Справа № 355/331/22
Провадження № 3/355/637/22
13 травня 2022 року
Суддя Баришівського районного суду Київської області Червонописький В.С., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з відділення поліції №1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №184206 вказано, що 07.04.2022 о 17:30 годині ОСОБА_1 в с. Перемога Броварського району Київської області керував транспортним засобом «HONDA Civic» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду для встановлення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків. Зазначені дії особою, що склала протокол, визначено як порушення вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні, свою провину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав та зазначив, що він прожив місяць в окупованому селі Басані Броварського району Київської області. Близько 17.30 год. 07.04.2022 року він їхав на своєму автомобілі «HONDA Civic» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 в с.Перемога. В багажнику авто лежала картопля і інші продукти харчування. В зазначеному населеному пункті його зупинили працівники поліції та тероборонівці, які були озброєні автоматами. Вони почали кричати та погрожувати, разом з тим висловили підозру про перебування в стані наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 сів до своєї машини справа та почув наказ оформляти його. Після чого ОСОБА_1 доставили до відділення поліції в селище Баришівка. Помістили в камеру тимчасового утри манні та протримали там всю ніч. Протокол про адміністративне правопорушення був складений без нього. Як він складався ОСОБА_1 не бачив. Йому було винесено готовий протокол, в якому він поставив підписи під диктовку навіть не прочитавши, що там написано. Де взялися покази свідків в протоколі також йому невідомо. Пройти огляд в медичній установі йому не пропонували. На його запитання про проходження медичного огляду отримав відповідь поліцейського, що на нього бензин ніхто тратить не збирається. Показів та пояснень ОСОБА_1 не надавав. Оскільки його протримали в камері більше трьох годин, він був наляканий та виснажений, тому підписав документи, які йому принесли. Автомобіль у нього було вилучено без оформлення жодних документів. Стверджує, що ніяких наркотичних засобів він не приймав. Лише позавчора пив з кумом алкоголь. Вважає себе невинним. Просить закрити провадження по справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Семенець Г.Л. підтримала свого підзахисного та просила закрити провадження по справі. Підставою для закриття вважає численні порушення норми чинного законодавства при складанні протоколу, збиранні письмових доказів, а також самої процедури проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і доданих до них матеріалах, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (статті 252 КУпАП), вирішуючи справу, суд виходить з такого.
Так, відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень КУпАП, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №204/2352/16-а).
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). До матеріалів справи не додано жодного лазерного диску із фіксуванням події.
Як вбачається зі слів водія, поліцейські, без жодних об'єктивних підстав, без дотримання визначеного законодавством порядку, без проведення огляду водія, у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. №1452/735 (з наступними змінами), виловив підозру водію про перебування його в стані наркотичного сп'яніння. Їхати до лікувального закладу для проведення огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння йому навіть не пропонували. Щодо проходження медичного огляду вважає, що поведінка працівників поліції була упередженою, оскільки вони навіть не провели попередній огляд на місці.
Більше того, яким чином зафіксовані та встановлені наведені вище ознаки наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Відображення інспектором наведених ознак порушує наведені вище норми КУпАП та інструкцій.
При цьому ОСОБА_1 стверджує, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння та наполягає на його проходженні, на що поліцейський в категоричній формі заявляє, що ніхто водія не повезе та буде витрачають пальне для його огляду.
За правилами кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Також, ІІ розділом Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції /затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року/, передбачено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Також ніде не зафіксовано, що свідки засвідчують відмову водія від проходження медичного огляду в медзакладі. Є лише письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яких він навіть не бачив.
Працівники поліції по суті тисли на водія, щоб він скоріше підписав протокол про адміністративне правопорушення, тому ОСОБА_1 змушений був піти на умови поліцейського та підписати протокол про відмову від проходження ним медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Враховуючі наведені обставини, суддя приходить до висновку, що наведені у протоколі ознаки наркотичного сп'яніння, що не зафіксовані інспектором належним чином, є лише його суб'єктивною оцінкою стану людини, що ставить суддю під сумнів їх наявності. Крім того ОСОБА_1 не роз'яснено право на захист, під час складення даних матеріалів.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України - дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
ЄСПЛ у справі «Allenet de Ribemont v. France» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
У контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Натомість в діях поліцейських, у складених ними документах виявлені обставини, які свідчать про умисні дії, направлені на складення адміністративних матеріалів всупереч інтересам служби та на шкоду водію ОСОБА_1 .
У відповідності до Наказу МВС № 650 від 27.07.2012 року, «рапорт - письмове звернення працівника до вищої посадової особи з викладом питань службового чи особистого характеру і висловленням у зв'язку з цим відповідного прохання». До матеріалів справи навіть не додано рапорту поліцейського.
Дослідивши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 вважаю не доведеною його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.
Відповідно до абзацу п'ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, у стані наркотичного сп'яніння. За вимогами пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані, зокрема, наркотичного сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження в встановленому порядку огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння.
Згідно положень частин 1 та 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 280КУпАП зобов'язує орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019р. у справі №204/2352/16-а).
При цьому обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).
Також судами вищих інстанцій неодноразово зверталася увага на те, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, тому як і у кримінальному провадженні суд у справах про адміністративні правопорушення повинен бути неупередженим і безстороннім, а відтак не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, а судовий розгляд повинен провадитися виключно в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Недотримання таких засад означатиме неминуче перебирання судом на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що в свою чергу є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 09.06.2011р. у справі «Лучанінова проти України», заява №16347/02, від 30.05.2013р. у справі «Малофєєва проти Росії», заява №36673/04, від 20.09.2016р. у справі «Карелін проти Росії», заява №926/08, стаття17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», постанови Київського апеляційного суду від 24.12.2019р. у справі №761/26744/19, від 23.09.2019р. у справі №753/9705/19 та інші, які є остаточними в подібній категорії справ).
Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до положень п.1 ч.1ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши та оцінивши всі докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення.
Керуючись ст.247, ст.ст.221,283,285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову судді може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області.
Суддя В.С.Червонописький