Справа №639/1183/22
Провадження №3/639/483/22
11 травня 2022 року суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Васильєва Н.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботин Харківської області, громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 НГУ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП, -
04.04.2022 року близько 15:00 годин сержант ОСОБА_1 самовільно покинув місце несення служби на службовому автотранспорті зі зброєю, після чого близько 19 годин 20 хвилин був затриманий на блок посту. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-11 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, на підставі ст. 63 Конституції України відмовився від надання будь-яких пояснень по справі.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Нелюба С.А. просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне.
Так, захисник зазначає, що у протоколі серія НГ №0006 від 30.04.2022 року не вказано кваліфікуючу ознаку адміністративного правопорушення - самовільність залишення місця служби; самовільність залишення місця служби не доведено «поза розумним сумнівом»; протокол про адміністративне правопорушення складений із значним порушенням строків, визначених статтею 254 КУпАП; ОСОБА_1 належним чином не ознайомили із висновком службового розслідування від 17.04.2022 року.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статті 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті ч.3 ст. 172-11 КУпАП самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, тягне за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП підтверджується зібраними доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії НГ №0006 від 30.04.2022 року;
-висновком службового розслідування за фактом неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків від 17.04.2022 року, в якому відображено, що сержант ОСОБА_1 через особисту недисциплінованість, недодержання порядку та правил, установлених військовими статутами та іншим законодавством України з питань проходження військової служби, низьку усвідомленість військового обов'язку самовільно покинув місце несення служби на службовому автотранспорті зі зброєю;
-службовою характеристикою сержанта ОСОБА_1 , з якої вбачається, що останній за своїми професійними, діловими і моральними якостями займаній посаді не відповідає та потребує постійного контролю з боку командирів;
-показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в судовому засіданні пояснили, що 04.04.2022 року приблизно о 19 год. вони отримали наказ від командира в/ч НОМЕР_1 забрати з блокпосту біля населеного пункту Високий в Харківській області 2-ох військовослужбовців, а саме сержанта ОСОБА_1 та сержанта ОСОБА_4 , які самовільно покинули місце несення служби та знаходились у стані алкогольного сп'яніння. По прибуттю на місце пригоди, вони виявили ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, після чого військовослужбовці Національної Гвардії України, які перебували на вказаному блокпості повідомили, що вони затримали ОСОБА_1 та ОСОБА_4 під час керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та самовільне залишення місце несення служби на службовому автотранспорті.
-показами свідка ОСОБА_5 , який в судовому засіданні пояснив, що він особисто проводив службове розслідування за фактом самовільного залишення сержантом ОСОБА_1 місця несення служби, підтвердив висновки службового розслідування та зауважив, що ОСОБА_1 у своїх поясненнях зазначив, що він покинув місце несення служби на службовому автотранспорті для заправки пальним без дозволу його безпосереднього командира майстер сержанта ОСОБА_6 ;
-показами свідка ОСОБА_6 , який в судовому засідання пояснив, що 04.04.2022 року близько 15 год. сержант ОСОБА_1 підійшов до нього з проханням заправити службовий автомобіль, на що він йому відмовив та попередив про наслідки самовільного залишення місця служби без його дозволу, після чого пішов відпочивати. В той день, близько 18 год. йому повідомили військовослужбовці Національної Гвардії України, які перебували на блокпості біля с. Високий у Харківській області, що вони затримали ОСОБА_1 та ОСОБА_4 під час керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння на службовому автотранспорті.
Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.
Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій ОСОБА_1 та визнання його винуватості.
Посилання сторони захисту на факт складання протоколу про адміністративне правопорушення із порушенням строків, визначених статтею 254 КУпАП та належним чином не ознайомлення ОСОБА_1 із висновком службового розслідування від 17.04.2022 року не спростовують того факту, що ОСОБА_1 самовільно залишив місце несення служби та не є підставою для закриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Інструкціїзі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства Оборони України №374 від 18.07.2017 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 таким правом не скористався, пояснень не надав. Заперечень, зауважень щодо порушень при складанні протоколу за частиною 3 статті 172-11 КУпАП, про невідповідність внесених до протоколу даних не заявляв.
Причини, з яких гр. ОСОБА_1 відмовився виконувати законний наказ свого безпосереднього командира майстер сержанта ОСОБА_6 , правового значення для розгляду цієї справи не мають, оскільки пункт 11 розділу 1 частини 1 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» зобов'язує військовослужбовця беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Матеріали справи не містять доказів про порушення законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення; вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства Оборони України №374 від 18.07.2017 року дотримано.
Виходячи з вищенаведеного, в діях ОСОБА_1 , які мали місце 04.04.2022 року, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП.
Невизнання ним своєї вини суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки вище зазначені обставини не спростовують факт самовільного залишення ОСОБА_1 місця несення служби.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували невинуватість ОСОБА_1 , матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Таким чином приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП, а саме - самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби).
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу винного, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч.3 ст. 172-11 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Окрім цього, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 172-11 ч.3, 268, 279, 283, 294 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок, (отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA558999980313030106000020649, код класифікації доходів бюджету 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106)судовий збір в розмірі 496 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 20 коп.
Строк пред'явлення до виконання 3 (три) місяці з дня винесення постанови.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.М. Васильєва