Справа № 715/1131/22
Провадження № 1-кп/715/107/22
16.05.2022 смт. Глибока
Глибоцький районний Чернівецької області в складі:
судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Глибоцького районного суду Чернівецької області угоду про визнання винуватості від 04.05.2022 року, яка надійшла до суду разом із обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12022262020001245 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 та ч. 4 ст. 358 КК України, -
24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України, який затверджений Законом №2102-ІХ від 24.02.2022 року, на території України у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб, який продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022.
Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Так, 24.02.2022 року указом Президента України №69/2022 оголошено загальну мобілізацію та постановлено здійснити призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України. Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).
Поряд з цим, згідно ст. 22 даного Закону, передбачено, що граничний вік перебування на військовій службі ( в тому числі в резерві), встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду - до 60 років.
Пунктом 6 частини 1 статті 8 даного Закону України «Про правовий режим воєнного стану», передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Враховуючи вказане, на період введення воєнного стану в Україні, на законодавчому рівні заборонено виїзд за межі території України, осіб, які підлягають мобілізації для несення військової служби, відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
У свою чергу, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про введення із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України воєнного стану строком на 30 діб у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-ІХ, та продовження строку дії воєнного стану на 30 діб у відповідності до Указу Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України № 2119-ІХ в Україні, будучи обізнаним про проведення загальної мобілізації на підставі Указу Президента України №65/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та забезпеченням оборони держави, підтриманням бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України, інших військових формувань, а також про наявність діючих обмежень на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, з метою незаконного перетину державного кордону України та ухилення від військового обліку у воєнний час за грошову винагороду, вступив у попередню злочинну змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою та особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, якому достеменно було відомо про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов'язаних чоловіків з території України для створення необхідних документів, які б надавали право на безперешкодний перетин державного кордону ОСОБА_4 , не дивлячись на діючі обмеження воєнного стану.
Так, 07 квітня 2022 року ОСОБА_4 , використовуючи мобільний додаток «Viber» надіслав особі матеріали відносно якої виділені в окреме провадження свої персональні та паспортні дані для створення останнім за участі невстановленої особи, фіктивного трудового договору про працевлаштування ОСОБА_4 у якості найманого працівника у ФОП ОСОБА_6 ( НОМЕР_1 ), який надає послуги з міжнародних перевезень, що в свою чергу дає право на безперешкодний перетин державного кордону України у воєнний час для військовозобов'язаних чоловіків.
В ході подальшого спілкування ОСОБА_7 та особи матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, останніми було обумовлено суму грошової винагороди у розмірі 6 000 дол. США за створення особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження умов для безперешкодного перетину ОСОБА_8 державного кордону України, шляхом надання трудового договору про працевлаштування, який не відповідає дійсності.
Далі, особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, здійснюючи реалізацію злочинного умислу, направленого на організацію безперешкодного перетину ОСОБА_4 державного кордону України та отримання грошової винагороди, будучи причетним до діяльності транспортного підприємства ФОП ОСОБА_6 , зокрема, будучи відповідальним за підбір, працевлаштування та оформлення водіїв, пошук потенційних замовників, формування договірних відносин з ними, планування, організації та контролю перевезення вантажів в межах території України, а також міжнародних вантажних перевезень, достовірно знаючи, що у відповідності до Постанови КМУ 194 від 03.03.2022 року «Деякі питання бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану» безперешкодно перетнути державний кордон України у воєнний стан можуть працевлаштовані водії автоперевізників, які мають ліцензію на здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень, за участю невстановленої досудовим розслідуванням особи, здійснили підробку документа, який відповідно до ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України, є офіційним документом, що підтверджує працевлаштування особи та є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
А саме, в період часу з 07.04.2022 року по 17:55 год. 08.04.2022 року, особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження за невстановлених слідством обставин, умисно, протиправно, з метою особистого збагачення, спільно із невстановленою особою, отримавши раніше від гр. ОСОБА_4 його персональні та паспортні дані, з відома та добровільної згоди останнього, достовірно знаючи про те, що його батько - ОСОБА_6 з 19.02.2022 року перебуває за межами України, склали завідомо неправдивий документ - трудовий договір № 18 із датою складання 24.03.2022 року, до якого внесли недостовірні відомості про юридично значимий факт, а саме про перебування у трудових відносинах ОСОБА_4 із ФОП ОСОБА_6 , на посаді водія, чим завершили підроблення офіційного документа, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права.
Після чого, 08 квітня 2022 року приблизно о 17:15 год. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію умислу, направленого на безперешкодний перетин державного кордону України, перебуваючи за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248-Є, поблизу ТЦ «Екватор» зустрівся з особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, який в ході розмови підтвердив вчинення ним усіх дій, необхідних для безперешкодного перетину у воєнний стан державного кордону України ОСОБА_4 , який є військовозобов'язаним, в напрямку Республіки Румунія через КПП «Порубне», а саме складання за участю невстановленої особи фіктивного трудового договору про працевлаштування за наданими ОСОБА_4 паспортних та персональних відомостей, внесення відомостей до автоматичної системи видачі дозволів для перевізників «ШЛЯХ» щодо здійснення міжнародного перевезення ОСОБА_4 , як водієм автоперевізника ФОП ОСОБА_6 , підшукуванням необхідного транспортного засобу марки IVECO 65С17, реєстраційний номер НОМЕР_2 та водія ОСОБА_9 , який будучи необізнаним про злочинні дії особи матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, повинен був забезпечити переїзд ОСОБА_4 через державний кордон України в ході виконання запланованого міжнародного вантажного перевезення.
Після чого, ОСОБА_4 , на виконання попередньо узгоджених домовленостей, передав особі матеріали відносно якої виділені в окреме провадження грошові кошти в сумі 6 (шість) тисяч доларів США. Перерахувавши отримані від ОСОБА_4 грошові кошти в якості грошової винагороди за сприяння та організацію безперешкодного перетину ОСОБА_4 державного кордону України, особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження скерував його до припаркованого поруч вантажного транспортного засобу IVECO 65С17, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рушив під керуванням гр. ОСОБА_9 в напрямку КПП «Порубне».
Так, в подальшому 09.04.2022 року ОСОБА_4 , перебуваючи в черзі на перетин державного кордону у населеному пункті с. Тереблече, очікуючи на під'їзд до МПП «Порубне», отримав від ОСОБА_9 документи на підставі яких ОСОБА_4 повинен перетнути державний кордон, а саме вказаний вище удовий договір №18 від 24.03.2022.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, а саме підроблення офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, який надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на безперешкодний перетин державного кордону України, 09 квітня 2022 року близько 14 години 00 хвили, ОСОБА_4 , усвідомлюючи те, що він є військовозобов'язаним та підлягає мобілізації, відповідно до чинного законодавства, з метою ухилення від військового обліку, та незаконного перетину державного кордону України у воєнний час, перебуваючи в транспортному засобі марки «ІVЕСО 65С17», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , 1972 р.н., на території контрольно-пропускного пункту відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , що в АДРЕСА_2 , умисно, протиправно, під час перевірки документів, відповідно до «Інструкції з організації і здійснення перевірки документів громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон», серед інших документів, пред'явив службовим особам ДПСУ КПП «Порубне» - трудовий договір № 18 від 24.03.2022, укладений між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що відомості про юридично значимий факт, а саме про перебування у трудових відносинах ОСОБА_4 із ФОП ОСОБА_10 , на посаді водія, не відповідають дійсності, та є фіктивними, чим довів свій злочинний умисел направлений на незаконний перетин державного кордону України у воєнний час, до кінця.
Однак, ОСОБА_4 не було оформлено до виїзду за межі України, через виявлення ознак фіктивності наданих останнім документів службовими особами ДПСУ КПП «Порубне».
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.
В ході досудового розслідування 04.05.2022 року підозрюваний ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 та прокурор Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_11 на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України, уклали угоду про визнання винуватості на тих умовах, що підозрюваний ОСОБА_4 беззастережно визнає обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
За умовами даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину за обставин, викладених у повідомленні про підозру та зобов'язується співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень в рамках кримінального провадження №12022262020001045 за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.358 та ч.3 ст.332 КК України, в якому ОСОБА_4 є свідком.
Сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.3 ст.358 КК України - підроблення офіційного документу, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та узгоджують вид і розмір покарання з урахуванням того, що обвинувачений щиро розкаявся, беззастережно визнав свою вину у вчиненні злочину, активно сприяв органу досудового розслідування у встановленні обставин кримінального правопорушення та те, що на даний час в Україні діє воєнний стан та в рамках кримінального провадження ОСОБА_4 перерахував на рахунок НОМЕР_3 допомогу Українській Армії кошти в сумі 37 215 гривень - у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень та правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документу та узгоджують вид і розмір покарання з урахуванням того, що обвинувачений щиро розкаявся - у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначають остаточне покарання шляхом повного складання покарань за сукупністю кримінальних правопорушень у виді 1050 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 850 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_4 дає згоду на застосування узгодженого за цією угодою покарання у вигляді штрафу в розмірі 1050 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17 850 гривень.
Сторони розуміють наслідки укладення та затвердження цієї угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, а саме: обмеження права оскарження вироку зі ст.ст.394, 424 КПК України, та відмову від прав, передбачених ст.474 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє зміст положень ч.4 ст.474 КПК України, а саме те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а також він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим.
Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Заслухавши думку учасників процесу з приводу затвердження угоди про визнання винуватості, дослідивши матеріали кримінального провадження, переконавшись у добровільності укладення угоди з боку обвинуваченого ОСОБА_4 , перевіривши угоду на відповідність вимогам ст.ст.472-473 КПК України та нормам КК України, суд вважає, що на даний час відсутні підстави для відмови у її затвердженні.
Так, згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до вимог п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
При цьому, як передбачено ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Як було встановлено судом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 та ст.358 КК України, тобто підроблення офіційного документу, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.
Враховуючи норму ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, за його вчинення законом передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Враховуючи норму ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, за його вчинення законом передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років
Судом з'ясовано, що підозрюваний цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Погоджуючись з обраним сторонами видом і мірою покарання, суд виходить з того, що обвинувачений повністю визнав свою вину, погодився співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень в рамках іншого кримінального провадження, щиро розкаявся, злочин вчинив вперше.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_11 та підозрюваним ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст.ст.314,376,468-469,471, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 04.05.2022 року, укладену між підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 та прокурором Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_11 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 та ч.4 ст.358 КК України і за їх вчинення призначити йому покарання:
- за ч.3 ст.358 КК України призначити покарання з застосуванням вимог ст.69 КК України в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави;
- за ч.4 ст.358КК України призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави.
З урахування вимог ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання покарань остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , покарання у вигляді 1050 (однієї тисячі п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 850 ( сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави.
Скасувати запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання, обраний 02 травня 2022 року Герцаївським районним судом Чернівецької області.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
На вирок може бути подана апеляція з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Чернівецької апеляційного суду протягом 30-ти діб з дня його проголошення.