04.05.2022 Справа №607/6310/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді - Сливки Л.М.
секретаря судового засідання - Бублінської О.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пньова Петра Олександровича, представника відповідача Управління Держпраці у Тернопільській області Доскач Олесі Андріївни, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області - Хома Ірини Остапівни, представників третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тернопільського обласного Центру медико-соціальної експертизи в особі Психоневрологічної спеціалізованої міжрайонної медико-соціальної експертизи - Благуляк Олени Валеріївни, ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області, Тернопільський обласний Центр медико-соціальної експертизи в особі Психоневрологічної спеціалізованої міжрайонної медико-соціальної експертизи, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту нещасного випадку на виробництві,
Позивач ОСОБА_1 пред'явив до суду позов до відповідачів Управління Держпраці у Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області, Тернопільський обласний Центр медико-соціальної експертизи в особі Психоневрологічної спеціалізованої міжрайонної медико-соціальної експертизи, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просив: встановити факт нещасного випадку на виробництві (трудового каліцтва), який стався 26 листопада 2020 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання трудових обов'язків у компанії «Sisdo Bouw - en timmerwerken» (Adres: Julianastraat 74, 5121 LS Rijen, provincie Noord-Brabant, Nederland, KVK-nummer: НОМЕР_1 , Vestigingsnr: 000001241893); визнати причиною інвалідності ОСОБА_1 травму, що була отримана 26 листопада 2020 року у приміщенні будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із нещасним випадком на виробництві (трудовим каліцтвом). В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 22 жовтня 2020 року був прийнятий, як тимчасовий працівник, на роботу в будівельну компанію «Sisdo Bouw - en timmerwerken (Королівство Нідерланди) на посаду різноробочого, виконував роботи з демонтажу стін та підлоги, теплоізоляцію стелі, бетонування підлоги, вивіз будівельного сміття в контейнери тощо. Перед цим, 14 жовтня 2020 року, державними органами Королівства Нідерланди йому було надано дозвіл на працю та присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . 26 листопада 2020 року, працюючи на реконструкції будівлі за адресою: АДРЕСА_2 (Klokkenberg 31 4836 AZ Breda) у Нідерландах, виконував роботи з демонтажу теплоізоляції на стелі. Демонтажні роботи проводились за допомогою риштування висотою 2,7 - 3 метри. Перебуваючи на риштуванні та виконуючи роботу, він змушений був дотягуватися до стелі, внаслідок чого втратив рівновагу та впав на бетонну підлогу. Внаслідок падіння він отримав черепно-мозкову травму (ЧМТ) - забій/контузію, а саме перелом кісток черепу, забій головного мозку важкого ступеню, субдуральні гематоми, множинні геморагічні крововиливи обох півкуль головного мозку з наявністю стійкого цефалгічного синдрому, амнестичної афазії, помірно вираженого парезу лівої руки, помірно вираженої змішаної атаксії з порушенням функції ходи, хронічної лівобічної післятравматичної сенсоневральної глухоти. Одразу після нещасного випадку іншим працівником було викликано швидку допомогу і він був доставлений у непритомному стані у відділення невідкладної допомоги в лікарню Елізабет. Після проходження курсу лікування, з 26 листопада 2020 року по 07 грудня 2020 року він був виписаний з лікарні та 10 грудня 2020 року прибув додому, по місцю свого постійного проживання в м. Тернопіль. 11 лютого 2021 року він був повторно госпіталізований до Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні, де перебував до 22 лютого 2021 року. Згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ №211713 від 02 березня 2021 року йому встановлено другу групу інвалідності. Вказує, що причиною інвалідності зазначено загальне захворювання, що не відповідає дійсності та позбавляє його права в майбутньому зарахувати до стажу роботи час перебування інвалідності, у зв'язку із нещасним випадком. Повноцінне розслідування факту нещасного випадку на виробництві, що стався з ним, відповідними державними органами Королівства Нідерланди проведене не було, передбачений законодавством України акт розслідування цього нещасного випадку не складався. Було надано лише лист №2020111/04 від 11 січня 2021 року інспекції з охорони праці Міністерства соціальної політики та зайнятості Нідерландів про те, що нещасний випав стався саме на виробництві під час виконання трудових обов'язків. Згідно п. 29 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому порядку. Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановлювати факти, які й за іноземним законодавством тягнуть за собою правові наслідки для заявника і рішення суду необхідне заявникові для застосування у відносинах з громадянами інших держав. Крім того, п. 9 вказаної Постанови Пленуму ВСУ передбачено, що при застосуванні п. 3 ст. 315 ЦПК, яким передбачено встановлення каліцтва на виробництві або у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по соціальному страхуванню, судам слід мати на увазі, що з дня введення в дію Закону України «Про охорону праці» справи про встановлення таких фактів не розглядаються в порядку окремого провадження. Питання, пов'язані із встановленням факту каліцтва на виробництві, коли виникає з приводу цього спір, а також, якщо при каліцтві в зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків пенсія призначається особам, які внаслідок цього стали особами з інвалідністю, вирішуються в порядку встановленому для розгляду трудових спорів. У відповідності до ст. 24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. При цьому вказує, що встановлення факту нещасного випадку на виробництві (трудового каліцтва) та пов'язаним із нею інвалідністю необхідне для подальшого звернення до офіційних органів королівства Нідерланди з приводу дотримання роботодавцем усіх необхідних норм вказаної держави та Директив Європейського Союзу з питань охорони праці. За вказаних обставин просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 квітня 2021 року провадження у зазначеній справі було відкрите, та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
21 травня 2022 року від Управління Держпраці у Тернопільській області надійшов відзив на позов, у якому вказують, що відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положенням про Управління Держпраці у Тернопільській області, у новій редакції від 03.08.2018 р. №84 основними завданнями Управління Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Відповідно до пункту 1, 2 Положенням про Управління, Управління Держпраці у Тернопільській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Голова Тернопільської обласної державної адміністрацій координує діяльність Управління Держпраці і сприяє йому у виконанні покладених на нього завдань. Повноваження Управління Держпраці поширюються на територію Тернопільської області. Відповідно до підпункту 27 пункту 4 Положенням про Управління, Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань проводить розслідування та облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам. Відповідно до абзацу 3 пункту 8 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабін Міністрів України від 17 квітня 2019 № 337 (далі - Порядок), повідомлення про нещасний випадок надасться за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), а у разі настання нещасного випадку внаслідок події (аварія, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів - за місцем реєстре підприємства (установи, організації). Як зазначено позивачем нещасний випадок з ним трапився працюючи на реконструкції будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , а тому не підпадає під дію Порядку оскільки даний порядок розроблений відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» і статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Більше того, до позову позивачем долучено лист Інспекції Міністерства соціальної політики та Зайнятості Нідерландів у якому зазначено, що інспекторами питань охорони праці було розпочато розслідування щодо нещасного випадку, який трапився з ним, та надано роз'яснення з даного приводу. Управління Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України нормативно-правовими актами Міністра соціальної політики, іншими актами законодавстві України, а також цим Положенням. За вказаних обставин, стверджують, що в Управління відсутні законні підстави для проведення розслідування нещасного випадку який трапився із ОСОБА_1 та просять відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пньов П.О. подав до суду відповідь на відзив, у якій вказує, що відповідач не звернув уваги на те, що позовні вимоги не містять прохання до суду про зобов'язання відповідача вчинити ті чи інші дії. У позовній заяві йдеться про встановлення факту нещасного випадку на виробництві (трудового каліцтва). Питання, пов'язані зі встановленням факту каліцтва на виробництві, у разі виникнення з цього приводу спору, а також, при вирішенні питання про встановлені зв'язку з виконанням трудових обов'язків, внаслідок чого в особи виникає право на страхові виплати, вирішуються в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів, тобто у позовному провадженні. Крім того, як вказано позивачем у позовній заяві, у відповідності до п. 29 розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 1 № 337 факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому порядку, у зв'язку із чим ОСОБА_1 і звернувся до суду. Позивач не оскаржує відмову відповідача у проведенні розслідування не випадку. Також вказує, що ОСОБА_1 є громадянином України, а не іншої держави, і на нього розповсюджуються гарантії встановлені Конституцією України, зокрема ст. 46 Конституції України. З цих підстав просив позов задовольнити.
Від третьої особи Тернопільський обласний Центр медико-соціальної експертизи надійшли письмові пояснення, у яких вказує, що психоневрологічна МСЕК 01 березня 2021 року на підставі отриманого Направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) (форма №088/о) ОСОБА_1 , врахувавши, що травма призвела до значного обмеження життєдіяльності хворого: обмеження здатності до самообслуговування І-ІІ ст., до трудової діяльності II ст. згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 р. № 561 визначила II (другу) групу інвалідності. Причина захворювання - загальне захворювання встановлена відповідно п. 26 постанови Кабінету Міністрів України №1317 від 03 грудня 2009 року «Положення про медико-соціальну експертизу». Згідно п. 9 постанови Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.2009 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності»: «інвалідність, що настала внаслідок нещасного випадку на виробництві (трудове каліцтво) встановлюється на підставі результатів огляду потерпілого членами комісії та акту про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом , за формою , визначеною постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р.№ 1112 (Офіційний вісник України, 2004 p., № 35, ст.. 2337), або на підставі рішення суду про встановлення факту отримання травми на виробництві». Згідно п.11 постанови Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.2009 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності»: «Ступінь втрати професійної працездатності працівників (у відсотках), ушкодження здоров'я яких пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків, та потреба у медичній і соціальній допомозі визначаються на підставі направлення лікувально-профілактичного закладу, роботодавця або уповноваженого ним органу чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, суду чи прокуратури. Огляд потерпілого проводиться комісією за участю представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами та висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології або його відділення) про професійний характер захворювання. Відповідно до п. 1.4 Наказу Міністерства охорони здоров'я України №420 від 05.06.2012 р. медико-соціальна експертиза здійснюється МСЕК за наявності Акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, наведеною в додатку 4 до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків. Професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232. Виходячи з вищевикладеного та наявності усіх передбачених законодавством документів, які підтверджують акт нещасного випадку на виробництві, комісія МСЕ зможе змінити причину інвалідності.
Від третьої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області надійшли письмові пояснення на позов, у яких вказують, що позивач просить визнати нещасний випадок, що стався з ним 26 листопада 2020 року у Королівстві Нідерланди, як такий, що пов'язаний із виробництвом та визнати причиною інвалідності травму, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві (трудовим каліцтвом). Однак, до позовної заяви долучено переклад документу, що складений від імені Державного секретаря з питань Соціальної політики та Зайнятості Інспекції Міністерства соціальної політики та зайнятості Нідерландів від 04.11.2020 року, згідно з яким під час розслідування було встановлено, що на момент випадку позивач впав; і інспектори з охорони праці не змогли встановити причинно-наслідкового зв'язку між порушенням Закону про охорону та безпеку праці та нещасним випадком на виробництві, про який повинна бути повідомлена інспекція праці Королівства Нідерланди. Відтак, інспекцією міністерства соціальної політики та зайнятості Нідерландів було вирішено, що з цього приводу, буде оформленим лише цей лист, а не інший документ, що пов'язує цей випадок із виробництвом (трудового каліцтва). Вказують, що згідно із відповіддю представника позивача від 24 травня 2021 року на відзив відповідача даний позов пов'язано із встановленням «факту каліцтва на виробництві, у разі виникнення з цього приводу спору, а також, при вирішенні питання про встановлення факту у зв'язку із виконанням трудових обов'язків, в наслідок чого в особи виникає право на страхові виплати...». Проте, питання із встановлення факту каліцтва на виробництві, коли виникає з цього приводу спір вирішується в порядку встановленому для розгляду трудових спорів, в цих випадках належним відповідачем є роботодавець, а не орган Держпраці. У випадку травмування ОСОБА_1 26 листопада 2020 року у Королівстві Нідерланди жодного спору із роботодавцем немає, оскільки, у судовій справі №№ 607/6310/21 відповідачем не є роботодавець, відповідними органами Королівства Нідерланди не встановлено настання нещасного випадку на виробництві із гр. ОСОБА_1 . Також, позивачем зазначено, що Порядок розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві, що затверджено постановою КМУ від 17 квітня 2019 р. №337 встановлює, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому порядку. Якщо такий факт встановлено у судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та / або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації). У разі ліквідації підприємства (установи, організації) без правонаступника розслідування всіх нещасних випадків та / або гострих професійних захворювань (отруєнь), факт яких встановлено у судовому порядку, проводить спеціальна комісія, склад якої визначений пунктом 15 цього Порядку. Ведення обліку таких нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) і вжиття заходів до запобігання аналогічним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням) здійснюється підприємством (установою, організацією), де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступником у разі реорганізації такого підприємства (установи, організації) чи робочим органом Фонду, якщо підприємство (установа, організація) ліквідовано без правонаступника.» Враховуючи наведене, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області вважає, що: позивач не був на момент травми застрахованою особою в розумінні законодавства України, не сплачував, або за нього не сплачувались страхові внески роботодавцем, а відтак, він не має права на страхові виплати згідно із законодавством України; не має трудового спору із роботодавцем для подання позову до Тернопільського міськрайонного суду з метою встановлення факту нещасного випадку на виробництві (трудового каліцтва); відсутнє повідомлення роботодавця про нещасний випадок на виробництві, що стався із гр. ОСОБА_1 , що надано до робочого органу Фонду соціального страхування України у встановленому законодавством порядку; довідкою псих. МСЕК від 01.03.2021 року Ш211713 визнано гр. ОСОБА_1 особою з інвалідністю другої групи загального захворювання. За вказаних обставин Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
05 жовтня 2021 року представник позивача - адвокат Пньов П.О. подав до суду письмові пояснення на лист Управління виконавчої дирекції фонду в Тернопільській області, у яких зазначає, що позиція обласної дирекції фонду зводиться до тою. що позивач на момент травми не був застрахованою особою в розумінні законодавства України, не мас спору, відсутнє повідомлення роботодавця про нещасний випадок і довідкою МСЕК встановлено інвалідність другої групи загального захворювання. Проте, представник позивача вважає таку позицію помилковою. В обґрунтування своїх доводів вказує на те, що у відповідності до п. 2, п. 25. п. 26 Додатку 10 «Перелік обставин, за яких настав страховий випадок державного соціального страхування від нещасного (професійного захворювання (отруєння)/аварії) на виробництві» до «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019 року страховим випадком від нещасного випадку, зокрема, є: п. 2 - перебування потерпілого на робочому місці, на території піл:: (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) І чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, органі і відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового роті підприємства (установи, організації), в тому числі у робочий та надурочний час; п. 25 - виконання робіт особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства за обставин, перелічених у пунктах 1-23 цього переліку; п. 26 - виконання робіт особою, яка фактично допущена до роботи без оформлення трудового договору (контракту), у разі підтвердження факту перебування потер, трудових відносинах з роботодавцем, за обставин, перелічених у пунктах 1 -23 цього. Усі ці обставини підпадають під нещасний випадок із позивачем. Також, Додатком 9 до «Порядку розслідування та обліку нещасних професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого Постановою Міністрів України №337 від 17.04.2019 року встановлено «КЛАСИФІКАТОР виді причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії. Згідно коду 02.2. вказаного Класифікатора, одним із видів подій, що призвели до нещасного випадку є «падіння потерпілого з висоти», що і підтверджується наданим листом № 2020111/04 від 11.01.2021 року інспекції з охорони праці Міністерства соціальної політики та зайнятості Нідерландів та медичними документами лікарні Св. Елізабет. Щодо посилання у листі на відсутність трудового спору, представник позивача вказує, що, у даному випадку трудовий спір, як такий, сутній, оскільки відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» у разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку. Як вбачається з матеріалів справи листом від 30.03.2021 року Управління Держпраці у Тернопільській області відмовило у проведенні розслідування нещасного випадку і встановлення факту отримання травми на виробництві. У той же час, за приписами п. 29 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінет) Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у яловому порядку. Також згідно п. 9 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 року інвалідність, що настала внаслідок нещасного випадку па виробництві, встановлюється на підставі результатів огляду потерпілого членами комісії та акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою, визначеною постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112 або на підставі рішення суду про встановлення факту отримання травми на виробництві. Отже, будь-яких суперечностей щодо розгляду даної справи саме у формі позовного провадження немає і не потребує застосування норм Кодексу законів про працю України. При цьому, позивач ОСОБА_1 є громадянином України, а не іншої держави, і на нього розповсюджуються гарантії встановлені Конституцією України. За вказаних обставин просив позов задовольнити.
27 січня 2022 року представник позивача подав до суду письмові пояснення, у яких зазначає, що у позивача немає намірів вимагати від держави України страхових виплат за даним нещасним випадком, оскільки відсутні будь-які правові підстави для такого отримання. Для будь-якої правової держави досить важливою є взаємна відповідальність такої держави та її громадян, що полягає в обов'язку піклуватися про своїх громадян, де б вони не перебували, забезпечувати захист їхніх прав і свобод (людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, права та свободи людини та їхні гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави - стаття 3 Конституції Українии, а громадян - дотримуватися приписів, установлених державою в інтересах усього суспільства, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності - стаття 68 Основного Закону). Так, представник позивача вважає, що у даній справі по суті наявні нормативно-правові прогалини щодо захисту громадян України, які отримали трудове каліцтво за кордоном працюючи за трудовими контрактами, укладеними з іноземними юридичними особами. Разом з тим, у постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 (провадження № 11-555заі18), із посиланням на положення ст. ст. 1, 8, 92 Конституції України, а також на ст. 9 Міжнародною пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. За вказаних обставин просив позов задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пньов П.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Представник відповідача Управління Держпраці у Тернопільській області - Доскач О.А. у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області - Хома І.О. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову.
Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тернопільського обласного Центру медико-соціальної експертизи в особі Психоневрологічної спеціалізованої міжрайонної медико-соціальної експертизи - Благуляк О.В. та Чачковська С.М. у судовому засіданні вказали на відсутність визначених законом підстав для задоволення позову
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Судом установлено:
Згідно листа, виданого лікарнею «Елізабет», складеного 26 листопада 2020 року, перекладеного із нідерландської на українську мову, М. Демчишин поступив у відділення невідкладної допомоги 26 листопада 2020 року. Ймовірність падіння з драбини висотою 1,5-2 метра. Пацієнта було виявлено в калюжі крові, була зроблена оцінка по ШКГ з показниками ЕЗМ4V4, стан тривоги, при тому відсутня реакція зіниць на світло та їх розширення. В результаті було поставлено діагноз: Гостра субдуральна гематома справа (а.с.13-14).
Із листа, виданого лікарнею «Елізабет», складеного 26 листопада 2020 року, перекладеного із нідерландської на українську мову, складеного 02 грудня 2020 року, пацієнт М. Демчишин був госпіталізований у відділення інтенсивної терапії з 26 листопада 2020 року д 28 листопада 2020 року, у зв'язку із нейротравмою після падіння з висоти 2 метрів. 28 листопада 2020 року переведений у відділення неврології для подальшого одужання. Висновок: нейротравма після падіння з драбини висотою 1,5-2 метра в тому числі: травматичний субарахноїдальний крововилив (САК) справа, Субдуральна гематома (ГСДГ) справа, тимчасові травми з обох сторін. Дифузний набряк та масовий вплив, в зв'язку з Субдуральною гематомою (ГСДГ) та місцями травм голови. Численні переломи обличчя зліва: тім'яна кістка, скронева кістка і клівус. Перелом бокової орбітальної стінки зліва, орбітального дна зліва і інфраорбітального каналу. Перелом медіальної стінки і передньої стінки верхньощелепної пазухи зліва, а також сигмоподібної пазухи зліва і завуальованого середнього вуха. Травма в задньому сегменті ока справа з анатомічним походженням. Синусова брадикардія, вегетативна дерегуляція, стосовно пункту 1.
Відповідно до листа, виданого лікарнею «Елізабет», складеного 07 грудня 2020 року, перекладеного із нідерландської на українську мову, ОСОБА_3 був госпіталізований в відділення неврології інтенсивної терапії з 26 листопада 2020 року до 28 листопада 2020 року та з 28 листопада 2020 року до 07 грудня 2020 року. При виписці з лікарні пацієнт прийшов у стан свідомості, був адекватний. Симптоми порушення зору відсутні, стан пацієнта приходить в норму.
Як убачається із перекладу із нідерландської на українську мову відповіді Інспекції Міністерства Соціальної політики та зайнятості Нідерландів, у четвер 26 листопада 2020 року інспекторами з питань охорони праці Інспекції Міністерства Соціальної політики та Зайнятості Нідерландів було розпочато розслідування щодо нещасного випадку, який трапився з ОСОБА_1 26 листопада 2020 року на робочому місці: реконструкція будівлі Klokkenberg 31 4836 AZ Breda. Нещасний випадок на робочому місці був повідомлений Інспекції з охорони праці 26 листопада 2020 року третьою особою від імені роботодавця. Під час розслідування було встановлено, що на момент нещасного випадку ОСОБА_3 працював в компанії «Sisdo Bouw - en timmerwerken» як тимчасовий працівник по контракту і під їх наглядом виконував роботи, які складалися з ізоляції простору між балками та прибиранням залишків ізоляційного матеріалу. У певний момент ОСОБА_3 впав, яким чином відбулося падіння інспекторами з охорони праці Інспекції не вдалося встановити. Внаслідок нещасного випадку ОСОБА_3 потрапив до лікарні. Інспектори з охорони праці не змогли встановити причинно-наслідкового зв'язку між порушенням Закону про охорону та безпеку праці та нещасним випадком, який згідно статті 9 частини першої цього закону, повинен бути повідомленим інспекції, та про який йде мова у статті 1 частині третій пункті 1 цього ж закону. Тому, було вирішено, що з приводу цього нещасного випадку буде оформлено лише цей лист (а.с.5).
Згідно викладених у позові обставин, після виписки із лікарні, позивач ОСОБА_1 повернувся в Україну для продовження лікування.
Як убачається із Виписки з історії хвороби №1740 пацієнта ОСОБА_1 , виданої комунальним некомерційним підприємством «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня», який поступив на лікування 11 лютого 2021 року, дата виписки - 22 лютого 2021 року, діагноз: Відновний період ЧМТ (26 листопада 2021 року, перелому кісток черепа, забою головного мозку важкого ступеня, субдуральної гематоми справа, множинні геморагічні крововиливи обох півкуль головного мозку). Згідно анамнезу захворювання: вважає себе хворим з 26 листопада 2020 року, коли отримав ЧМТ, перебуваючи на той час в Нідерландах. Травму отримав під час падіння з висоти 1,5-2 метри. Хворий швидкою допомогою був доставлений у відділення невідкладної допомоги в лікарню Елізабет.
Згідно Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №211713, у ОСОБА_1 01 березня 2021 року вперше встановлено інвалідність другої групи, загального захворювання.
Відповідно до п. 12 Висновку: робота в спеціально створених умовах.
22 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Управління Держпраці у Тернопільській області із письмовим повідомленням про нещасний випадок на виробництві, у якому зазначив, що у листопаді 2020 року між ним ( ОСОБА_1 ) та компанією «Sisdo Bouw - en timmerwerken» (Королівство Нідерланди) було укладено тимчасовий трудовий контракт. 26 листопада 2020 року на роботі місці: реконструкція будівлі Klokkenberg 31 4836 AZ Breda, з ним стався нещасний випадок на виробництві, а саме падіння з риштування, внаслідок якого він отримав численні травми та забої. Згідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 АВВ №211713 від 02 березня 2021 року йому встановлено другу групу інвалідності, при цьому, причиною інвалідності зазначено загальне захворювання. З цих підстав просив провести розслідування нещасного випадку, який стався з ним 26 листопада 2020 року та підтвердити факт отримання ним каліцтва (тілесних ушкоджень) на виробництві.
Згідно відповіді від 30 березня 2021 року за №01-05/01/1554 Управління Держпраці у Тернопільській області повідомило позивача про те, що випадок заподіяння позивачу шкоди здоров'ю в Королівстві Нідерланди не підпадає під дію Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337, оскільки розроблений, відповідно до Закону України «Про охорону праці», яким встановлено єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Таким чином, Управління Держпраці у Тернопільській області невправі провести спеціальне розслідування нещасного випадку.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при застосуванні п.3 ст.273 ЦПК, яким передбачено встановлення каліцтва на виробницті або у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по соціальному страхуванню, судам слід мати на увазі, що з дня введення в дію Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) (з 24 листопада 1992 року) справи про встановлення таких фактів не розглядаються в порядку окремого провадження. Питання, пов'язані із встановленням факту каліцтва на виробництві, коли виникає з приводу цього спір, а також, якщо при каліцтві в зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків пенсія призначається особам, які внаслідок цього стали інвалідами, вирішуються в порядку встановленому для розгляду трудових спорів.
При цьому, позивачем не зазначено стороною спору роботодавця - компанію «Sisdo Bouw - en timmerwerken», яка знаходиться у Королівстві Нідерланди.
Стаття 153 Кодексу законів про працю України визначає, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 цього Закону факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому КМУ, відповідно до Закону України « Про охорону праці».
Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначається Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджених постановою КМУ №337 від 17.04.2019 року.
Порядок розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві затверджено постановою КМУ від 17 квітня 2019 р. №337 із наступними змінами і доповненнями встановлює, що «цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до вимог даного Закону України «страхуванню від нещасного випадку підлягають: особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах...»
Відповідно до п.12. Порядку на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія).
Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров'я, заяви потерпілого, членів його сім'ї чи уповноваженої ним особи.
Відповідно до п. 30 Порядку розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації) проводиться протягом п'яти робочих днів з дня утворення комісії.
Відповідно до п. 41 Порядку за рішенням комісії (спеціальної комісії) у разі необхідності проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків та експертизи для встановлення обставин і причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та розроблення плану заходів щодо запобігання виникненню подібних нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) наказом роботодавця або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), може утворюватися експертна комісія за погодженням з органами, організаціями, установами тощо, представники яких залучаються до її роботи.
За результатами роботи експертна комісія зобов'язана скласти висновок, в якому повинна надати обґрунтовані та об'єктивні відповіді на поставлені комісією (спеціальною комісією) питання.
Зазначений висновок використовується комісією (спеціальною комісією) під час складання акта за формою Н-1 і є невід'ємною частиною матеріалів розслідування.
Тобто вирішення питання про встановлення зв'язку нещасного випадку з виробництвом та складання акта за формою Н-1 належить до виключної компетенції спеціальної комісії.
Таким чином, законодавством визначено порядок встановлення факту нещасного випадку на виробництві, так само як і порядок оформлення актів про нещасний випадок та їх оскарження.
Відповідно до п. 54 Порядку контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють органи Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції.
Зазначені органи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв'язку з надходженням від потерпілого (члена його сім'ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердженими документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1.
Так, нещасний випадок відбувся із позивачем в іноземній державі, а саме у Королівстві Нідерланди на робочому місці при здійсненні реконструкції будівлі Klokkenberg 31 4836 AZ Breda. При цьому, у матеріалах цивільної справи наявний лист Інспекції Міністерства Соціальної політики та зайнятості Нідерландів, у якому зазначено, що під час розслідування щодо нещасного випадку, який трапився з ОСОБА_1 26 листопада 2020 року на робочому місці: реконструкція будівлі Klokkenberg 31 4836 AZ Breda, інспектори з охорони праці не змогли встановити причинно-наслідкового зв'язку між порушенням Закону про охорону та безпеку праці та нещасним випадком на виробництві, тому, було вирішено, що з приводу цього нещасного випадку буде оформлено лише цей лист.
Таким чином, відповідними органами Королівства Нідерланди не встановлено настання нещасного випадку на виробництві із ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 29 Порядку Факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому порядку.
Якщо такий факт встановлено у судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та / або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації). У разі ліквідації підприємства (установи, організації) без правонаступника розслідування всіх нещасних випадків та / або гострих професійних захворювань (отруєнь), факт яких встановлено у судовому порядку, проводить спеціальна комісія, склад якої визначений пунктом 15 цього Порядку. Ведення обліку таких нещасних випадків та / або гострих професійних захворювань (отруєнь) і вжиття заходів до запобігання аналогічним нещасним випадкам та / або гострим професійним захворюванням (отруєнням) здійснюється підприємством (установою, організацією), де сталися нещасний випадок та / або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступником у разі реорганізації такого підприємства (установи, організації) чи робочим органом Фонду, якщо підприємство (установа, організація) ліквідовано без правонаступника.
Таким чином, враховуючи те, що чинним законодавством визначено порядок встановлення факту нещасного випадку на виробництві, враховуючи те, що відповідний акт за формою Н-1 не складався, а також оскільки Інспекцією Міністерства Соціальної політики та зайнятості Нідерландів не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між порушенням Закону про охорону та безпеку праці та нещасним випадком на виробництві та позивачем не оскаржувалися дії Інспекції Міністерства Соціальної політики та зайнятості Нідерландів під час проведення ним розслідування нещасного випадку, суд приходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області, Тернопільський обласний Центр медико-соціальної експертизи в особі Психоневрологічної спеціалізованої міжрайонної медико-соціальної експертизи, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту нещасного випадку на виробництві - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Дата складення повного тексту рішення суду 16 травня 2022 року.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: Управління Держпраці у Тернопільській області, адреса місцезнаходження - вул. Шпитальна, 7, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39777822.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області, адреса місцезнаходження - вул. Микулинецька, 3А, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 41312751.
Тернопільський обласний Центр медико-соціальної експертизи в особі Психоневрологічної спеціалізованої міжрайонної медико-соціальної експертизи, адреса місцезнаходження - вул. Князя Острозького, 6, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 03327204.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, адреса місцезнаходження - майдан Волі, 3, м. Тернопіль.
Головуючий суддяЛ. М. Сливка