125/348/21
1-кп/125/17/2021
16.05.2022 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ;
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Райгородок Бердичівського району Житомирської області, до затримання мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з професійно-технічною освітою, розлучений, до затримання не працював, раніше судимий:
- 09.09.1997 Барським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 26.04.2001 Крижопільським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 140 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України з іспитовим строком 1 рік;
- 13.02.2002 Крижопільським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 12.04.2005 Барським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 13.03.2008 Барським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ст. 395 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
- 06.12.2010 Барським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 7 місяців позбавлення волі;
- 09.04.2013 Барським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
- 26.06.2013 Барським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 297, ч. 1 ст. 301, ч. 2 ст. 301, ст. 395 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією порнографічних предметів;
- 30.01.2017 Барським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ст. 395 КК України до 3 років та 3 місяців позбавлення волі;
- 25.07.2017 Барським районним судом Вінницької області за ч. 1, 2 ст. 263 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі, на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2020 ОСОБА_3 був умовно-достроково звільнений від відбування покарання, невідбутий строк становить 8 місяців 11 днів позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 395, ч. 1 ст. 309 КК України,
за участі: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31.03.2020 відносно ОСОБА_3 було встановлено адміністративний нагляд строком на один рік, та встановлено такі обмеження: заборонено вихід з будинку за місцем проживання з 22:00 год. до 06:00 год. ранку наступної доби; заборонено виїзд за межі проживання без дозволу територіального відділення поліції; заборонено відвідувати кафе, бари, ресторани, де продаються спиртні напої на розлив; зобов'язано з'являтися на реєстрацію до територіального відділення поліції два рази на місяць. 05.04.2020 ОСОБА_3 був ознайомлений зі змістом вказаної ухвали. Під час дії вказаної ухвали ОСОБА_3 порушував умови адміністративного нагляду, за що притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 187 КУпАП. 12.11.2020 ОСОБА_3 порушив встановлені ухвалою обмеження, - самовільно залишив межі Барського району Вінницької області. Таким чином, ОСОБА_3 умисно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, не повідомивши працівників ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, що здійснюють за ним нагляд, без дозволу керівництва ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області та без поважних причин виїхав за межі Барського району. Працівниками ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області у ході проведення ряду оперативно-розшукових заходів було встановлено, що ОСОБА_3 перебуває у с. Грижинці Вінницького району Вінницької області, де 04.02.2021 його було затримано та доставлено за місцем проживання: АДРЕСА_1 .
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 395 КК України, тобто самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
У серпні 2020 року ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу, усупереч положенням Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" та Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", на присадибній ділянці за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 зірвав декілька рослин роду коноплі, які самовільно засіялися, подрібнив їх та зберігав за місцем свого проживання без мети збуту для особистого вживання. 16.03.2021 під час відвідування за місцем проживання ОСОБА_3 , останній повідомив працівникам поліції, що вживав наркотичну речовину канабіс, шляхом її куріння. За письмовою згодою у присутності понятих ОСОБА_3 видав працівникам поліції поліетиленовий пакет в середині якого знаходилася речовина рослинного походження у подрібненому стані роду коноплі, яку він зберігав при собі у лівій кишені своєї куртки для власного вживання без мети збуту. Належність речовини, що була вилучена у ОСОБА_3 , до наркотичних засобів встановлена висновком експерта № СЕ-19/102-21/4336-НЗПРАП від 23.03.2021, згідно з даними якого вилучена речовина є наркотичним засобом - канабісом, масою 24,07 г (у перерахунку на висушену речовину).
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень повністю, зазначив, що всі обставини викладені в обвинувальних актах вірно. Покази давати відмовився. Просив суворо його не карати.
Стороною обвинувачення у судовому засіданні були надані такі письмові докази за епізодом вчинення кримінального проступку, що передбачений ст. 395 КК України:
- копію постанови Вінницького міського суду Вінницької від 31.03.2020 про встановлення відносно ОСОБА_3 адміністративного нагляду терміном на один рік, якою встановлено такі обмеження: заборонити вихід з будинку з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня; заборонити виїзд за межі проживання без дозволу територіального відділу поліції, заборонити відвідувати кафе, бари, ресторани, де продаються спиртні напої на розлив; зобов'язати з'являтися на реєстрацію до територіального відділу поліції два рази на місяць. Постанова набрала законної сили 11.04.2020;
- корінець довідки про оголошення особі, яка звільняється з місць позбавлення волі, постанови судді про встановлення адміністративного нагляду, згідно з якою ОСОБА_5 зобов'язався не пізніше 05.04.2020 з'явитися для реєстрації до Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області;
- характеристика відносно засудженого ОСОБА_3 за період відбування покарання, довідка про відсутність дисциплінарних стягнень та наявність заохочень за період відбування покарання та копія подання начальника державної установи "Вінницька виправна колонія (№ 86) ОСОБА_6 про вирішення питання про встановлення відносно ОСОБА_3 адміністративного нагляду;
- копію вироку Барського районного суду Вінницької області від 25.07.2017, відповідно до якого ОСОБА_3 було засуджено за ч. 1, 2 ст. 263 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 25.08.2017;
- копію ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2020 про звільнення ОСОБА_3 умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Барського районного суду Вінницької області від 25.07.2017, невідбутий строк 8 місяців 11 днів;
- копії постанов Барського районного суду Вінницької області від 19.08.2020, 09.09.2020, 30.11.2020 про накладення на ОСОБА_3 адміністративних стягнень за порушення правил адміністративного нагляду;
- рапорти ДОП СП Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 12.11.2020, 14.11.2020, 15.11.2020, 17.11.2020, 20.11.2020, якими зафіксовано відсутність піднаглядного Гожика за місцем проживання під час дії обмежень, що пов'язані із встановленням адміністративного нагляду;
- копію ухвали Барського районного суду Вінницької області від 04.12.2020 про оголошення розшуку обвинуваченого ОСОБА_3 та зупинення судового провадження, що підтверджує залишення обвинуваченим місця проживання;
- копія протоколу затримання ОСОБА_3 04.02.2021 на виконання вказаної вище ухвали суду.
Витяг з ЄРДР, рапорт інспектора-чергового СРПП № 3 Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 від 26.11.2020, копія наказу ГУНП у Вінницькій області від 30.06.2020 № 851 «Про уповноваження поліцейських територіальних підрозділів ГУНП у Вінницькій області здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків у межах компетенції, передбаченої КПК України», що надані прокурором, стверджують допустимість доказів, здобутих у ході досудового розслідування та досліджених у ході судового розгляду.
Суд приймає наведені докази як належні та допустимі.
Дослідивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена i його дії слід кваліфікувати за ст. 395 Кримінального кодексу України, тобто самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Стороною обвинувачення у судовому засіданні були надані такі письмові докази за епізодом вчинення кримінального проступку, що передбачений ч. 1 ст. 309 КК України:
- протокол огляду місця події від 16.03.2021 з фототаблицями, що проводився у присутності понятих на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого ОСОБА_3 видав працівникам поліції поліетиленовий пакет в середині якого знаходилася речовина рослинного походження у подрібненому стані роду конопля, яку він зберігав при собі у лівій кишені своєї куртки для власного вживання без мети збуту;
- довідку КНП "Барська міська лікарня" Барської міської ради, згідно з даними якої 16.03.2022 о 16:25 год. у ОСОБА_3 було встановлено наркотичне сп'яніння;
- висновок експерта № СЕ-19/102-21/4336-НЗПРАП від 23.03.2021, відповідно до якого, надані на дослідження фрагменти верхівкових частин трав'янистих рослин зелено-коричневого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом, масою (у перерахунку на висушену речовину) 24,07 г. Надане на дослідження насіння рослини оливкового, світло-коричневого та коричневого кольорів - це дозріле насіння рослини роду Коноплі, масою 1,14 г, яке до наркотичних засобів не відноситься;
- постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 29.03.2020, відповідно до якої, спеціальний поліетиленовий пакет з написом «Експертна служба МВС Україна» за номером 5264637, до якого поміщено поліетиленовий пакет в середині якого знаходиться речовина рослинного походження у подрібненому стані, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та поміщено до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області;
- квитанцію № 6 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження від 29.03.2021.
Витяг з ЄРДР, рапорт інспектора-чергового Ч/Ч Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області від 16.03.2021, рапорт ДОП СП Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 від 16.03.2021, заява ОСОБА_3 про добровільну видачу наркотичної речовини від 16.03.2021, постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 16.03.2021, відповідно до якої, спеціальний прозорий поліетиленовий пакет НПУ за номером SUD 2100087, до якого поміщено поліетиленовий пакет в середині якого знаходиться речовина рослинного походження у подрібненому стані, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, копія наказу ГУНП у Вінницькій області від 30.06.2020 № 851 «Про уповноваження поліцейських територіальних підрозділів ГУНП у Вінницькій області здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків у межах компетенції, передбаченої КПК України», що надані прокурором, стверджують допустимість доказів, здобутих у ході досудового розслідування та досліджених у ході судового розгляду.
Суд приймає наведені докази як належні та допустимі.
Дослідивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена i його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Обвинувачений ОСОБА_3 підлягає покаранню за вчинені ним кримінальні проступки.
При обранні міри покарання обвинуваченому, суд ураховує те, що кримінальні правопорушення, передбачені ст. 395, ч. 1 ст. 309 КК України, є кримінальними проступками, а також дані про особу обвинуваченого:
- ОСОБА_3 має низку судимостей, які не зняті і не погашені, за вчинення умисних кримінальних правопорушень, серед яких кримінальні правопорушення проти власності, проти правосуддя, проти громадського порядку та моральності, що підтверджується даними вимоги ІЦ та копії довідки про звільнення серії ВІН № 016500, відповідно до якої ОСОБА_3 відбував покарання в установах ДКВС з 13.05.2017 по 02.04.2020;
- проживає одиноко та негативно характеризується за місцем проживання, що підтверджується даними довідок Гулівського старостинського округу Барської міської ради від 18.03.2021;
- на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, що підтверджується даними довідки Комунального некомерційного підприємства «Барська міська лікарня».
Як обставину, що пом'якшує покарання, в обвинувальному акті вказано щире каяття, однак суд не вбачає ознак щирого каяття обвинуваченого, з огляду на таке.
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 643/13256/17 зробив висновок щодо ознак щирого каяття, як обставини, що пом'якшує відповідальність обвинуваченого, який полягає у тому, що виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття, що характеризує ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.
Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не формальне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину, добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об'єктивно підтверджують щире каяття особи.
Таким чином, можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню заданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
У судовому засіданні ОСОБА_3 визнав свою вину, однак у ході судового розгляду переховувався від суду, у зв'язку з чим було оголошено розшук обвинуваченого. З огляду на викладене, а також ураховуючи те, що ОСОБА_3 має десять судимостей, які не зняті та не погашені, судом не було встановлено, що обвинувачений надав критичну оцінку власній поведінці, засуджує таку поведінку, у подальшому не вчинятиме подібних правопорушень та демонструє готовність понести заслужене покарання.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання є рецидив злочинів.
Суд зазначає, що згідно з положеннями статей 50, 65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання за ст. 395 КК України у виді арешту, та за ч. 1 ст. 309 КК України також у виді арешту, остаточне покарання визначити за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України. Крім того, до вказаного покарання слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ст. 395 КК України, ОСОБА_3 вчинив 12.11.2020 після умовно-дострокового звільнення від відбування покарання 02.04.2020 (невідбутий строк вісім місяців 11 днів позбавлення волі) упродовж невідбутої частини покарання, то відповідно до ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, тобто за вироком Барського районного суду Вінницької області від 25.07.2017, яка станом на час вчинення правопорушення становила один місяць один день.
При цьому, при складанні покарань, на підставі ст. 72 КК України, покарання у виді арешту слід перерахувати у покарання у виді позбавлення волі, виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався, тому дане питання судом не вирішувалося.
На підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України з обвинуваченого слід стягнути процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення товарознавчої експертизи у сумі 1307,60 грн (висновок експерта № СЕ-19/102-21/4336-НЗПРАП від 23.03.2021), що документально підтверджені.
На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370, 374, 376 КПК України та ст. 65-67 КК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту на строк чотири місяці.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту на строк шість місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів у виді арешту на строк шість місяців.
Відповідно до ст. 71 КК України із застосуванням положень ст. 72 КК України, до вказаного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Барського районного суду Вінницької області від 25.07.2017 та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк шість місяців десять днів.
Початок строку відбування покарання визначити з дня набрання цим вироком законної сили.
Речовий доказ у кримінальному провадженні: спеціальний поліетиле-новий пакет з написом «Експертна служба МВС Україна» з номером 5264637, до якого поміщено поліетиленовий пакет в середині якого знаходиться речовина рослинного походження у подрібненому стані, який знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи у сумі 1307,60 грн.
Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя