Справа № 206/1125/22
Провадження № 3/206/560/22
16 травня 2022 року суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська Сухоруков А.О., в залі суду в м. Дніпро, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, командира відділення військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
12 квітня 2022 року о 22 год. 00 хв. під час виконання обов'язків несення військової служби старшину ОСОБА_1 було виявлено на місці бойового порядку з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: з явним запахом з порожнини роту та не чітким мовленням, після чого його було відсторонено від виконання військових завдань та обов'язків, крім того йому було запропоновано в присутності свідків пройти медичний огляд на стан сп'яніння і спеціалізованому медичному закладі. Проте він відмовився від проходження цього огляду у зв'язку із тим, що визнав факт свого перебування у стані алкогольного сп'яніння. Правопорушення вчинено в особливий період (воєнний стан). Старшина ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3, ст. 172-20 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, зловживаючи своїм правом на участь у розгляді справи, оскільки достовірно знав, що відносно нього складено протокол, який направлений до суду, в суд не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду він не направляв. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_2 , оскільки він належно повідомлений про розгляд справи, про що свідчить його підпис в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою в умовах особливого періоду.
Так, згідно Закону України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховна Рада України постановила затвердити Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Відповідно до ст.ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України», кожен військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та Законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої обов'язки, а також утримуватись від шкідливих для здоров'я звичок.
Крім того, відповідно до листа Верховного Суду від 13.07.2018 № 60-1543/0/2-18 вбачається, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Отже, дії ОСОБА_1 кваліфікуються вірно за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість правопорушника ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення № 3/2022 від 14 квітня 2022 року, направленням військовослужбовця на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 13.04.2022 року, рапортами, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , військовим квитком ОСОБА_1 , службовою характеристикою та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей вважаю ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, доведеною повністю.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у виді мінімального штрафу в розмірі двохсот п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3655,00 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-36, 172-20, 221, 245, 276-280, 283-287 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3655,00 (три тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір на користь держави у розмірі 496 грн. 20 коп.
Постанова набирає чинності після закінчення строку, встановленого на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя А.О.Сухоруков