Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/16036/21
16.11.2021 Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Колодяжне, Романівського району, Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працюючого, раніше судимого:
- 21.05.2021 Шевченківським районним судом міста Києва., за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 186 КК України, в порядку ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України,-
До Подільського районного суду м. Києва звернувся з клопотанням слідчий СВ Подільського ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12021100070001702, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.09.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні СВ управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12021100070001702, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що 19.09.2021 року приблизно о 00 год 30 хв ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував біля будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де в останнього виник конфлікт з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого між ними відбулась бійка.
Під час бійки, ОСОБА_5 побачив, що на шиї у ОСОБА_8 , знаходиться золотий ланцюжок, після чого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, 19.09.2021 року приблизно о 00 год 35 хв, перебуваючи у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 почав наносити удари кулаками в область обличчя ОСОБА_8 , подавивши таким чином волю останнього до опору, після чого відкрито шляхом ривка рукою зірвав з шиї потерпілого золотий ланцюжок, вартістю 15 000 гривень.
В подальшому ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 15 000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Слідчий зазначає, що у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, а саме: правопорушення передбачене ч. 2 ст. 186 КК України яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років
Відносно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний може: незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні; може вчиняти інші кримінальні правопорушення; переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив продовжити до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у зв'язку з тим, що призведе до змоги незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні; може вчиняти інші кримінальні правопорушення; переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 заперечували проти продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання вартою та просили змінити підозрюваному запобіжний захід на домашній арешт в нічний час доби з 22 год 00 хв до 07 год 00 хв за місцем проживання підозрюваного, або обрати альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з покладенням на підозрюваного обов'зків.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
В провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого 19.09.2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021100070001702, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Згідно протоколу від 19.09.2021 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 20.09.2021 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18.11.2021.
15.11.2021 постановою керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва строки досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців.
Підставою продовження застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 3 ст. 197 КПК).
Згідно вимог ч. 1 ст. 197 КПК строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання особи під вартою слідчий суддя, серед іншого, перевіряє наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали (ч. 3 ст. 199 КПК).
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується обґрунтованість підозри та продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні; може вчиняти інші кримінальні правопорушення; переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Оцінюючи ризик можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що відсутні міцні соціальні зв'язки. У зв'язку з чим, слідчий суддя вважає, що такі дії є цілком ймовірними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину.
У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Санкція ч. 2 ст. 186 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 передбачає позбавлення волі на строк від 4 до 6 років позбавлення волі.
Таким чином, продовжує існувати ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищення речових доказів, незаконно впливати на свідків з метою зміни показів.
Керуючись наведеним, слідчий суддя враховує суспільну небезпеку інкримінованих кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, обставини вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення та встановлені попередніми ухвалами слідчого судді ризики, слідчий суддя вважає, що такі не зменшились.
Підозрюваний відноситься до осіб, до яких можливо застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Оцінивши в сукупності всі обставини, наведені в ст. 178 КПК, врахувавши вимоги ст. 183 КПК, слідчий суддя погоджується з висновками прокурора про те, що більш м'якші запобіжні заходи, на даному етапі не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також запобігти встановленим ризикам.
Оскільки прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які не зменшились, обґрунтованість підозри, а також обставини, які перешкодили завершити розслідування до завершення строку дії ухвали слідчого судді про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до переконання, що строк тримання під вартою слід продовжити на 33 дні в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
При цьому, враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан особи, а саме відсутність міцних родинних зв'язків, так само слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які вказують на те, що є велика ймовірність того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вважає за належне призначити заставу у розмірі відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі, який становить сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 90 800,00 грн., яка в достатній мірі гарантує виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
При цьому, при визначенні розміру застави, слідчий суддя зважує не лише на обсяг повідомленої підозри та можливість настання тяжких наслідків для конкретної особи, однак і виходить з тих позицій Європейського Суду, відповідно до яких визначення суми коштів, яку повинна надати особа, виходячи лише з можливих розмірів збитків, не відповідає статті 5 § 3 Європейської Конвенції. Застава повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими ознаками, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися.
Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу;
-не відлучатися з міста Києва, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі наявності.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільсьлкого УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 33 дні, а саме до 01 год. 29 хв. 19 грудня 2021 року та утримувати останнього в Київському СІЗО.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 01 год. 29 хв. 19 грудня 2021 року.
Клопотання захисника щодо зменшення суми застави - задовольнити частково.
Змінити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави шляхом змешення розміру до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 90 800,00 грн, у разі внесення якої, ОСОБА_5 може бути звільнений з-під варти.
У випадку внесення визначеної судом суми застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу;
-не відлучатися з міста Києва, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі наявності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали на такі реквізити: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26268059, Банк отримувача - ДКСУ м.Київ, Код банку отримувача (МФО) - 820172, Рахунок отримувача -UA128201720355259002001012089, Призначення платежу: застава за ...(ПІБ, дата народження особи за яку вносится застава); згідно ухвали….(назва суду).. від ...(дата ухвали).. по справі №..., внесені ...(ПІБ особи, що вносить заставу);.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Подільського районного суду міста Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання своїх обов'язків, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Оголошення повного тексту відбулося 19 листопада 2021 року о 15 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1