Справа № 727/10783/21
Провадження № 2/727/104/22
13 травня 2022 року Шевченківський районний суд міста Чернівці в складі :
головуючого судді Смотрицького В.Г.
при секретарі Орлецькій Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 07 листопада 2004 року між нею ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб.
Від шлюбу у них є троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Одруження виявилося невдалим. Останнім часом постійно виникають сварим, внаслідок того, що кожний з них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства.
У зв'язку з цим вони припинили шлюбні стосунки, перестали вести спільне господарство і вирішили розірвати шлюб.
Вважає, що збереження сім'ї і подальше спільне життя з відповідачем неможливе, на примирення не згідна, а тому просила шлюб розірвати.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю і повідомила, що термін який наданий судом для примирення нічого у їхніх відносинах не змінив, просила шлюб розірвати.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце справи був належним чином повідомлений.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони 07 листопада 2004 року зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.3).
Від шлюбу діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 4, 5, 6).
Статтею 51 ч.1 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Вказане положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань (ст. 51 СК України).
Згідно з ч. 2-4 ст. 56 СК України дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу.
Суд вважає, що оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушуванням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України).
Згідно з ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи вищенаведене, та те що наданий судом строк на примирення позитивних результатів не дав, суд вважає, що сім'я сторін розпалась, її зберегти неможливо, спільне життя подружжя і збереження шлюбу, на думку суду, суперечить інтересам позивача, яка не бажає продовжувати подружні відносини, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.
На підставі викладеного та керуючись ст. 51 ч.1 Конституції України, ст.ст. 18, 24, 51, 56, 104, 105, 110, 112 СК України, ст.ст.12, 13, 76, 81, 259, 263-265, 268, 274 ЦПК України,суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 07 листопада 2004 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького обласного управління юстиції, актовий запис № 1810.
Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: