Справа № 161/270/22 Провадження №33/802/272/22 Головуючий у 1 інстанції:Присяжнюк Л.М.
Категорія: ч.1 ст.139, ст.124 КпАП України Доповідач: Гапончук В. В.
16 травня 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Гапончука В.В.,
з участю
захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Дорошкевича В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Дорошкевича Василя Борисовича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 квітня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , фізичної особи - підприємець, за ст.ст.124, 139 КпАП України,
Вказаною постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.04.2022 року ОСОБА_1 визнанно винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 139 КпАП України, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КпАП України у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КпАП України.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 272035 від 25.12.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 25.12.2021 року о 01 годині 00 хвилин на автодорозі М-19 101 км, керуючи транспортним засобом Mercedes E320 д.н.з. НОМЕР_1 , на слизькій ділянці дороги при об'їзді острівка безпеки для примусової зниження швидкості перед населеним пунктом, не справившись з керуванням, допустив наїзд на транспортне огородження (відбійник). Такі дії кваліфіковані поліцейським, як порушення п.2.3 «є» ПДР, за що передбачена відповідальність ст.139 КпАП України.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 272034 від 25.12.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 25.12.2021 року о 01 годині 00 хвилин на автодорозі М-19 101 км, керуючи транспортним засобом Mercedes E320 д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, на слизькій ділянці дороги не впорався з керуванням та скоїв наїзд на відбійник. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Такі дії кваліфіковані поліцейським, як порушення п.п.12.1, 12.3 ПДР, за що передбачена відповідальність ст.124 КпАП України (а.с.20).
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Дорошкевич В.Б. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу (а.с.24-25) разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження (а.с.26). Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124, ч.1 ст.139 КпАП України щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу такого правопорушення.
Вказує на те, що 14.04.2022 року в судовому засіданні був присутній ОСОБА_1 . В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення він отримав в Луцькому міськрайонному суді Волинської області 26.04.2022 року, про що свідчить розписка в матеріалах справи. Вважає, що постанова винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню. Вказує на те, що судом не вірно оцінено доводи сторони захисту чи мав можливість ОСОБА_1 уникнути ДТП, що призвело до ухвалення неправомірного рішення.
Пояснює, що дійсно близько 01 години 00 хвилин ОСОБА_1 рухаючись своїм транспортним засобом з міста Луцька в напрямку міста Ковеля перед населеним пунктом Голоби, де знаходиться встановлений обмежувач швидкості (острівок) який до кінця належним чином не облаштований, а саме відсутні будь-які інформаційні дорожні знаки, які б попереджували знаходження даної конструкції, а також враховуючи погодні умови засніжене дорожнє покриття (слизьке) та мокрий сніг з дощем у зв'язку з вище викладеним під час об'їзду даної конструкції його транспортний засіб занесло, в результаті чого він здійснив наїзд на відбійник. Після чого включив сигнал аварійної зупинки, виставив знак та дочекався приїзду працівників поліції.
Судом першої інстанції не надано належної оцінки акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 25.12.2021 року, яким визнано наявні недоліки, а саме відсутні попереджувальні знаки, засніжена розмітка, ожеледиця; та відповіді Служби автомобільних доріг у Волинській області, відповідно до якої автодорога М-19 «не здана в експлуатацію» та на ній проводиться капремонт.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника ОСОБА_1 - Дорошкевича В.Б., який підтримав останню з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
В судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи (а.с.28), не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подав. Захисник Дорошкевич В.Б. не заперечував щодо розгляду справи у відсутності його довірителя ОСОБА_1 .. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Відповідно до ст.294 КпАП України скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк може бути поновлено за заявою особи, яка має право оскаржити постанову.
Згідно ст.268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.04.2022 року справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розглядалась без участі захисника Дорошкевича В.Б., а копію оскаржуваної постанови він отримав лише 26.04.2022 року. Виходячи з наведеного, суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду скаржником пропущено з поважних причин, а тому його слід поновити та прийняти апеляційну скаргу до розгляду.
У відповідності до положень ст.ст.245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП України, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Всупереч цьому, судом першої інстанції не було вжито всіх заходів, передбачених КпАП України для з'ясування питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, ст.139 КпАП України, а тому вищевказаний висновок суду є передчасним і не відповідає вимогам ст.280 КпАП України.
Оскаржувана постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, як це передбачено п.3 ч.8 ст.294 КпАП України, з наступних підстав.
Так, диспозиція ст.124 КпАП України передбачає відповідальність за дії водія, які становлять порушення щодо керування транспортним засобом, а саме - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, та кореспондується в даному конкретному випадку з вимогами п.п.12.1, 12.2 ПДР України, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, ст.139 КпАП України, суд першої інстанції послався на:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 272035 від 25.12.2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.139 КпАП України (а.с.1);
-протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 272034 від 25.12.2021 року щодо ОСОБА_1 за ст.124 КпАП України (а.с.2);
-схему місця ДТП (а.с.3);
-рапортом поліцейського (а.с.6);
-відеозапис з нагрудної камери поліцейського (а.с.7).
Проте, як вбачається з матеріалів справи місцевий суд вищевказані докази належним чином не перевірив та не дав їм належної правової оцінки. А також не надав належної оцінки іншим доказам, які містяться в матеріалах справи, а саме:
-акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 25.12.2021 року (а.с.4);
-пояснення ОСОБА_1 (а.с.5);
-відповідь Служби автомобільних доріг у Волинській області від 17.01.2022 року, відповідно до якої автодорога М-19 «не здана в експлуатацію» та на ній проводиться капремонт (а.с.13).
В судових засіданнях в суді першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 та його захисник пояснили, що ділянка дороги в районі ДТП не була належним чином обладнана попереджувальними знаками перед острівцем безпеки, а також була не розчищена від снігу.
Під час розгляду справи апеляційним судом стороною захисту було надано відповідь УПП у Волинській області від 25.04.2022 року відповідно до якої, адміністративні матеріали відносно посадових осіб ТзОВ «Автомагістраль-Південь» чи інших організацій відносно неналежного утримання автомобільної дороги М-19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече не складались. Також, оскільки ТзОВ «Автомагістраль-Південь» зареєстроване за адресою у місті Одеса, ними направлено матеріали щодо ДТП на автомобільній дорозі М-19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече (смт.Голоби), яка мала місце 25.12.2021 року, УПП у Одеській області для розгляду та прийняття рішення по суті (а.с.29).
Всебічно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що виникнення дорожньо-транспортної пригоди є в прямому безпосередньому причинному зв'язку з порушенням ПДР України водієм ОСОБА_1 .
Крім того, судом першої інстанції безпідставно відхилено доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не мав можливості уникнути ДТП у зв'язку із засніженістю ділянки дороги, а також відсутності попереджувальної таблички про наявний острівок безпеки.
Вищенаведене на думку апеляційного суду свідчить про те, що суть правопорушення, яке поставлено у провину ОСОБА_1 за складеними відносно нього протоколами, залишилося невизначеними через відсутність належного обгрунтування на порушення норми правил дорожнього руху, а саме п.12.1, п.12.2 ПДР.
Таким чином, доводи захисника про те, що викладена в оскаржуваній постанові суть правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи та подіям, які мали місце 25.12.2021 року за участю ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що постанова судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.04.2021 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, ст.139 КпАП України та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КпАП України, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КпАП України, не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню, оскільки в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами наявними в справі, і таких не було здобуто в ході апеляційного розгляду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки з урахування встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, то провадження в справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, ст.139 КпАП України за наведених в протоколі обставин.
Беручи до уваги вищевикладене вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 272035 від 25.12.2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.139 КпАП України та протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 272034 від 25.12.2021 року щодо ОСОБА_1 за ст.124 КпАП України у такому вигляді через їх істотні недоліки не можуть бути предметом судового розгляду, оскільки викликають обґрунтовані сумніви, які відповідно до положень ч.3 ст.62 Конституції України тлумачаться на користь ОСОБА_1 .
Зазначені недоліки протоколів, які поставлені у провину ОСОБА_1 є фактично невизначеними та неконкретними, що залишилися поза увагою суду першої інстанції.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.247, 294 КпАП України, -
Поновити захиснику Дорошкевичу Василю Борисовичу в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 квітня 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника Дорошкевича Василя Борисовича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 квітня 2022 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження по даній справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.124, 139 КпАП України.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.В. Гапончук