Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/120/22
Провадження № 2-о/670/9/22
05 травня 2022 року смт. Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Волкової О.М.
з участю секретаря Сікорської В.О.
заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Віньковецька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, у якій просив встановити факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , разом із спадкодавцем -- ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 , не менше як п'ять років з 2013 року по час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги заявник мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина, в тому числі на домоволодіння в АДРЕСА_1 , та земельні ділянки площею 2,5046 га і 0,3974 га, що розташовані на території Віньковецької селищної ради. У лютому 2022 року заявник звернувся до приватного нотаріуса з метою оформити свої спадкові права, однак йому було відмовлено оскільки він не є спадкоємцем за законом чи заповітом, та через відсутність даних про факт проживання зі спадкодавцем однією сім'єю, який може бути встановлено лише судом. Також ОСОБА_1 зазначив, що спадкодавиця ОСОБА_4 після смерті чоловіка у 2013 році попросила ОСОБА_1 проживати разом із нею, оскільки вона була самотня та їй важко було поратися по господарству. Оскільки заявник на той час працював у Віньковецькій філії «Хмельницькгаз» і йому потрібно було проживати у смт. Віньківці, то починаючи з 2013 року він почав спільно проживати у будинку ОСОБА_4 , допомагав по господарству, сплачував комунальні послуги, забезпечував її ліками та продуктами харчування, а вона довіряла йому свою пенсію. Після смерті ОСОБА_4 заявник організував похорони та провів всі необхідні ритуали. Встановлення факту заявнику необхідно для оформлення спадщини як спадкоємцю четвертої черги, позаяк він проживав із померлою однією сім'єю більше п'яти років, проте документально підтвердити вказаний факт не може, у зв'язку з чим змушений звернутись за захистом своїх прав до суду.
Ухвалою від 28.03.2022 року у справі відкрито провадження.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у заяві, просив задовольнити. Також пояснив, що рідні діти покійної ОСОБА_4 -- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тривалий час проживають у Росії, на спадкове майно не претендують, та проти оформлення заявником спадщини на своє ім'я не заперечують.
Представник заінтересованої особи, Віньковецької селищної ради Хмельницької області, селищний голова Лужняк В.О. надав суду письмову заяву, у якій просив справу розглянути за відсутності представника селищної ради, рішення прийняти згідно чинного законодавства.
Заінтересована особа ОСОБА_3 надав суду письмову заяву, у якій просив справу розглянути за його відсутності, визнав заявлені вимоги.
Заінтересована особа ОСОБА_5 надала суду письмову заяву, у якій просила справу розглянути за її відсутності, та визнала заявлені вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши заявника, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку, що заяву належить задовольнити.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Віньківці Хмельницького району Хмельницької області померла ОСОБА_4 , яка була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Разом із нею без реєстрації із 2013 року по день смерті проживав ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, в тому числі на домоволодіння в АДРЕСА_1 , та земельні ділянки площею 2,5046 га і 0,3974 га, що розташовані на території Віньковецької селищної ради.
Наведені обставини підтверджуються свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 ; копією паспорта заявника; свідоцтвом про право на спадщину за законом від 12.10.2019 року, згідно якого ОСОБА_4 успадкувала житловий будинок із надвірними спорудами в АДРЕСА_2 ; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.04.2017 року, згідно якого ОСОБА_4 була власником земельної ділянки площею 2,5046 га; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.04.2017 року, згідно якого ОСОБА_4 була власником земельної ділянки площею 0,3974 га; довідкою Віньковецької селищної ради № 592 від 17.02.2022 року, згідно якої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована в АДРЕСА_2 .
Із листа приватного нотаріуса Макарової Н.В. від 11.03.2022 року слідує, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , оскільки він не може документально підтвердити факт спільного проживання із спадкодавцем. Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась.
Із акту обстеження, складеного 03.02.2022 року, слідує, що ОСОБА_1 проживав без реєстрації в АДРЕСА_2 , з 2013 року по 13.10.2021 року - день смерті ОСОБА_4 .
Факт постійного проживання однією сім'єю заявника спільно із ОСОБА_4 за період з 2013 року і до 13.10.2021 року у суді підтвердили свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Вони пояснили, що покійна ОСОБА_4 була їхньою сусідкою. Після смерті чоловіка у 2013 році вона почала потребувати допомоги по господарству, та прийняла на проживання у свій будинок ОСОБА_1 . У ОСОБА_4 та заявника склались хороші, довірливі відносини, останній взяв на себе повністю всі обов'язки по господарству, доглядав ОСОБА_4 та фактично став членом її сім'ї. Коли ОСОБА_4 померла, то ОСОБА_1 здійснив її поховання та провів усі похоронні обряди.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 1217, 1218, 1220, 1221, 1258, 1268 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, в тому числі про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05. 2008 року, № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази мають бути належними і допустимими відповідно до вимог ст. ст. 77-78 ЦПК України.
За положеннями ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місяця проживання в Україні» передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Встановлення факту постійного проживання однією сім'єю заявнику необхідно для отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця, оскільки реалізувати своє право на оформлення спадщини він не може через відсутність документа, котрий свідчить про факт його постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Проаналізувавши досліджені докази, суд вважає, що заявником надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження вимог про визнання факту його постійного проживання однією сім'єю із ОСОБА_4 не менше як п'ять років, Заявник є спадкоємцем померлої за законом четвертої черги,тому заява підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, ст.ст. 76-81, ст. 258, ст. 259, ст. 264, ст. 265, ст. 268, ст. 293, ст. 315, ст. 319 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Віньковецька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав у АДРЕСА_1 , однією сім'єю із ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 13.05.2022 року.
Суддя О.М. Волкова