Справа № 559/1032/22
Номер провадження 3/559/524/2022
13 травня 2022 року місто Дубно Рівненська область
Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Ралець Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , роз'яснивши ст. 268 КУпАП, -
До Дубенського міськрайонного суду Рівненської області надійшов адміністративний матеріал за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 ..
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №395193 від 01.05.2022, ОСОБА_1 01.05.2022 о 15 год. 20 хв. по місцю проживання за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно батька ОСОБА_2 домашнє насильство в сімї, а саме, ображав нецензурною лайкою, шарпав за верхній одяг, виганяв з будинку, а також відносно своєї матері. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно існує конфлікт між ним та батьками.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , ознайомившись із матеріалами справи доходжу наступного висновку.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Виходячи із диспозиції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою статті 173 КУпАП.
Разом з тим, дослідженням справи встановлено, що відсутні будь-які докази, які підтверджували той факт, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч.1 ст.173-2 КУпАП, що у свою чергу підтверджувало б правильність кваліфікації його дій саме за ч.2 ст.173-2 КУпАП, як і не зазначено у фабулі протоколу про повторність як кваліфікуючу ознаку правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП..
Згідно інформації, яка міститься в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №395193 від 01.05.2022, не можливо встановити, чи притягався ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки відповідна графа протоколу порожня.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області №559/831/21, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Разом з тим, дана постанова винесена 26.04.2021, а інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення згідно матеріалів справи вчинено 01.05.2022, тобто після спливу одного року.
В рекомендації № R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Європейський Суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Натомість, описані в надісланому суду протоколі про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 , в сукупності з долученими до матеріалів справи доказами, фактично підпадають під ознаки складу адміністративного правопорушення, викладеного в диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Проте, відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Таким чином, зазначена норма не передбачає можливості перекваліфікації діяння судом із частини 2 ст. 173-2 на ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім того, у рішенні ЄСПЛ в справі «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, Суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» від 20.09.2016, ЄСПЛ вказав, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Крім того, при оцінці доказів під час розгляду справ про адміністративні правопорушення мають бути застосовані критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ у справах «Коробов проти України» від 21.07.2011 та «Кобець проти України» від 14.02.2008).
У зв'язку з невідповідністю інкримінованого правопорушення (фабула протоколу) правовій кваліфікації (нормі КУпАП) дій ОСОБА_1 , суд вважає вину останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП не доведеною, а тому провадження у справі підлягає за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч.2 ст.173-2 КУпАП, відповідно до п.1 ч.1ст.247 КУпАП.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 173-2, 247, 279, 280, 283, 284, 288, 294 КпАП України, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - закрити, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч.2 ст.173-2 КУпАП,
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.
Суддя Р.В.Ралець