Справа № 369/8060/21
Провадження № 2/369/1472/22
Іменем України
24.01.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Волчка А.Я.,
за участю секретаря Миголь А.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
третьої особи ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного відділу управління державної міграційної служби України в Київській області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Києво-Святошинського районного відділу управління державної міграційної служби України в Київській області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є власником Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Власником іншої Ѕ частини вищезазначеного будинку є ОСОБА_2 .
ОСОБА_3 є матір'ю позивача та ОСОБА_2 , яка, як зазначено в позовній заяві є безвісно відсутня.
21.12.2006 була заведена розшукова справа № 13-4504 з метою розшуку ОСОБА_3 , 1956 року народження.
Позивач зазначив, що ОСОБА_3 більше року не проживає в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується актом депутата Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Як вказано в позовній заяві, наявність реєстрації ОСОБА_3 у вищезазначеному будинку позбавляє позивача реалізувати правомочності власника, завдає додаткові матеріальні витрати щодо оплати комунальних послуг.
Позивач просив суд визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим будинком, який знаходиться по АДРЕСА_1 ; зобов'язати Києво-Святошинський районний відділ управління державної міграційної служби України в Київській області зняти з реєстрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вищезазначеного житлового будинку.
16 червня 2021 року ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.11.2021 було закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач та ОСОБА_2 підтримали заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у передбачений законодавством спосіб.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 є власником Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.08.2010 № 27120257.
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом за реєстровим № 2-915 від 03.07.2010, інша Ѕ частина вищезазначеного житлового будинку успадкована ОСОБА_2 .
Позивачем зазначено, що ОСОБА_3 , 1956 року народження, є його матір'ю та зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 .
Згідно ст.319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Частиною 2 ст. 405 ЦК України передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись із вимогою про визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням позивач не надав належних та допустимих доказів, що остання не проживає у вищезазначеному будинку без поважних причин понад рік.
Як вбачається із копії акта депутата Горенської сільської ради від 17.08.2019, депутат зазначаючи, що ОСОБА_3 , 1956 року народження, зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 , але за вищевказаною адресою не проживає, не вказує який саме період остання там не проживає.
Вказуючи, що ОСОБА_3 є безвісно відсутньою позивач не надав до матеріалів справи рішення суду, яке є єдиним джерелом для встановлення даного факту.
Більш того, ОСОБА_1 просить суд визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування вищезазначеним житловим будинок, при цьому будучи лише власником Ѕ частини цього будинку. Зазначаючи, що власником іншої частини будинку є ОСОБА_2 , який при цьому не є позивачем по справі, ОСОБА_1 надав до суду лише копію свідоцтва про право на спадщину, що є лише підставою для проведення реєстрації права власності. Підтвердження права власності ОСОБА_2 на іншу частину вищезазначеного будинку суду не надано.
У зв'язку з чим, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, і з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги щодо визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Також не підлягає задоволенню вимога щодо зобов'язання Києво-Святошинського районного відділу управління державної міграційної служби України в Київській області зняти з реєстрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вищезазначеного житлового будинку, оскільки така вимога є похідною від основної, в задоволенні якої суд відмовив.
На підставі вищевикладеного, ст. ст. 319, 405 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 258, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного відділу управління державної міграційної служби України в Київській області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А.Я. Волчко