Справа № 184/649/22
Номер провадження 2/184/269/22
13 травня 2022 рокум. Покров
Суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Коваль А.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія управління активами», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Покровський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач звернувся до Орджонікідзевського міського суду з позовною заявою до відповідача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ознайомившись із поданою позовною заявою та доданими до неї документами вважаю, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, при зверненні до суду з даним позовом, позивачем судовий збір не сплачено.
Разом з тим, пред'являючи даний позов, позивач вказав, що звільнений від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», в якій йдеться про те, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Однак, з цією позицією позивача суд не погоджується, з огляду на наступне.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
Згідно зі статтею 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
За пунктом 19 ст.34 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Правове регулюваня процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачене Главою 14 Закону України «Про нотаріат» та Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Таким чином, виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов'язань боржника.
Відповідно до статті 87 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі - Закон № 3425-ХІІ) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відтак, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Враховуючи вищенаведене, на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, норма Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється і тому посилання позивача на Закон України «Про захист прав споживачів» є безпідставними.
Крім того, частиною 3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, як споживачів.
З системного аналізу положень цих законів вбачається, що Закон чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.
Посилання позивача на те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» потребують обґрунтованості, оскільки, вирішити спір позивач просить на підставі відповідних норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про нотаріат» та Закону України "Про виконавче провадження", а не Закону України «Про захист прав споживачів».
При вирішенні питання, щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору у цій справі, суду необхідні обґрунтовані доводи або документи, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
У даному випадку позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст.175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Враховуючи вищенаведене на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, норми ЗУ «Про захист прав споживачів не поширюється і тому посилання позивача на ч.3 ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, є безпідставними.
Таким чином, зважаючи на те, що у даній справі ОСОБА_1 має процесуальний статус боржника та до нього заявлено вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, на нього не поширюються пільги, встановлені ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до п.1.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2393,00 грн.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайного характеру судовий збір у розмірі 992,40 грн. на платіжні реквізити перерахування судового збору Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області.
Отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/ОТГ м.Покров/22030101
Код отримувача(код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Рахунок отримувача UA578999980313151206000004567.
Вказані недоліки перешкоджають у відкритті провадження у цивільній справі і є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 1,2 ст.185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія управління активами», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Покровський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме:
- надати підтвердження сплати судового збору.
Роз'яснити позивачу, що у разі не виконання вимог ухвали подана позовна заява буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала підлягає апеляційному оскарженню в частині визначення розміру судових витрат. На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Орджонікідзевського міського суду А. М. Коваль