Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/1681/22
Провадження № 2-о/552/61/22
іменем україни
13.05.2022 Київський районний суд м. Полтави в складі
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
секретар судового засідання Кондра Ю.Ю.,
за участю
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
заінтересованої особи ОСОБА_3 ,
представника заінтересованої особи ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні Київського районного суду м. Полтави цивільну справу № 552/1681/22 за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа - ОСОБА_3 , виконавчий комітет Київської районної в м. Полтаві ради, -
Заявник ОСОБА_1 12.05.2022 звернувся в суд з заявою про видачу обмежувального припису.
Заява обґрунтована тим, що заявник ОСОБА_1 з 2016 по 2019 роки перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який розірвано рішенням Київського районного суду м. Полтави від 01.10.219, мають малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 вказувала, що з моменту розірвання шлюбу і по теперішній час ОСОБА_3 здійснює і погрожує здійснювати психологічне та економічне насильство над нею та спільним сином.
Заявник зазначала, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04.08.2020 за її заявою було видано обмежувальний припис строком на 6 місяців, але по закінченню зазначеного строку кривдник продовжує вчиняти психологічне та економічне насилля, тиск на заявника, її матір та сина.
В своїй заяві ОСОБА_1 просила видати обмежувальний припис стосовно кривдника ОСОБА_3 строком на 6 місяців із забороною щодо перебування в місці проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 ; наближення ближче ніж на 100 метрів до місця проживання та переслідування; розшукування особисто і через третіх осіб; ведення листування, телефонних переговорів; спілкування з дитиною.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 12.05.2022 відкрито провадження в справі за заявою ОСОБА_1 з призначенням справи до судового розгляду.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті заявник та представник заявника повністю підтримали вимоги заяви, посилаючись на викладені в ній обставини.
ОСОБА_3 в судовому засіданні з заявою не погоджувався, оспорював факт будь-якого насильства як щодо заявника, так і щодо малолітньої дитини.
Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні просила суд врахувати інтереси малолітньої дитини. Звернула увагу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на необхідність коректної та толерантної поведінки при вирішенні питань щодо участі батьків у вихованні та утриманні малолітньої дитини.
Суд, заслухавши заявника та представника заявника, ОСОБА_3 та представника органу опіки, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.
Відповідно до норм ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана, зокрема, особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» особою, яка постраждала від домашнього насильства є особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
В силу норм даної статті закону домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Як встановлено судом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 10.08.2016 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Київського районного суду м. Полтави від 01.10.2019 в справі № 552/5090/19, яке вступило в законну силу.
Сторони мають малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає з матір'ю ОСОБА_1 .
Також встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не досягнуто згоди щодо участі у вихованні та утриманні малолітнього сина, у зв'язку з чим це питання було предметом розгляду органу опіки та піклування.
Останнім рішенням виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, як органу піки та піклування, від 13.04.2021 № 108, встановлено батькові ОСОБА_3 час для спілкування з малолітнім сином ОСОБА_5 , 2016 року народження.
З наданих в судовому засіданні пояснень учасників справи вбачається, що незважаючи на наявність відповідного рішення органу опіки та піклування, між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 не досягнуто згоди на участь батька у виховання та утриманні сина, між батьками існують недоброзичливі стосунки, що призводять до конфліктів саме при вирішенні питання участі батька у вихованні сина.
Частиною другою статті 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», визначено перелік осіб на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання серед яких - колишнє подружжя, батьків (мати, батько) і дитину (дітей).
Предметом доказування є вчинення по відношенню до заявника домашнього насильства, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.
Відповідно до п. п. 3, 7, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Наявність чи відсутність ризиків в поєднанні з доведеним фактом вчинення особою домашнього насильства є основною і фактично єдиною підставою для застосування чи не застосування обмежувального припису.
«Оцінка ризиків» та «наявність ризиків» - є основними обставинами, які повинні бути встановленні судом для ухвалення законного та обґрунтованого рішення в справах про видачу обмежувального припису.
Аналізуючи надані суду докази, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження факти заподіяння системного психологічного та/чи економічного насильства щодо заявника, на що остання посилається в поданій до суду заяві.
До суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_3 вчиняв домашнє насильство до ОСОБА_1 особисто та/чи до малолітнього сина ОСОБА_5 , 2016 року народження.
Натомість, як встановлено судом, конфлікти між ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , виникають виключно з питань утримання та виховання сина.
Звертаючись до суду з відповідною заявою, заявник ОСОБА_1 фактично порушує перед судом питання щодо позбавлення батька ОСОБА_3 можливості участі у вихованні дитини, в тому числі можливості зустрічатися з малолітнім сином ОСОБА_5 , 2016 року народження, що є порушення норм ст. 141,153,157 СК України
Враховуючи викладене, оцінюючи всі встановлені судом обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що доводи заявниці про існування загрози вчинення психологічного та економічного насильства щодо неї та малолітньої дитини чи продовження такого насильства в майбутньому, не знайшли своє підтвердження, а тому суд не вбачає ризиків настання фізичного, психологічного, економічного чи іншого виду насильства в майбутньому стосовно заявника та її сина.
На підставі ч.3 ст.350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про обмеження припису відносяться на рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 264, 265, 350-1 - 350-8 ЦПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
-заявник ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
-заінтересована особа - ОСОБА_3 (місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
-заінтересована особа - виконавчий комітет Київської районної в м. Полтаві ради, місцезнаходження 36014, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 1/2.
Повне судове рішення складено 13.05.2022.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко