16 травня 2022 року
справа № 638/2229/22
провадження № 2-з/638/105/22
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Яковлевої В.М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю квартири,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю квартири.
12 травня 2022 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю квартири, в якій просить накласти заборону відчуження на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28 грудня 2004 року, виданого Дзержинською районною в м. Харкові радою, частка 1/1.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що наявні фактичні підстави вважати, що дане нерухоме майно без згоди позивача може бути відчужено на користь третіх осіб, що у разі невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Як стало відомо позивачу, за даними електронних сайтів відповідачкою були розміщені об'яви з продажу квартири квартири АДРЕСА_1 , що є предметом спору та саме звернення з позовною заявою позивача до суду, що підтверджується скріншотами та копіями сайту. Вважає, що відчуженням нерухомого майна, яке є предметом спору, створюється очевидна небезпека заподіяння шкоди правам позивача, оскільки в подальшому буде неможливо виконати рішення суду, яке набере чинності. Вказує на те, що для відновлення порушених прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що стане значно ускладненим без вжиття запобіжних заходів, а в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вжиття заходів забезпечення, а саме, накладення арешту на вказане нерухоме майно та заборона здійснювати дії по відчуженню даного майна, яке є предметом спору, до вирішення справи по суті, є єдиною можливістю щодо реального та ефективного виконання в майбутньому рішення суду.
Дослідивши матеріали заяви, суд доходить таких висновків.
Відповідно до частини першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 151 ЦПК України встановлено зміст і форму заяви про забезпечення позову.
Відповідно до вимог частини першої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з частиною десятою статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 4 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
В обгрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає про необхідність вжиття заходів забезпечення, а саме, накладення арешту на вказане нерухоме майно та заборону здійснювати дії по відчуженню даного майна, яке є предметом спору, до вирішення справи по суті. Разом із тим, у прохальній частині заявник просить накласти заборону відчуження на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Таким чином, зміст заяви про забезпечення позову містить суперечності, у зв'язку із чим заява підлягає уточненню.
У порушення п. п. 5, 6 частини першої статті 151 ЦПК України заявником не зазначено ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Тому на підставі частини десятої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись статтями 151, 153 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю квартири - повернути заявнику.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності 15 грудня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дзержинський районний суд м. Харкова, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному веб-порталі судової влади України.
Повний текст ухвали складено 16 травня 2022 року.
Суддя В. М. Яковлева