Справа № 727/475/22
Провадження № 2/727/544/22
29 квітня 2022 року м.Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Танасійчук Н.М.
при секретарі Дячук І.М.
учасники справи:
представник позивача Голубяк П.І.
відповідач ОСОБА_2
представник третьої особи -Чернівецького
міського центру соціальних служб - Губчак О.В
представник третьої особи -
центру соціально - психологічної
реабілітації служби у справаї дітей ЧОДА - Ляхович Р.М.
психолог Хмара Г.Б.
малолітній ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Шевченківського районного суду м. Чернівці цивільну справу за позовом Виконавчого комітету міської ради, як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи на стороні позивача - Чернівецький міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Центр соціально- психологічної реабілітації служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Позивач, Виконавчий комітет міської ради, як орган опіки та піклування, в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівці з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи на стороні позивача - Чернівецький міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Центр соціально- психологічної реабілітації служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В позові посилається на те, що на обліку в Cлужбі у справах дітей міської ради та Чернівецькому міському центрі соціальних служб для сім*ї, дітей та молоді з травня 2021 року перебуває родина ОСОБА_3 . Робота з родиною розпочата на підставі заяви громадянина ОСОБА_5 , який повідомив, що ОСОБА_3 веде аморальний спосіб життя, зловживає алкоголем, застосовує до дитини психологічне та фізичне насильство. Окрім того у помешканні де проживає родина, часто збираються компанії та розпивають алкогольні напої в присутності малолітньої дитини.
Реєстрація народження дитини проведена відповідно до статті 133 Сімейного кодексу України.
Працівниками служби у справах дітей міської ради спільно з патрульною поліцією 06.05.2021 року здійснений спільний виїзд за адресою АДРЕСА_1 . Під час виїзду за вказаною адресою встановлено, що малолітнього ОСОБА_5 забрали до себе далекі родичі. Однак родичі надалі виховувати і забезпечувати хлопчика не можуть через стан здоров*я. На підставі складеного акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров*я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 06.05.2021 року малолітнього ОСОБА_2 було доставлено до комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня».
Громадянка ОСОБА_3 подала письмову заяву від 12.05.2021 року про те, що така ситуація склалася у зв*язку із смертю її матері. В подальшому зобов*язалася виконувати свої батьківські обов*язки, не зловживати алкогольними напоями та піклуватися про сина. Службою у справах дітей міської ради 21.05.2021 року наданий висновок про доцільність повернення дитини в сім*ю. Працівниками служби проведено профілактичну роботу щодо належного виконання матір*ю своїх обов*язків, попереджено останню про відповідальність за їх невиконання. Службою направлено листа до Центру щодо необхідності взяття родини під соціальний супровід та надання комплексу соціально-психологічних послуг.
Під час планового виїзду до родини 07.06.2021 року з*ясовано, що громадянка ОСОБА_3 перебувала у стані алкогольного сп*яніння, а малолітній ОСОБА_5 сам, без супроводу дорослих, приїхав з Тернополя.
З метою захисту життя та здоров*я малолітньої дитини, на місце було викликано наряд патрульної поліції. Про ситуацію також повідомлено службу у справах дітей міської ради та ювенальну превенцію ЧВП ГУНП в Чернівецькій області. Малолітній ОСОБА_2 працівниками центру був доставлений до двоюрідної тітки ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 , де проживав до 24.06.2021 року.
З 24.06.2021 року до 14.07.2021 року малолітній ОСОБА_5 , за сприяння працівників Центру, відпочивав у літньому таборі за адресою АДРЕСА_3 . Однак, у зв*язку із тим, що батьки не забрали сина із літнього табору 14.07.2021 року, працівниками служби у справах дітей та правоохоронних органів ОСОБА_5 був доставлений до комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня».
На даний час малолітній ОСОБА_2 перебуває в центрі соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації з 29.07.2021 року. За цей час протягом липня-листопада батьки не приходили до сина, не телефонували, не цікавилися станом його здоров*я та успіхами в школі. Відповідно до інформації Чернівецького обласного наркологічного диспансеру від 18.05.2021 року громадянка ОСОБА_3 зареєстрована з діагнозом гостра алкогольна інтоксикація 2012 р., 2013 р., 2014 р., 2015 р., 2016 р., 2017 р., 2018 р.
З метою встановлення місця перебування громадянина ОСОБА_4 . Службою направлений відповідний запит до Головного управління патрульної поліції в Чернівецькій області. На даний час відповідь відсутня. Громадянка ОСОБА_3 на запитання щодо батька дитини не надавала ніякої інформації та навідріз відмовлялась про нього спілкуватись. Громадянка ОСОБА_3 з метою врегулювання ситуації неодноразово запрошувалась до Служби у справах дітей міської ради письмовими листами від 23.07.2021 року, 05.08.2021 року, 07.09.2021 року, 26.10.2021 року, 18.11.2021 року.
Під час чергового виїзду за адресою проживання сім*ї 18.11.2021 року мати не допустила працівників Служби до проведення обстеження житлово-побутових умов, перебувала з ознаками сильного алкогольного сп*яніння, вела себе агресивно та була попереджена про розгляд даного питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 24.11.2021 року.
Станом на сьогоднішній день мати чи батько із заявою та документами про повернення дитини на виховання до Служби у справах дітей міської ради не зверталися.
Таким чином, батьки дитини - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , фактично самоусунулися від виконання своїх батьківських обов*язків по вихованню дитини, не подали необхідних документів для повернення сина на виховання, не створили належні умови для проживання дитини, не піклуються про фізичний та духовний розвиток, здоров*я та його майбутнє. Дане питання розглянуте на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 24.11.2021 року, на якому прийнято рішення щодо надання суду висновку про доцільність позбавлення батьківських прав громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по відношенню до малолітнього ОСОБА_2 , в зв*язку із тим, що вони ухиляються від виконання своїх обов*язків по вихованню дитини.
Просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 по відношенню до їх неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , аліменти у розмірі по ј частки всіх видів їх заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до повноліття дитини, враховуючи інфляційні показники.
Ухвалою Шевченківського районного суду від 26 січня 2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі із призначенням справи до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 22.02.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача - Голубяк П.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні позовній заяві.
Неповнолітній ОСОБА_2 , в інтересах якого пред'явлений позов, за участю психолога Хмари Г.Б. в судовому засіданні пояснив, що хотів би жити з мамою якби вона перестала зловживати алкогольними напоями, а коли вона не твереза він її боїться.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, просила надати їй час на лікування від алкогольної залежності та не позбавляти її батьківських прав.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з*явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи на стороні позивача, Чернівецького міського центру соціальних служб Губчак О.В в судовому засіданні надала пояснення аналогічні наявним у справі письмовим документам та вказала, що соціальною службою тривалий час ведеться супровід сім"ї Акіци. Зокрема матері ОСОБА_3 багато разів надавали шанс виправити свою поведінку, однак вона цього не зробила і надалі продовжує вести антисоціальний спосіб життя. Вважає, що ОСОБА_3 доцільно позбавити батьківських прав і це відповідатиме інтересам дитини. Вважає, що ОСОБА_4 також доцільно позбавити батьківських прав оскільки він давно самоусунувся від виконання батьківських обов"язків.
Представник третьої особи на стороні позивача, центру соціально - психологічної реабілітації служби у справаї дітей ЧОДА Ляхович Р.М. вказала про доцільність позбавлення батьківських прав і батька і матері хлопчика.
Свідок ОСОБА_9 будучи приведеною до присяги та попередженою під розписку про кримінальну відповідальність в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 потрібно лікуватися від алкогольної залежності. Допоки вона не вилікується, дитину їй повертати не можна.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представників третіх осіб, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.97 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ( а.с.7).
Згідно листа №413/01-17 від 06.05.2021 року вбачається, що до Чернівецького міського центру соціальних служб звернувся ОСОБА_5 , який повідомив, що його племінниця ОСОБА_3 має неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 веде аморальний спосіб життя, вживає алкоголь, вчиняє психологічне та фізичне насильство щодо дитини. Окрім того, у помешканні постійно збираються незнайомі компанії (а.с.10).
Відповідно до заяви громадянина ОСОБА_10 від 06.05.2021 року останній просив Службу у справах дітей вирішити питання про влаштування малолітнього племінника ОСОБА_2 , який тимчасово проживав з ним, оскільки його мати ОСОБА_3 не в змозі виконувати свої батьківські обов*язки.(а.с.11).
11.05.2021 року Службою у справах дітей взято на облік ОСОБА_2 , як дитину яка залишилася без батьківського піклування, у зв'язку із неналежним виконанням батьками своїх батьківських обов*язків, що підтверджується наказом №2/58 від 11.05.2021 року (а.с.12).
12.05.2022 року ОСОБА_3 надіслала заяву на адресу Служби у справах дітей, в якій просила надати їй час для збору документів для повернення сина їй на виховання.(а.с.13).
Згідно довідки КЖРЕП 14 від 15.05.2021 року ОСОБА_3 зареєстрована та проживає: АДРЕСА_4 (а.с.14).
Відповідно до листа Чернівецького міського центру соціальних служб №44/01-14 від 17.05.2021 року вбачається, що ОСОБА_3 , яка є матір*ю малолітнього ОСОБА_2 взято під соціальний супровід центру. Під час здійснення оцінки потреб родини з*ясовано, що у помешканні брудно, не прибрано, скрізь недопалки, розкидані речі. Для малолітньої дитини наявне ліжко, однак в неналежному стані - засмічене різними речами. З ОСОБА_3 проведено бесіду, роз*яснено порядок повернення дитини у родину, наголошено на необхідності створення належних умов для проживання та повноцінного розвитку малолітньої дитини. Попереджено про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов*язків (а.с.15).
Відповідно до висновку від 21.05.2021 року про доцільність повернення дитини в сім*ю №1/784 вирішено повернути малолітнього ОСОБА_2 в сім*ю до матері ОСОБА_3 , яка проживає адресою: АДРЕСА_4 .(а.с.17).
08.06.2021 року Чернівецьким міським центром соціальних служб направлено лист №494/01-17 на адресу служби у справах дітей Чернівецької міської ради, Чернівецького районного управління поліції ГУНП У Чернівецькій області, в якому повідомляється, що під час чергового виїзду з*ясовано, що малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 приїхав самостійно без супроводу дорослих з м. Тернополя. ОСОБА_2 перебував тиждень у м. Тернополі у рідних. На момент виїзду, матері вдома не було, по телефону жінка повідомила, що вона на роботі. Жінці наголошено негайно з*явитися додому. ОСОБА_3 прийшла додому у супроводі свого співмешканця. Вони обидвоє мали явні ознаки алкогольного сп*яніння, поводилися агресивно та зухвало. ОСОБА_3 вживала ненормативну лексику та погрожувала малолітньому сину, якщо він не піде з нею та її співмешканцем. Хлопчик повідомив, що він боїться матір та ОСОБА_11 , і категорично відмовився йти з ними або навіть залишатися в квартирі (а.с.19).
Як вбачається з довідки КНП «Міська дитяча клінічна лікарня» №329/01-21 від 15.07.2021 року, дитина ОСОБА_2 14.07.2021 року о 12:15 год. доставлена у лікарню, в педіатричне відділення №2 на обстеження та лікування. Доставлено у супроводі прцівників поліції та Служби у справах дітей відповідно до акту про підкинуту чи знайдену дитину від 14.07.2021 року (а.с.20).
ОСОБА_3 неодноразово надсилалися листи службою у справах дітей, про необхідність з*явитися на співбесіду у зв*язку із розглядом питання щодо повернення їй малолітнього сина ОСОБА_2 на виховання (а.с.21-25).
З акту обстеження житлово-побутових умов від 18.11.2021 року вбачається, що на підставі повідомлення Центру соціально-психологічної реабілітації, проведено обстеження умов проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_4 . Житло знаходиться на 3 поверсі 5 поверхового будинку. ОСОБА_3 не допустила до проведення обстеження квартири АДРЕСА_4 , мала ознаки алкогольного сп*яніння, вела себе агресивно.(а.с.26).
Як вбачається з листа центру соціально - психологічної реабілітації дітей №01-07/214 від 18.11.2021 року малолітній ОСОБА_2 , знаходився в закладі з 29.07.2021 року, матір жодного разу не приходила до нього. Протягом липня - листопада матір не приходила до сина, не телефонувала та не цікавилася його станом здоров"я і успіхами в школі (а.с.27).
Листом № 1/1890/ від 29.11.2021 року , що адресований головному управлінню національної поліції в Чернівецькій області служба у справах дітей просить встановити місце перебування громадянина ОСОБА_4 , надати характеристику ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відібрати пояснення сусідів з приводу фактів неналежного виконання батьками їх батьківських обов"язків, притягнути обох батьків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до відповідальності за ухилення від виконання батьківських обовязків, надати повну наявну інформацію щодо притягнення ОСОБА_3 ОСОБА_4 до кримінальної та адміністративної відповідальності, полвідомити про кількість викликів працівників правовохоронних органів за адресою проживання ОСОБА_3 . Та ОСОБА_4 (а.с.28).
Як вбачається з листа Чернівецького міського центру соціальних служб №1292/01-17 від 13.11.2021 року під соціальним супроводом Чернівецького міського центру соціальних служб з 12.05.2021 по 07.10.2021 року перебувала родина родина ОСОБА_3 , яка є матір*ю малолітнього ОСОБА_2 . Родина проживає за адресою АДРЕСА_4 . Робота з родиною розпочата за явкою ОСОБА_5 , який повідомив що ОСОБА_3 веде аморральний спосіб життя, зловживає алкоголем, застосовує до дитини фізичне та психологічне насильство. 06.05.2021 року зійснено спільний виїзд за адресою АДРЕСА_1 . Після виїзду за вказаною адресою з*ясовано, що малолітнього ОСОБА_2 забрали до себе далекі родичі. Однак, надалі виховувати і забезпечувати хлопчика вони не можуть, через стан здоров*я. Працівниками ССД ЧМР та ювенальної провенції ЧВП ГУНП малолітнього ОСОБА_2 доставлено до КНП "МДКЛ". 11.05.2021 року ОСОБА_3 дала згоду на соціальний супровід та співпрацю з Цетром. Окрім того, зібрала необхідні документи та подала документи до Служби у справах дітей, в результаті чого малолітній ОСОБА_2 був повернений в сім*ю. 07.06.2021 року під час чоргового виїзду до родини з*ясовано, що ОСОБА_3 перебувала в стані алкогольного сп*яніння. Малолітній ОСОБА_2 працівниками центру був доставлений до тітки ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 . На даний час хлопчик перебуває у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей ЧОДА(а.с.29-30).
Як вбачається з витягу з рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №972/29 від 14.12.2021 року, вирішено надати висновок до суду щодо доцільності позбавлення батьківських прав громадян: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - батьків малолітнього ОСОБА_2 , у зв*язку із тим що вони ухиляються від виконання своїх обов*язків по вихованню дитини.(а.с.6).
З висновку Виконавчого комітету, як органу опіки та піклування від 20.12.2021 року №01/0224/3361 вбачається, що батьки дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_4 та ОСОБА_4 , місце перебування якого не відоме, фактично самоусунулися від виконання своїх батьківських обов*язків по вихованню дитини, не подали необхідних документів для повернення сина на виховання, не створили належні умови для проживання дитини, не піклуються про фізичний та духовний розвиток здоров*я та його майбутнє (а.с.4-5).
Згідно з статтею 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Положеннями статті 48 та 51 Конституції України проголошено право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї та обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Виходячи зі змісту частини першої ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У відповідності до частини першої статті 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Згідно частиною другою ст. 155 Сімейного кодексу України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 164 СК України, виключними підставами позбавлення батьківських прав матері або батька є: не забрали дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засудженні за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» від 30 березня 2007 року зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначається, що «хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини».
У рішенні по справі «Хант проти України» п. 54 зазначено, що суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden») і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Пунктом 15 Постанови передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Виходячи з наведеного, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дітей.
Судом встановлено, що батьки дитини : ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично самоусунулися від виконання своїх обов*язків по вихованню дитини, не подали необхідних документів для повернення сина на виховання, не створили належні умови для проживання дитини, не піклуються про фізичний та духовний розвиток, здоров*я та майбутнє. Таким чином, викладені обставини дають обґрунтовані підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відносно їх дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Що стосується позовних вимог про стягнення аліментів, то слід вказати про наступне.
Згідно ч.2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав, суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способом виконання батьками цього обов'язку відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України є в тому числі й присуджені за рішенням суду кошти (аліменти) у частці від доходу матері, батька, або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вирішуючи питання про стягнення аліментів з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне визначити їх розмір у виді 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 січня 2021 року і до його повноліття.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, а також досліджені, встановлені обставини у справі, які є належним чином обґрунтовані та підтверджені доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Оскільки при зверненні з даним позовом до суду позивач був звільнений від сплати судового збору за позовними вимогами про позбавлення батьківських прав та за позовними вимогами про стягнення аліментів, а позовні вимоги задоволено, суд вважає, що згідно вимог ст. 141 ЦПК України ці витрати належить стягнути з відповідачів на користь Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.19, 150, 155, 164, 165, 166, 182, 184 СК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354, 430 ч.1 п.1 ЦПК України, суд, -
Позов виконавчого комітету Чернівецької міської ради задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 по відношенню до їх неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 аліменти у розмірі по ј частки всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.01.2022 року і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_4 місце перебування не відоме , аліменти у розмірі по ј частки всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.01.2022 року і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 на користь держави судовий збір в сумі 1984.80 грн
Стягнути ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 1984,80 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 06.05.2022 року.
СУДДЯ : Танасійчук Н.М.