Житомирський апеляційний суд
Справа №296/11513/15-ц Головуючий у 1-й інст. Рожкова О. С.
Категорія 39 Доповідач Трояновська Г. С.
12 травня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.
з участю секретаря судового засідання Ляшук М.В..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 296/11513/15 за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 жовтня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Рожкової О.С. у м. Житомирі,
У жовтні 2015 року АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк») звернулося до суду із названим позовом та просило стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 солідарно на користь позивача суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту №11056814000 від 13 жовтня 2006 року в розмірі 26 083, 59 доларів США - заборгованості за кредитом та 65 091 грн. 60 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 13.10.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №11056814000, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті в сумі 75 000 доларів США 00 центів на термін до 13.10.2017, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплачувати проценти за його користування у розмірі 12,3 % річних в строки та в порядку, встановленими кредитним договором. На забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором №11056814000, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №11056814000/П від 13.10.2006.
АКІБ «УкрСиббанк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та видав ОСОБА_1 кредитні кошти в обумовленому договором розмірі. Проте, ОСОБА_1 , порушивши умови кредитного договору, не здійснив погашення заборгованості у встановленому умовами договору та графіком погашення кредиту порядку та строки, у зв'язку з чим станом на 29.05.2015 утворилася заборгованість в розмірі 26 083, 59 доларів США та 65 091 грн. 60 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості, яка складається із наступних складових: 14 204, 74 доларів США - заборгованість по кредиту строкова, 8 039,69 доларів США - заборгованість по кредиту прострочена, 307,70 доларів США - заборгованість по процентам поточна, 3531,46 доларів США заборгованість по процентам прострочена, 47 552,65 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності, 17 538,95 грн. заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів. Оскільки станом на 08.10.2015 в добровільному порядку відповідачі кошти банку не повернули на його письмову вимогу, тому Банк просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 28 жовтня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 солідарно на користь Акціонерного товариства "УкрСиббанк" 26 083 (двадцять шість тисяч вісімдесят три) долари США 59 центів заборгованості за кредитом та 65 091 (шістдесят п'ять тисяч дев'яносто одну) гривню 60 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "УкрСиббанк" витрат зі сплати судового збору у 4 649 (чотири тисячі шістсот сорок дев'ять) гривень 22 коп. Повернуто Акціонерному товариству "УкрСиббанк" з державного бюджету України 4 649 (чотири тисячі шістсот сорок дев'ять) гривень 22 коп. сплаченого ним судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення простроченої заборгованості за наданим кредитом в розмірі 8 039 доларів США. Зазначає, що надана позивачем довідка-розрахунок не є належним доказом наявності заборгованості. Посилається на те, що укладений сторонами кредитний договір визначений як споживчий, а відтак застосуванню підлягає Закон України «Про захист прав споживачів», норми якого грубо порушені Банком при укладенні кредитного договору. Вказує, що станом на квітень 2015 року не було простроченої заборгованості за кредитом, оскільки ним сплачувалися кошти за договором в більших сумах, ніж передбачено графіком погашення заборгованості, що свідчить про достроковість виконання зобов'язання. Крім того вказує, що ним були заявлені клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи, які фактично не були розглянуті судом першої інстанції., а тому мають бути вирішені судом апеляційної інстанції. Також зазначає про порушення судом норм процесуального права, а саме вказує на відсутність письмової ухвали про залучення до участі у розгляді справи правонаступника. Акцентує увагу на тому, що суд першої інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат не звернув увагу, що він звільнений від сплати судового збору як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Оскільки відзив на апеляційну скаргу подано поза межами строку, встановленого апеляційним судом, він не береться до уваги при розгляді апеляційної скарги.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» зазначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
За правилами частини першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Тлумачення вказаної норми процесуального права дає підстави дійти висновку про те, що апеляційним судом справа переглядається лише в межах доводів апеляційної скарги за наявними в ній і додатково поданими доказами.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 375/250/18.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду оскаржується лише в межах стягнення простроченої заборгованості за наданим кредитом в розмірі 8 039, 69 доларів США, відтак, в решті рішення суду апеляційним судом не переглядається.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
13.10.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк» (том 1 а.с. 54-60), та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11056814000 від 13.10.2006, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті в сумі 75 000 доларів США 00 центів на термін до 13.10.2017, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплачувати проценти за його користування у розмірі 12,3 % річних в терміни встановлені графіком погашення кредиту, але не пізніше 13.10.2017 (т.1, а.с.5-14, 15-19).
На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №11056814000 від 13.10.2006 того ж дня між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки (т.1, а.с. 20-22).
Із довідок-розрахунків заборгованості (т.1, а.с. 24-36) вбачається, що станом на 08.10.2015 за ОСОБА_1 утворилась заборгованість по поверненню кредитних коштів, яка становить 26 083,59 доларів США- заборгованість по кредиту та процентам та 65 091 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості, в тому числі:
- 14 204,74 доларів США заборгованості по кредиту строкової,
- 8 039,69 доларів США заборгованості по кредиту простроченої,
- 307,70 доларів США заборгованості по процентам поточної,
- 3531,46 доларів США заборгованості по процентам простроченої,
- 47 552,65 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності,
- 17 538,95 грн. заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з такого.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 Цивільного кодексу України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 Цивільного кодексу України).
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку (частина 1 ст. 553 Цивільного кодексу України).
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя(стаття 554 Цивільного кодексу України).
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що стягуючи суму простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 8 039,69 доларів США, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що ОСОБА_1 допущено заборгованість за кредитом, яка утворилася саме внаслідок порушень останнім умов сплати платежів за графіком погашення кредиту, починаючи з 13.05.2014, виходячи із відомостей довідки-розрахунку заборгованості за кредитом, так як інших належних доказів на спростування правомірності нарахування заборгованості матеріали справи не містять.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що вказана сума заборгованості утворилася внаслідок безпідставного підвищення відсоткової ставки, а тому розмір нарахованої заборгованості необгрунтовано збільшився, не підтверджені належними доказами, а тому не можуть бути взяті апеляційним судом до уваги.
Контррозрахунку заборгованості по кредитному договору на обгрунтування своїх заперечень наявності простроченого боргу перед банком ОСОБА_1 також не подав.
Доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про те, що він заявляв клопотання про проведення судово-економічної експертизи, які фактично не були розглянуті судом першої інстанції, а тому мають бути вирішені судом апеляційної інстанції спростовуються матеріалами справи.
Окрім того апеляційним судом вирішуються клопотання, які подаються цьому суду.
Клопотань про призначення по справі судово-економічної експертизи ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не подавав, хоча клопотання про відкладення розгляду справи, письмові пояснення від апелянта на адресу апеляційного суду надходили.
Доводи апеляційної скарги в частині обгрунтувань із посиланням на порушення Банком положень Закону України «Про захист прав споживачів» не заслуговують на увагу, оскільки стосуються рішення суду першої інстанції в частині, яка не оскаржена ОСОБА_1 .
Отже, оскільки ОСОБА_1 погодився із вимогами банку про стягнення кредитної заборгованості, яка ним не оскаржується, а отже визнав факт отримання кредитних коштів, то його пояснення, що позивачем до позовної заяви додано матеріали роздруковані із комп'ютера, а не виключно первинні бухгалтерські документи, є безпідставними.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині відсутності судового рішення щодо заміни позивача на його правонаступника - ПАТ «УкрСиббанк» на АТ «УкрСиббанк» не є безумовною підставою для скасування судового рішення, оскільки суд допустив до участі у справі правонаступника і фактичне правонаступництво підтверджено матеріалами справи.
Доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про те, що він звільнений від сплати судового збору як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, а оскаржуваним рішенням суду першої інстанції стягнуто із нього судові витрати є безпідставними та спростовуються резолютивною частиною оскаржуваного судового рішення. До того ж суд у своєму рішенні чітко вказав, що оскільки відповідач ОСОБА_1 має пільги щодо сплати судового збору, передбачені пунктом 9,10 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то понесені позивачем витрати із його сплати у розмірі 4 679,22грн. компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Аргументи, викладені в письмових поясненнях ОСОБА_1 , адресованих апеляційному суду, щодо незгоди із стягненням суми заборгованості із поручителя ОСОБА_2 , не можуть бути враховані, оскільки ОСОБА_2 рішення суду не оскаржувала та не надавала право представляти її інтереси ОСОБА_1 .
До того ж відповідачі є солідарними боржниками за усією сумою заборгованості за кредитом, а не лише в частині стягнення простроченої заборгованості в розмірі 8 039,69 доларів США, яка оскаржена в апеляційному порядку.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, яка переглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В решті рішення суду першої інстанції особою, яка подала апеляційну скаргу не оскаржується.
Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 жовтня 2021 року в частині стягнення простроченої заборгованості за наданим кредитом в розмірі 8 039,69 доларів США залишити без змін.
В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось і апеляційним судом не переглядалось.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 16.05.2022.
Головуючий Судді