16 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 918/764/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Бакуліної С. В. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 (головуючий суддя - Олексюк Г.Є., судді: Петухов М.Г., Гудак А.В.) та рішення Господарського суду Рівненської області від 16.12.2021 (суддя Романюк Ю.Г.)
у справі №918/764/21
за позовом 1. ОСОБА_1 ,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Градобуд",
2. ОСОБА_2 ,
3. ОСОБА_3 ,
4. ОСОБА_4 ,
5. ОСОБА_5
про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" (далі - ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс") звернулися до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Градобуд" (далі - ТОВ "ІБК "Градобуд"), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про: (1) визначення розміру статутного капіталу ТОВ "ІБК "Градобуд" в розмірі 100 грн та розміри часток учасників в статутному капіталі ТОВ "ІБК "Градобуд" ОСОБА_1 - 99 %, що в грошовому еквіваленті становить 99 грн та ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" - 1 %, що в грошовому еквіваленті становить 1 грн; (2) витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частку у розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ "ІБК "Градобуд" на користь ОСОБА_1 - 99 % статутного капіталу, ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" -1 % статутного капіталу.
Господарський суд Рівненської області рішенням від 16.12.2021 у справі №918/764/21, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022, в задоволенні позову відмовив.
ОСОБА_1 звернулася 18.04.2022 (згідно зі штампом на поштовому конверті) до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 та рішення Господарського суду Рівненської області від 16.12.2021 у справі №918/764/21 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Пунктом першим та третім частини другої статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень, ОСОБА_1 посилається на пункти 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що:
-при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 08.09.2020 у справі №916/667/18, від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, від20.03.2019 у справі №911/772/18, від 10.10.2019 у справі №911/2218/18, від 26.02.2021 у справі №905/565/19, від 24.02.2021 у справі №911/1149/19 стосовно застосування статей 319, 321, 328, 334 Цивільного кодексу України, статей 1, 4, 50, 51 Закону України "Про господарські товариства".
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Так, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
Разом з тим, скаржницею частково дотримано вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки нею чітко не наводиться відповідної норми (норм) права (щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду), єдину практику застосування якої (яких) необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання, та не обґрунтовано, в чому полягає непогодження із ним.
У зв'язку з вищенаведеним, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК України. Для усунення недоліків касаційної скарги, скаржниця має зазначити норму (норми) права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 та рішення Господарського суду Рівненської області від 16.12.2021 у справі №918/764/21 є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
Також відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.
Скаржниця оскаржує судові рішення попередніх інстанцій про відмову у задоволенні двох вимог немайнового характеру.
Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Скаржниця оскаржує судові рішення попередніх інстанцій про відмову у задоволенні двох вимог немайнового характеру.
З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 9080,00 грн (2270,00 (прожитковий мінімум на момент звернення з позовом) х 200%) х 2-ві немайнові вимоги).
Натомість скаржниця не додала до касаційної скарги документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату 9080,00 грн за наведеними нижче реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку: 207
- Призначення платежу *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).
Ураховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 та рішення Господарського суду Рівненської області від 16.12.2021 у справі №918/764/21 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржниціі строку для усунення зазначених недоліків, а саме подання Суду: (1) нової редакції касаційної скарги, в якій скаржник має вказати норму (норми) права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи; (2) документа про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги в установленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 9080,00 грн.
Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.
При цьому Суд звертає увагу скаржниці на те, що нову редакцію касаційної скарги слід подати до Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків іншим учасникам справи.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 та рішення Господарського суду Рівненської області від 16.12.2021 у справі №918/764/21 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя С. В. Бакуліна