Справа № 191/3085/20
Провадження № 2-п/191/4/22
іменем України
06 травня 2022 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Твердохліб А.В.
за участю секретаря - Яришевої Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 , про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,-
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 12 листопада 2021 року заочним рішенням Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області були задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 і з нього на користь ОСОБА_2 було стягнуто матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 6970,00 грн.; витрати на звіт про оцінку матеріального збитку в розмірі 600,00 грн.; судовий збір в розмірі 420,00 грн. Вважає зазначене заочне рішення суду незаконним, оскільки відповідач не з'явився до суду з поважних причин, оскільки не отримав судової повістки, не знав про день і час слухання справи, у зв'язку з чим не був присутнім у судовому засіданні, а також під час проголошення судового рішення. Просить суд скасувати вищезазначене заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Представник заявника ОСОБА_5 завчасно надав суду заяву, якою просив розглянути заяву про перегляд заочного рішення без його участі і задовольнити її.
Позивач ОСОБА_2 завчасно надав суду письмову заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення без його участі. Проти скасування заочного рішення заперечував.
Інші особи в судове засідання не з'явилися по невідомим суду обставинам.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
12 листопада 2021 року заочним рішенням Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області були задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 і з нього на користь ОСОБА_2 було стягнуто матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 6970,00 грн.; витрати на звіт про оцінку матеріального збитку в розмірі 600,00 грн.; судовий збір в розмірі 420,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, заочне рішення підлягає скасування за наявністю одночасно двох умов - поважність причин неявки відповідача у судове засідання та наявність доказів, що мають істотне значення для справи і на які посилається відповідач.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи відповідач ОСОБА_1 викликався в судове засідання на 12 листопада 2021 року через SMS-повідомлення, яке йому було доставлене 13 липня 2021 року.
Крім того, у заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 взагалі не наводить жодних обставин, які повинні бути враховані судом і не були враховані під час ухвалення заочного рішення.
Також відповідачем не надано суду жодного доказу, що мають значення для справи і на які б він посилався в заяві про перегляд заочного рішення.
Тобто відповідач взагалі не виклав чи має він заперечення проти позову, зміст цих заперечень, не надав докази в обґрунтування цих заперечень.
Таким чином, суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку не існує.
На підставі викладеного, керуючись ст.288 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 , про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. В. Твердохліб