16 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 902/702/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Бакуліної С. В. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022 (головуючий суддя - Савченко Г.І., судді: Демидюк О.О., Павлюк І.Ю.)
у справі №902/702/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях
про визнання недійсним акта та повернення 3169635,97 грн гарантійного внеску,
Товариство з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про визнання недійсним акта та повернення 3169635,97 грн гарантійного внеску.
Господарський суд Вінницької області рішенням від 02.12.2021 у справі №902/702/21 у задоволенні позову відмовив повністю; стягнув з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" 49814,54 грн витрат на сплату судового збору.
Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 29.03.2022 рішення Господарського суду Вінницької області від 02.12.2021 у справі №902/702/21 скасував в частині відмови у задоволенні позову, прийняв в цій частині нове судове рішення, яким позов задовольнив; визнав недійсним акт про дискваліфікацію переможця аукціону, оголошеного для продажу об'єкта малої приватизації окремого майна Мартинівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт" від 12.04.2021; стягнув з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" 3169635,97 грн гарантійного внеску; в іншій частині рішення Господарського суду Вінницької області від 02.12.2021 у справі №902/702/21 залишив без змін.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях звернулося 18.04.2022 (згідно з даними на поштовому конверті) до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022 та залишити в силі рішення Господарського суду Вінницької області від 02.12.2021 у справі №902/702/21.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
В обґрунтування касаційної скарги Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Втім, таке зазначення саме по собі не підтверджує дотримання скаржником вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України щодо зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга.
В цілому доводи касаційної скарги фактично зводяться до викладення обставин справи з наданням їм власної юридичної оцінки. При цьому скаржник не вказав правову підставу касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 287 ГПК України, не обґрунтував в чому полягало неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, і яких саме норм, та чи є таке неправильне застосування чи порушення підставою для відкриття касаційного провадження на підставі відповідного пункту частини другої статті 287 ГПК України.
З урахуванням викладеного касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях слід залишити без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК України.
На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.
Способом усунення недоліків касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022 у справі №902/702/21 є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
Також, відповідно до частини третьої статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
Частиною четвертою статті 56 ГПК України (у редакції Закону України від 18.12.2019 №390-IX) унормовано, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Водночас згідно з частиною першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Касаційну скаргу від імені Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях підписано А. Маркевичем як "начальник Регіонального відділення". При цьому доказів, передбачених статтею 56 ГПК України, на підтвердження повноважень А. Маркевич діяти від імені Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях на відповідних умовах до касаційної скарги додано не було.
Крім того, згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позовних заяв у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про визнання недійсним акта та повернення 3169635,97 грн гарантійного внеску. Звідси предметом позову є одна вимога немайнового характеру та вимога майнового характеру.
Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 99629,08 грн ((3169635,97 грн х 1,5%) х 200%) + (2270,00 х 1 немайнова вимога) х 200%)).
Натомість скаржник не додав до касаційної скарги документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Ураховуючи викладене, касаційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022 у справі №902/702/21 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення недоліків, а саме подання Суду: (1) касаційної скарги в новій редакції, в якій скаржник має зазначити підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України з відповідним обґрунтуванням; (2) доказів на підтвердження повноважень А. Маркевич; (3) документа про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги у сумі 99629,08 грн за наведеними нижче реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку: 207
- Призначення платежу *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).
При цьому звертається увага на те, що заяву про усунення недоліків, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022 у справі №902/702/21 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Бакуліна