Справа № 192/1978/21
Провадження № 1-кп/192/67/22
16 травня 2022 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області кримінальне провадження №12021046570000258, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 жовтня 2021 року відносно
ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , не працевлаштована, має неповну вищу освіту, заміжня, має на утриманні малолітню дитину, громадянка України, раніше не судима,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , 26 вересня 2021 року (більш точний час під час проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим), знаходячись за місцем свого мешкання в АДРЕСА_1 , помітила в коридорі даного домоволодіння на тумбочці мобільний телефон SAMSUNG SM A525FDS128GB, який належить ОСОБА_5 , після чого керуючись раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, із корисливих спонукань, з метою особистої наживи, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, таємно, шляхом вільного доступу викрала вище вказаний мобільний телефон вартістю 8 798 гривень 73 копійок, після чого розпорядилася ним на власний розсуд, чим спричинила потерплій матеріальну шкоду на вказану суму.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
У судовому засіданні обвинуваченій ОСОБА_3 роз'яснювалося право на захист, однак від допомоги захисника (адвоката) вона відмовилася, оскільки може захистити себе самостійно.
ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнала повністю та пояснила суду, що 26 вересня 2021 року святкувала вдома день народження своєї доньки, на якому також була присутня і ОСОБА_5 на ранок після святкування обвинувачена помітила телефон потерпілої, який не повернула їй, а в цей же день продала. Згодом телефон вона повернула, жалкувала про вчинене.
Потерпіла ОСОБА_5 , яка про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилася, заявою просила проводити судовий розгляд за її відсутності (а.с. 23).
З'ясувавши думку учасників судового провадження суд постановив здійснювати розгляд справи за відсутності потерпілої з урахуванням положень ст. 325 КПК України.
Враховуючи те, що прокурор та обвинувачена не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, постановив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.
Крім того це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Суд, оцінивши показання обвинуваченої в сукупності з відомостями про предмет проступку і про обстановку його виявлення, прийшов до переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних обвинуваченою добровільно, значення змісту яких вона правильно розуміє, що згідно зі ст. 18, ч. 2 ст. 95 КПК України виключає будь-які сумніви у свободі самовикриття.
Вина обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення в судовому засіданні доказана повністю. Вона діяла з прямим умислом, з корисливих мотивів, таємно. Обвинувачена є суб'єктом цього проступку, оскільки є осудною та повнолітньою особою.
Стороною обвинувачення в обвинувальному акті в якості обставини, яка пом'якшує покарання вказано те, що обвинувачена має на утриманні малолітню дитину. Обставини, які обтяжують покарання стороною обвинувачення не зазначено. В судових дебатах прокурор зазначив також і про наявність щирого каяття, як обставини, яка пом'якшує покарання.
Суд, оцінивши позицію обвинуваченої до скоєного, а також те, що вона вину визнала, дослідивши копію свідоцтва про народження малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вважає, що в даній справі наявні такі обставини, які пом'якшують покарання, як перебування на утриманні малолітньої дитини, та щире каяття. Також суд вважає, що в даній справі відсутні обставини, які обтяжують покарання.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем мешкання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працює, має на утриманні малолітню дитину, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
Суд, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , реалізовуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання вважає, що виправлення обвинуваченої в даному випадку можливе без її ізоляції від суспільства. Підстави для застосування правил ст. ст. 69, 69? КК України відсутні.
На підставі викладеного, суд враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винної, її ставлення до вчиненого, вважає, що виправлення обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства та їй необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді громадських робіт. Призначення інших видів покарання ОСОБА_3 у вигляді штрафу або виправних робіт неможливо з огляду на те, що обвинувачена не працевлаштована, а призначення покарання у вигляді арешту або обмеження волі неможливе з огляду на те, що обвинувачена має на утриманні малолітню дитину віком до 7 років.
При вирішенні долі речових доказів суд враховує положення ч. 9 ст. 100 КПК України, згідно якої питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Відповідно до постанови про приєднання предметів до кримінального провадження як речових доказів від 10 листопада 2021 року, мобільний телефон марки SAMSUNG SM A525FDS128GB був визнаний речовим доказом, який постановлено зберігати в матеріалах кримінального провадження. Згідно розписки від 10 листопада 2021 року отриманий потерпілою.
В обвинувальному акті зазначено, що витрати на залучення експерта по кримінальному провадженню №12021046570000258 склали 343 гривні 22 копійок. Вказані витрати підтверджуються Актом від 24 листопада 2021 року та підлягають стягненню з обвинуваченої.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню стосовно обвинуваченої не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_3 винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт строком 100 (сто) годин.
Строк покарання рахувати з моменту початку його фактичного виконання.
Речові докази: мобільний телефон марки SAMSUNG SM A525FDS128GB залишити потерпілій ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_3 343 (триста сорок три) гривні 22 копійки документально підтверджених витрат на залучення експерта в дохід державного бюджету.
Заходи забезпечення кримінального провадження в даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 , а саме - запобіжний захід до набрання вироком законної сили - не застосовувався.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору та направити потерпілій.
Головуючий: суддя ОСОБА_1