Справа № 191/3635/21
Провадження № 2/191/1137/21
іменем України
06 травня 2022 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Твердохліб А.В.,
за участю секретаря - Яришевої Н.В.,
розглянувши згідно вимог ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася. В матеріалах справи міститься заява останньої про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення. Також зазначила, що вона перебуває на 8-му тижні вагітності.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду від 16.11.2021 року було відкрито провадження у даній справі та справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом ( повідомленням) сторін.
З копії свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 вбачається, що 15.11.2008 року зареєстрували шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу : « ОСОБА_4 ».
Згідно довідки КНП «Синельниківська центральна міська лікарня» Синельниківської міської ради» № 275 від 05.04.2022 року ОСОБА_2 перебувала на лікуванні в акушерсько-гінекологічному відділенні з 24.02.2022 року по 28.02.2022 року з діагнозом : «IV Вагітність 30 тижнів. Загроза передчасних пологів. Вагітність збережена, наразі становить 38 тижнів.
Частинами ч.1,2 ст.110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» згідно з частиною другою статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлено протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину щодо другого з подружжя або дитини. Вказане обмеження стосується як чоловіка, так і дружини, включаючи випадки, коли дитина народилася мертвою або померла до досягнення нею одного року. Встановивши зазначені обставини, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, а якщо воно було відкрито, припиняє провадження у справі. Ухвали такого роду не є перепоною для повторного звернення до суду з тих самих підстав у зв'язку зі зміною обставин, згаданих у вказаній нормі.
У своїй ухвалі від 15.12.2021 року у справі №361/1017/20 ( провадження №61-2910св21) Верховний Суд виклав свою позицію, згідно якої «… Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав («Beles and others v. the Czech Republic» (Белеш та інші проти Чеської Республіки), § 49). Кожен має право на судовий розгляд справи, що стосується його «цивільних прав та обов'язків». Таким чином, у статті 6 представлено «право на суд», разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле («Golder v. the United Kingdom» (Голдер проти Сполученого Королівства), § 36). «Право на суд» та право на доступ не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав («Philis v. Greece» (Філіс проти Греції), § 59; «De Geouffre de la Pradelle v. France» (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і «Stanev v. Bulgaria» (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229). Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» («Bellet v. France» (Белле проти Франції), § 38). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Rada Cavanilles v. Spain» (Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії), § 49; «Miragall Escolano and others v. Spain» (Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії), § 38; «Societe anonyme Sotiris and Nikos Koutras ATTEE v. Greece» (Societe anonyme Sotiris and Nikos Koutras ATTEE проти Греції), § 20; «Beles and others v. the Czech Republic» (Белеш та інші проти Чеської Республіки), § 50; «RTBF v. Belgium» (RTBF проти Бельгії), §§ 71, 72, 74). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 753/8546/17 (провадження № 61-32372св18) суд зробив висновок про те, що приписи частини другої статті 110 СК України виключають провадження у справі за умови вагітності дружини. Факт вагітності дружини є безумовною підставою, яка унеможливлює подальший розгляд справи, незалежно від того, коли настала вагітність дружини : до чи після пред'явлення позову. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду не може погодитись з таким висновком, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні та застосуванні частини другою статті 110 СК України, не враховують положень ЦПК України щодо підстав та випадків закриття провадження у справі. Так, відповідно до частини другої статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини. Тобто законодавець визначив, що перешкодою для звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу є вагітність дружини або наявність у неї дитини, якій не виповнилося одного року, саме на день пред'явлення позову. Положення частини другої статті 110 СК України спрямовані лише на унеможливлення пред'явлення позову про розірвання шлюбу до дружини, яка перебуває у стані вагітності, та протягом одного року після народження дитини, що водночас надає право суду закрити провадження у справі, якщо згадана вимога на час пред'явлення позову не була додержана. Відповідно до частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; 7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Отже, положення частини першої статті 255 ЦПК України не передбачають закриття провадження у випадку, якщо у справах про розірвання шлюбу вагітність дружини настала після пред'явлення до суду позову..».
Однак, як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу 01.11.2021 року, станом на 05.04.2022 року відповідач перебуває на 38 тижні вагітності. Тобто на день пред'явлення позову до суду відповідач вже була вагітна, що є безумовною підставою, яка унеможливлює подальший розгляд справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки відповідач на день пред'явлення позову була вагітна, тому відповідно до вимог ч. 2ст. 110 СК України справа про розірвання шлюбу не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а провадження підлягає закриттю.
Крім того, ч.2 ст.255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. У зв'язку з цим, суд вважає необхідним на підставі п. 5 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» повернути позивачу сплачений ним судовий збір в розмірі 908,00 грн..
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 110 СК України, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. 260 ЦПК України, п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», суд, -
Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу закрити.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду з тих самих підстав після досягнення дитиною одного року.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_2 , з державного бюджету судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок, сплачений згідно квитанції № ПН5231527 від 01.11.2021 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя А. В. Твердохліб