказане товариство подарувало ОСОБА_8 290/10000 частин нежитлових приміщень, які розташовані за вказаною адресою. Крім того, в п.3 договору зазначено, що подаровані нежитлові приміщення розташовані на земельній ділянці, кадастровий №2610600000180010220, площею 0,1479 га.
05.09.2013 р. товариство «Західтранссервіс» подарувало ОСОБА_9 3526/10000 часток нежитлових приміщень за вищевказаною адресою. В договорі дарування вказано, що подаровані приміщення належать товариству «Західтранссервіс» на підставі тієї ж біржової угоди, зареєстрованої в тій же товарно-майновій біржі, однак, без внесення відповідних зміни у біржову угоду до оформлення даного договору. Крім того, в п.3 цього договору вказано, що даровані нежитлові приміщення розташовані на земельній ділянці кадастровий № 2610600000180010220, площею 0,5769 га.
Відповідно до рішення Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2005 року у біржову угоду потрібно було внести зміни, а товариство «Західтранссервіс» їх не внесло, і на підставі не зміненої біржової угоди оформлено зазначені договори дарування. Крім того, на час їх оформлення дарування розподіл даної земельної ділянки між співвласниками вказаного комплексу, однією з яких була ОСОБА_5 , не був проведений. Тому не зрозуміло яким чином та на підставі яких документів в договорі дарування визначено, що подарована ОСОБА_7 частина нежитлових приміщень розташована на площі 0,0706 га, подаровані ОСОБА_8 - на площі 0,1479 га., а подаровані ОСОБА_9 - на площі 0,5769. Таким чином, ці площі вказані із документів, які є недійсними, тобто підробленими.
У подальшому ОСОБА_7 подаровану їй земельну ділянку отримала в оренду, а ОСОБА_5 та інші співвласники, зокрема ОСОБА_9 та ОСОБА_8 приблизно в один і той же період виготовили технічну документацію на приватизацію земельних ділянок і подали їх в Коломийську міську раду. ОСОБА_5 при виготовленні технічної документації на приватизацію земельної ділянки відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України вказано площу, пропорційну площі нежитлових споруд (адмінприміщення), які нею придбано.
05.06.2015 року допитано у якості свідка чоловіка ОСОБА_5 - ОСОБА_10 , який підтвердив показання своєї дружини та надав аналогічні покази. При цьому ОСОБА_10 пояснив, що, на його думку, оформлення договору дарування частин нежитлових приміщень відбулось з порушенням норм закону.
13.07.2015 року допитано в якості свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що він в особі директора фірми «Західтранссервіс» подарував ОСОБА_8 290/10000 частин нежитлових приміщень, ОСОБА_9 - 3526/10000 частин нежитлових приміщень та ОСОБА_7 - 202/10000 частин нежитлових приміщень, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 . Договір посвідчував нотаріус ОСОБА_11 . З того часу цей свідок жодного відношення до приміщень та земельної ділянки за вище вказаною адресою не має, інших обставин не пригадує.
22.07.2015 року допитано в якості свідка ОСОБА_12 який пояснив, що він проводив геодезичну зйомку на замовлення ОСОБА_8 і на її підставі виготовив кадастровий план. Під час виготовлення документації він керувався документами про право власності на будівлю.
У серпні 2013 року свідок виготовляв кадастровий план ОСОБА_9 , яка надала документи, які підтверджують її право власності на приміщення за вказаною адресою, межі та конфігурацію земельної ділянки, по яких проводилась зйомка. Після чого ним був виготовлений кадастровий план ОСОБА_9 .
У березні 2014 року до свідка також звернулась ОСОБА_5 із заявою скласти кадастровий план. При його складанні свідок побачив, що земельна ділянка накладається на земельну ділянку, на яку він виготовляв кадастровий план ОСОБА_9 . Він повідомив про це ОСОБА_5 , однак, не мав права відмовити її у виготовленні кадастрового плану та виготовив останній із зазначенням меж та конфігурації саме так, як вона вказала ОСОБА_5 . Питання про накладання земельних ділянок мали вирішувати орган архітектури, земельний відділ або міська рада.
В подальшому допитано інших свідків, призначено відповідну експертизу, ініційовано позапланову перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області ОСОБА_11 щодо дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства. Під час вказаної перевірки встановлено, що судовими рішеннями внесено зміни до біржових угод, а не зобов'язано учасників угод звертатись до Рівненської міжрегіональної універсальної товарно-майнової біржі «Прайс» щодо внесення змін, коригування чи доповнень у біржову угоду.
На основі інформації з Державного реєстру речових прав від 26.04.2013 року №3003217 встановлено, що на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2005 року та ухвали Львівського апеляційного господарського суду по справі №14/129, що внесли зміни в біржові угоди № 551/152н-02 та 552/153н-02 від 09.12.2002 року, в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації зареєстровано перехід прав власності 01.11.2005 року (частка власності ОСОБА_5 -572/1000 та частка власності фірми «Західтранссервіс» - 9428/10000).
Отже, вказані договори дарування часток нежитлових будівель посвідчені цим приватним нотаріусом з врахуванням змін, визначених у судовому рішенні, для посвідчення договорів нотаріус використав інформацію з Реєстру прав власності, яка відповідає змінам, внесеним даними судовими рішеннями, а також встановлено наявність інших правових підстав для посвідчення вказаних договорів.
Відносини, що склались між ОСОБА_5 з одного боку, та ТзОВ «Західтранссервіс», приватним нотаріусом ОСОБА_11 та Коломийською міською радою з другого, мають ознаки цивільно-правових правовідносин, а рішення які ними приймались, можуть бути оскаржені до органів судової влади.
Таким чином, покази ОСОБА_5 щодо внесення завідомо неправдивих відомостей приватним нотаріусом ОСОБА_11 в зазначені договори дарування не знайшли свого підтвердження, а проведеним досудовим розслідуванням не встановлено фактів підроблення офіційних документів чи доказів вини вказаного приватного нотаріуса чи інших осіб у такому підробленні.
Зважаючи на те, що з моменту реєстрації кримінального провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також із вказаного заявницею дня вчинення зазначеного нею кримінального проступку минуло більш, ніж сім років, прокурор просить кримінальне провадження закрити на підставі п. 3-1 ч. 1 та п.1-1 ч. 2 ст.284 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор та дізнавач вказане клопотання підтримали.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
28.05.2015 року дане кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з положеннями ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 358 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, санкція якого передбачає покарання у виді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.
Судом встановлено, що з моменту реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань вказаного кримінального провадження, а також з дня вчинення кримінального правопорушення, вказаного у клопотанні, минуло більше семи років, однак, органами досудового розслідування не встановлено особу (осіб), яка вчинила цей проступок, або можуть бути причетними до його вчинення.
Відповідно до п. 3-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно з п.1-1 ч.2 ст.284 та абз.4 ч.4 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті. Закриття кримінального провадження з цієї підстави здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до положень п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наявні підстави для закриття вказаного кримінального провадження у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
На підставі наведеного, ст. 49 КК України та, керуючись п.3-1 ч.1, п.1-1 ч.2 ст.284, ст.ст. 314, 372, 392 КПК України, суд,-
клопотання задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.05.2015 року за № 1201509018000460 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, закрити на підставі п. 3-1 ч.1, п.1-1 ч.2 ст.284 КПК України у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Коломийський міськрайонний суд.
Повний текст ухвали складено 09.05.2022 року о 16:00 год.
Суддя: ОСОБА_1