Справа № 381/3816/21
Провадження № 2/362/1305/22
26.01.2022 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_6 - нотаріус Васильківської районної державної нотаріальної контори про стягнення боргу за договором позики, понесених збитків,
21.12.2021 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області від Фастівського міськрайонного суду Київської області за підсудністю надійшла справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_6 - нотаріус Васильківської районної державної нотаріальної контори про стягнення боргу за договором позики, понесених збитків, в якій позивач просив стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 на його користь суму боргу у розмірі 228781, 92 грн. Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 на користь позивача збитки у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг у розмірі 12000 грн. та судовий збір.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10.11.2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_6 - нотаріус Васильківської районної державної нотаріальної контори про стягнення боргу за договором позики, понесених збитків передано до Васильківського міськрайонного суду Київської області для розгляду за підсудністю.
Перевіривши позовну заяву, суд прийшов до наступного висновку.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.12.2021 року позовну заяву залишено без руху, оскільки в порушення ст. 175 ЦПК України позивачем не вказано в позовній заяві місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, а саме щодо відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Крім того в позовній заяві не зазначено по-батькові відповідача - 4 ОСОБА_5 та надано строк для усунення недоліків.
На виконання ухвали від 22.12.2021 року, 24 січня 2022 року через канцелярію суду було подано заяву про усунення недоліків.
Проте, дослідивши заяву на усунення недоліків суддя прийшов до висновку про не усунення позивачем недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі від 22 грудня 2021 року.
Так, Пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 передбачено, що при вирішення питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви вимогам ст. 119 (175) ЦПК.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
У відповідності до вимог ст. 27 ЦПК України позови до фізичних осіб пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Однак, недоліки наведені в ухвалі суду від 22 грудня 2021 року в повному обсязі усунуті не булі, зокрема: не зазначені відомості щодо місця проживання чи перебування відповідачів по справі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Давидюк Наталії, поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, що позбавляє суд можливості повідомити та направити відповідачам позовні заяви з додатками та повідомити про розгляд справи, та забезпечити можливість відповідачів з'явитися до суду і захистити свої права, що є порушенням права на захист.
22.12.2021 року на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом було зроблено запит до Відділ з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Васильківської міської ради щодо встановлення інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів.
З відповіді відділу та моніторингу інформації проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської області від 21.01.2022 року вбачається, що відомості про ОСОБА_7 , що є декілька осіб за вказаною адресою зареєстрованою не значиться для необхідності потрібно вказати повну дату народження; відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані відносно ОСОБА_4 відсутні; відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані відносно ОСОБА_3 відсутні.
З огляду на те, що позивач не виконав вимоги п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не усунув всі зазначені в ухвалі суду недоліки, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач у встановлений термін в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунув недоліки, позовна заява вважається не поданою та повертається позивачеві.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Суддя також враховує та звертає увагу, що згідно з ч.2 ст.10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п.36).
На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).
Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).
Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суддя вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, в зв'язку з не усуненням всіх недоліків та роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 43, 44, 48, 81, 175, 185, 260 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_6 - нотаріус Васильківської районної державної нотаріальної контори про стягнення боргу за договором позики, понесених збитків - вважати неподаною і повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стати підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 денний строк з дня оголошення ухвали, особами, які брали участь у справі але не були присутні під час оголошення ухвали - в цей же строк з часу одержання копії цієї ухвали.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко