Єдиний унікальний номер: 350/1699/19
Номер провадження: 1-кп/0343/54/22
про звільнення від кримінальної відповідальності
16 травня 2022 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Долина Івано-Франківської області кримінальне провадження № 1-кп/0343/54/22, справа № 350/1699/19, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12019090220000147 від 07.05.2019, про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки і жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, пенсіонерки, вдови, несудимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
за участю: прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілого - ОСОБА_8 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_10 ,
ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення в тому, що вона грубо порушила громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, тобто вчинила хуліганство, а саме:
07 травня 2019 року у залі судових засідань № 1 Рожнятівського районного суду, яке розташоване за адресою: вул. Шкільна, 15 у селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області, відбулось відкрите судове засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_11 до Перегінської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: церковна громада Церкви Святого Духа, церковна громада церкви Різдва Пресвятої Богородиці, про визнання права власності. Після судового засідання між учасниками та відвідувачами засідання розпочався словесний конфлікт.
У ході вказаного конфлікту, у результаті якого було порушено загальний порядок роботи суду, зокрема секретарів судового засідання, помічників суддів, канцелярії, відвідувачів суду, ОСОБА_5 07 травня 2019 року приблизно о 15.00 годині, знаходячись у вказаному місці, з хуліганських спонукань, зневажливо ставлячись до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, а також авторитету судової влади, з мотивів явної неповаги до потерпілого і суспільства, штовхнула діда позивача, особу похилого віку ОСОБА_8 на лавку залу, після чого умисно нанесла декілька ударів сумкою в область голови, внаслідок чого спричинила потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку та синців в ділянці голови, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 156 від 13.06.2019, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Захисник ОСОБА_10 у судовому засіданні заявив клопотання про закриття кримінального провадження із звільненням ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, про що подав письмове клопотання, підписане, в тому числі, ОСОБА_5 .
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 підтримала свого захисника, просила розглянути заявлене клопотання на даній стадії та у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звільнити її від кримінальної відповідальності. Їй зрозуміло, що закриття провадження з вказаної підстави є нереабілітуючою обставиною, однак вона не наполягає на дослідженні інших доказів з метою доведення її невинуватості та просить закрити дане провадження. Наслідки закриття провадження за строками давності їй роз'яснені та зрозумілі.
Прокурор ОСОБА_6 не заперечив щодо закриття кримінального провадження, оскільки ОСОБА_5 вчинила кримінальний проступок, з дня вчинення якого минуло більше 3 (трьох) років, перебіг строків давності не переривався.
Потерпілий ОСОБА_8 після дачі показів суду, в який підтвердив вищеописані події, їх місце та час, зазначив, що побої йому наносили дві жінки та ОСОБА_5 , яка била його сумкою по лівій стороні голови, в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив проводити розгляд провадження без його участі. При призначенні покарання ОСОБА_5 просив врахувати, що з моменту вчинення хуліганських дій, вона жодних спроб на примирення не вчинила, завдану кримінальним правопорушенням шкоду не відшкодувала. Цивільний позов підтримав, просив його задовольнити.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження з приводу поданого клопотання, суд приходить до таких висновків.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Як передбачено ч. 8 ст. 284 КПК України, закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Як визначено в ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
За змістом ст. 44, 49 КК України, за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує, та відсутні підстави, передбачені ч. 5 ст. 49 КК України, згідно з якою давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109 - 114-2, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437 - 439 і частині першій статті 442 цього Кодексу.
Верховний Суд у постанові від 16 серпня 2021 року у справі № 644/7193/17 (провадження № 51-2271км21) вказав на те, що він неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що ст. 49 КК визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. При цьому застосування кримінально-правових норм здійснюється у межах кримінально-процесуальних відносин. Тобто застосування норм матеріального кримінального права можливе лише із одночасним застосуванням норм кримінального процесуального закону (постанова від 09 лютого 2021 року у справі № 753/5553/18, постанова від 31 травня 2018 року у справі № 520/6591/15-к, постанова від 11 листопада 2020 року у справі № 455/229/17, постанова від 13 листопада 2018 року у справі № 219/11564/16-к, постанова від 20 березня 2018 року № 463/5277/16-к). Процесуальні аспекти звільнення від кримінальної відповідальності визначені у статтях 285-289 КПК. Так, відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 07 травня 2019 рокугрубо порушила громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, тобто у вчиненні хуліганства, тому її дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 296 КК України,
Вказане кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч. 2 ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків і з дня його вчинення пройшло більше трьох років, що, згідно зі ст. 49 КК України, є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.
При цьому, в судовому засіданні обставин, з якими закон пов'язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України, не встановлено. ОСОБА_5 у розшуку не перебувала, інших кримінальних правопорушень не вчиняла, як і не обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. 109 - 114-2, 437 - 439 і ч. 1 ст. 442 цього Кодексу. Обвинувачена дала згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та закриття провадження у справі.
За таких обставин, враховуючи, що з моменту вчинення ОСОБА_5 кримінального проступку минуло більше 3 років, строк притягнення до відповідальності за який, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, складає три роки, обставини, передбачені ч. 2, 3 ст. 49 КК України, не встановлені, обвинувачена просить звільнити її від відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, їй зрозумілі наслідки закриття кримінального провадження, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_5 слід задовольнити та звільнити її від кримінальної відповідальності, а провадження про вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України з огляду на це закрити.
Обвинуваченій судом роз'яснено, що застосування ст. 49 КК України не є реабілітуючою підставою звільнення від кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не обирався, арешт на майно не накладався.
Витрати на залучення експертів в кримінальному провадженні відсутні.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
При вирішенні питання щодо заявленого цивільного позову, суд виходить з такого.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно з вимогами ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
Аналіз вказаної норми свідчить про те, що вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження суперечить нормам закону.
Верховний Суд у постанові від 16.08.2021 у справі № 644/7193/17 (провадження № 51-2271км21) також вказав, що у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, натомість може бути розглянутий у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи те, що суд закриває провадження у даній справі у зв'язку із звільненням ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, тому цивільний позов, заявлений ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, слід залишити без розгляду.
Залишення позову без розгляду не перешкоджає потерпілому звернутися з позовом до ОСОБА_5 в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, ст. 49 КК України, керуючись ст. 128, 129, 284-286, 370, 372 КПК України, суд
звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України у зв'язку з закінченням строків давності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України, а кримінальне провадження № 1-кп/0343/54/22, справа № 350/1699/19, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019090220000147 від 07.05.2019, про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України - закрити.
Речові докази: DVD-диск з відео-файлами, залишити при матеріалах кримінального провадження за № 12019090220000147 від 07.05.2019, які знаходяться в сторони обвинуваченя; сумку, яка зберігається у кімнаті речових доказів ВП № 2 (селище Рожнятів) Калуського РВП Головонго управління Національної поліції в Івано-Франківській області, - повернути ОСОБА_5 .
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1