Справа № 727/5982/21
Провадження № 1-кп/727/133/22
16 травня 2022 р. м. Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42021266010000014 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ст. 190 ч. 1 КК України, -
встановив:
У провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ст. 190 ч.1 КК України.
Захисник обвинувачуваного в судовому засіданні заявив клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст.45 КК України оскільки обвинувачуваний вперше притягується до кримінальної відповідальності, обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував потерпілій шкоду в сумі 10000 грн.
Обвинувачуваний в судовому засіданні підтримав клопотання захисника.
Прокурори в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання захисника за безпідставністю.
Заслухавши думки учасників процесу суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що обвинувачуваний ОСОБА_5 дійсно вперше вчинив кримінальний проступок, відшкодував потерпілій шкоду в сумі 5000 грн., а інші 5000 грн. знаходяться на зберіганні в органу досудового розслідування.
Відповідно до ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з абз. 3 п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України.
Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до вчиненого, яке передбачає жаль з приводу того, що сталося, належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, виправити ситуацію, що склалася.
Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.
Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб,
наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Ч. 4 ст. 286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Виходячи із системного тлумачення законодавства і судової практики, щире каяття означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.
Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до вчиненого, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об'єктивно підтверджують щире каяття особи.
Отже, наведене свідчить про те, що щире каяття фактично передбачає та включає в себе повне визнання особою своєї вини.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в справі № 161/4501/19.
Але під час досудового розслідування та судового розгляду ОСОБА_5 повністю не визнавав свою вину у вчиненні не тільки злочину за ст. 368-4 ч.3 КК України, але і взагалі будь-якого іншого кримінального правопорушення.
Жодних активних дій по сприянню в розкритті злочину він не вчиняв, покази, якими він визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку за ст. 190 ч.1 КК України дав тільки наприкінці судового розгляду. Таке визнання вини на думу суду є формальним, зроблене з метою звільнення від кримінальної відповідальності та не означає, що він щиро покаявся.
Також суд враховує те, що кошти в сумі 5000 грн. ОСОБА_5 повернув потерпілій тільки наприкінці судового розгляду.
Факт активного сприяння ОСОБА_5 розкриттю злочину не знайшов свого відображення в матеріалах кримінального провадження, а перевіркою таких матеріалів не виявлено, що він надавав органам досудового розслідування будь-яку допомогу в розкритті невідомих їм обставин справи або іншим чином сприяв розкриттю злочину.
В судовому засіданні ОСОБА_5 не заявив, що він щиро жалкує про вчинене, що негативно оцінює кримінальне правопорушення, що він співчуває потерпілій, не демонстрував готовність понести заслужене покарання.
Отже в судовому засіданні факт щирого розкаяння ОСОБА_5 у вчиненому не знайшов свого підтвердження.
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що підстави для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ст. 190 ч.1 КК України на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України відсутні, а тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 45 КК України, ст.ст. 284, 285, 288, 372, 392 КПК України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні клопотання захисника обвинувачуваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ст. 190 ч.1 КК України на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України відмовити.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити сторонам кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: