Справа № 442/6018/20 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.
Провадження № 33/811/400/22 Доповідач: Гончарук Л. Я.
11 травня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 та його представника - Кунціва П.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 березня 2022 року,
встановив:
цією постановою, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.. 124 КУпАП закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Згідно постанови, 19.09.2022 року, близько о 21.00 год., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не переконавшись у безпеці іншим учасникам дорожнього руху та почав здійснювати поворот ліворуч, під час того як автомобіль BMW 730 д.н.з. НОМЕР_1 почав маневр обгону, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, дане ДТП відбулося в м.Дрогобичі, по вул.І.Франка,85, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України.
На дану постанову потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою визнати водія ОСОБА_1 винним у вчиненні передбаченого ст.. 124 КУпАП адміністративного правопорушення та закрити справу на підставі ст. 247 ч.1 п.7 КУпАП за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 38 цього Кодексу строків.
В обґрунтування вказує, що в порушення вимог ст. 252 КУпАП суд першої інстанції не забезпечив належної оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності і взаємозв'язку, вирішення її згідно ст. 245 КУпАП в точній відповідності з законом.
Наголошує, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував досліджених ним же доказів (пояснення свідків - очевидців ДТП ОСОБА_3 , ОСОБА_4 протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 373647 від 19 вересня 2020 з доданою схемою місця ДТП), не обґрунтовано відхилив даючи неправильну оцінку висновку судової інженерно-транспортної експертизи №1903/1975/2497 від 21.02.2022 (фактично спотворив її на користь штучного підтвердження свого незаконного оскаржуваного рішення).
На думку апелянта, первинний причинно-наслідковий зв'язок з фактом даної ДТП є саме невідповідність дій водія автомобіля «Москвич 412» ОСОБА_1 вимогам п.п. 10.1 і 14.3 ПДР України, які зобов'язували останнього перед початком маневру лівого повороту, переконатись в тому, що на смузі зустрічного руху, яку він має намір перетнути, немає транспортних засобів, які б виконували маневр його обгону (в даному випадку автомобіль BMW730 д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у стані обгону).
Заслухавши виступ, апелянта та його представника, які підтримали подану апеляційну скаргу, виступ ОСОБА_1 , який заперечив подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так, судом першої інстанції взято до уваги пояснення правопорушника ОСОБА_1 , надані 19.09.2020р., згідно яких останній зазначив, що він, рухаючись на транспортному засобі «Москвич 412» д.н.з. НОМЕР_2 по вул.І.Франка, що у м.Дрогобичі, не порушуючи ПДР, зі швидкістю 35-40 км/год., переконавшись у відсутності небезпеки для інших учасників дорожнього руху, завчасно, приблизно за 60-70 метрів до повороту, як це передбачено п. 9.4 ПДР, увімкнув сигнал повороту ліворуч та почав гальмувати до повної зупинки транспортного засобу для здійснення такого маневру і заїзду на вул.Тарнавського; під час здійснення зазначеного маневру, він відчув різкий удар по його автомобілю та помітив ТЗ марки BMW 730 д.н.з. НОМЕР_1 , який на високій швидкості, не гальмуючи (гальмівний шлях відсутній), всупереч ПДР обігнав його та не впоравшись з керуванням здійснив наїзд на огорожу/паркан житлового будинку, зруйнувавши його частину.
При цьому в постанові підставно наголошено про те, що приписами п.14 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, встановлено, що обгін забороняється на перехресті, ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті, транспортного засобу, який здійснює обгін або об'їзд, проте всупереч вимогам ПДР, водій ТЗ марки BMW730 д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався зазначених правил та порушив такі.
Більше того, судом першої інстанції враховано, що зазначені обставини підтверджуються також письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , відеозаписом на CD-R диску, фотографіями місця події долученими до матеріалів справи, а також схемою місця ДТП.
Разом з тим судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги пояснення гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_3 , оскільки такі містять недостовірну інформацію щодо наявності гравійного покриття на дорозі по вул.І.Франка, так як згідно відповіді КП «Служба муніципального управління» Дрогобицької міської ради №52 від 26.10.2020р. на запит ОСОБА_1 19.09.2020р. ніяких ремонтних робіт по вул.І.Франка перехрестя з вул.Тарнавського. підприємство - не проводило.
Водночас судом першої інстанції враховано та належним чином оцінено висновок експерта за результатами проведення інженерно-транспортної експертизи №1903/1975/2497 від 21.02.2022р., згідно якого були встановлені істотні порушення вимог ст.ст.3 та 6 ЗУ «Про судову експертизу» від 25.02.1994р. № 4038-ХІІ та п.2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998р. за №705/3145.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, зобов'язаний був з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення застосовується до осіб, які як учасники дорожнього руху порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Крім того, відповідно до роз'яснень, викладених у п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.
На переконання апеляційного суду суд першої інстанції при розгляді справи № 442/6018/20 в повній мірі даної вимоги закону дотримався.
На думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, які суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги та належним чином мотивував своє рішення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом першої інстанції не встановлено, тому, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 березня 2022 року, якоюпровадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.. 124 КУпАП закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук