Справа № 348/462/22
09 травня 2022 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли від Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не притягався до адміністративної відповідальності, громадянина України,
за вчинення правопорушення, передбаченого за ст. 124 КУпАП,-
На розгляд Надвірнянського районного суду надійшли матеріали від Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 032972 від 17.02.2022 вбачається, що 17.02.2022 близько 16 год. 50 хв. ОСОБА_1 в с. Лоєва по вул. Грушевського, керуючи транспортним засобом «Opel Insignia», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Toyota Avensis», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду в попутньому напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена за ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні в якості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав. Суду пояснив, що 17.02.2022 близько 16 год. 50 хв. він на автомобілі «Opel Insignia», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в с. Лоєва по вул. Грушевського, в напрямку м. Надвірна, по головній дорозі. В цей момент автомобіль «Toyota Avensis», д.н.з. НОМЕР_2 , виїзджаючи з прилеглої території, де знаходиться магазин «Господарські товари», не пропустивши його різо виїхав на головну дорогу, що спричинило зіткнення з його автомобілем.
Вважає, що ДТП сталась з вини саме водія автомобіля «Toyota Avensis» ОСОБА_2 , який виїзджаючи з прилеглої території повинен був надати йому перевагу в русі, оскільки він рухався по головній дорозі. Просив провадження по справі закрити за відсутністю у його діях складу правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 17.02.2022 він перебував в магазині «Господарські товари», що с. Лоєва, де здійснював покупки. Після завершення покупок він разом зі своєю односельчанкою ОСОБА_3 , яку він мав підвести додому, поїхали до місця проживання. Під'їзжаючи до головної дороги він переконався, що смуга, на яку він хотів виїзджати, вільна, а автомобіль, який рухався по головній дорозі ліворуч, ще далеко, він виїхав на головну дорогу та включивши покажчик лівого повороту, проїхавши 5-7 метрів почав повертати ліворуч. Коли він вже закінчував маневр повороту на другорядній дорозі, то відчув удар в ліву водійську дверку свого автомобіля.
В судове засідання викликався в якості свідка поліцейський СРПП Надвірнянського РВП ГУНП ОСОБА_4 , який складав протокол про адміністративне правопорушення, однак поліцейський в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно належним чином.
Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, та оцінивши їх у сукупності приходить до наступних висновків.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ст. 124 КУпАП встановлює відповідальність водія у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з диспозицією вказаної статті обов'язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у виді пошкодження транспортних засобів або іншого майна.
Аналіз норм КУпАП дає підстави для висновку, що протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку) в межах якого суд здійснює розгляд справи.
При цьому суд не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Суд лише перевіряє чи є в діях або бездіяльності особи склад інкримінованого правопорушення чи ні. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи, оскільки це становить порушення частини першої статті б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Такі самі висновки надані Європейським судом з прав людини у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04).
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 032972 від 17.02.2022 вбачається, що 17.02.2022 близько 16 год. 50 хв. ОСОБА_1 в с. Лоєва по вул. Грушевського, керуючи транспортним засобом «Opel Insignia», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Toyota Avensis», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду в попутньому напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена за ст. 124 КУпАП.
Отже в даному випадку дослідженню підлягає склад інкримінованого правопорушення, а саме чи порушено ОСОБА_1 п. 12.1 ПДР України, і чи його вина підтверджена належними доказами.
Згідно вимог п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалі справи додано копію схеми місця ДТП, копію письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 , копію письмових пояснень свідка ОСОБА_3 .
З копії схеми місця ДТП вбачається, що в ході огляду місця події виявлено місце зіткнення, розташування автомобілів «Opel Insignia» та «Toyota Avensis» після зіткнення, проведено відповідні заміри, які відображено на схемі. Також в схемі зазначені механічні пошкодження автомобіля «Opel Insignia»: пошкоджені права частина переднього бампера, праве переднє крило, розбита права передня фара, та автомобіля «Toyota Avensis»: пошкоджене ліве переднє крило, ліва передня водійська дверка. Обидва водії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовились від підписання схеми (а.с. 2).
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 надав аналогічні за змістом показання, як і в письмових поясненнях працівнику поліції.
Як вбачається з письмових пояснень свідка ОСОБА_3 , 17.02.2022 вона перебувала в магазині «Господарські товари», що с. Лоєва, де здійснювала покупки. Там також перебував її сусід ОСОБА_5 . Після завершення покупок ОСОБА_5 запропонував підвести її додому, та вони разом на автомобілі ОСОБА_5 поїхали до місця проживання. Під'їзжаючи до головної дороги ОСОБА_5 переконався, що головна дорога вільна, після чого виїхав на головну дорогу та проїхавши кілька метрів прямо включив поворот ліворуч, щоб повернути на бокову вулицю. Коли він вже здійснював поворот ліворуч, то вони відчули удар в в їх автомобіль (а.с. 3).
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши зазначені докази суддя приходить до висновку, що обставини події, висвітлені у даному протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи про адміністративне правопорушення, оскільки не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Фактично висновки посадової особи органу поліції про вчинення дорожньо-транспортної пригоди ґрунтуються на даних схеми місця ДТП, пояснень ОСОБА_2 , письмових пояснень свідка ОСОБА_3 .
Схема місця ДТП не може бути достатнім доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, оскільки в схемі місця ДТП відображається хід огляду місця події та виявлена під час огляду слідова інформація із зазначенням відповідних розмірів. При цьому вказаний документ не містить вказівки на порушення саме водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, які є в причинно-наслідковому зв'язку з наслідками у виді пошкодження транспортних засобів або іншого майна. Вказаний доказ повинен бути досліджений та перевірений за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Пояснення потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 також не можуть бути належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, оскільки в них не зазанчено, при яких обставинах відбулось зіткнення транспортних засобів. Як зазначають вказані особи, вони лише відчули удар в автомобіль. При цьому із вказаних пояснень не вбачається, що зіткнення відбулось саме внаслідок дій ОСОБА_1 , та що він порушував правила дорожнього руху
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, до матеріалів справи не додано.
Крім того вина ОСОБА_2 у вчиненні даної дорожнього-транспортної пригоди встановлена постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21.03.2022, згідно якої судом встановлено, що 17.02.2022 року ОСОБА_2 в с. Лоєва по вул. Грушевського Надвірнянського району, керуючи транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Toyota Avensis», д.н.з. НОМЕР_2 , виїжджаючи з другорядної дороги на головну дорогу не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем марки «OPEL Insignia», д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі в попутному напрямку. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. При цьому водій порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_2 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав. За результатами розгяладу справи ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Обставини, викладені в даній постанові суду, є встановленими та додаткового доказування не потребують.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Також постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Крім того Верховний суд у постанові від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а висловив правову позицію, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За змістом вище зазначених вимог закону висновки судді щодо оцінки доказів мають вказуватись у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП.
Матеріали справи не містять достатньо належних та допустимих доказів для висновку про порушення ОСОБА_1 п. 12.1 ПДР України, що призвело до вчинення дорожнього-транспортної пригоди, дані справи є сумнівними.
У відповідності із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку звідсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище наведене суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі ст. 62 Конституції України, керуючись ст.ст. 7, 9, 10, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, судя,-
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - закрити підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Міськевич О.Я.