Справа № 214/2096/22
1-кп/214/597/22
Іменем України
12 травня 2022 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в м. Кривому Розі, кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022041750000115 від 31.01.2022 року),-
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду у закритому судовому засіданні вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 , кожен окремо, підтримали думку прокурора.
Суд, вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт, вважає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022041750000115 від 31.01.2022 року), підсудне Саксаганському районному суду міста Кривого Рогу, підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, або його зупинення - немає, підстав для повернення обвинувального акту відповідно до вимог п. 3) ч. 3 ст. 314 КПК України - немає.
З урахуванням думки учасників підготовчого судового засідання суд вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, який здійснювати у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу.
Також в судовому засіданні 12 травня 2022 року прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, ризики які існували на момент обрання та продовження вказаного запобіжного заходу, не відпали. Рішення про тримання обвинуваченого під вартою приймалось апеляційним судом при перегляді ухвали слідчого судді. Ніяких негласних слідих дій по справі не проводилось. Допитувався один свідок щодо спілкування з обвинуваенним, але це не пов"язано с днем, коли було затримано обвинуваченого.
Адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора , впросив суд змінити запобіжний захід, який не буде пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника. При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визнчався розмір застави, але він дуже для нього обтяжливий.
Заслухавши клопотання прокурора, думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статті 177 КПК України
Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що , обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу або його зміни оцінка обґрунтованості підозри/обвинувачення не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом. Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною.
Таким чином, на даний час підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов'язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, проте при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України.
Суд вважає, що обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи клопотання про продовження тримання під вартою, суд враховує тяжкість злочину, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У відповідності до п. «с» ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.
Враховуючи тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, особу обвинуваченого, а також те, що обставини, за яких судом обвинуваченому було обрано та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, суд приходить до висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, а саме: переховуватися від суду, оскільки обвинувачений усвідомлює неминучість покарання за вчинення злочину у виді позбавлення волі; незаконно впливати на свідків з метою уникнення від кримінальної відповідальності; продовжити кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а обвинуваченим та захисником не наведено достатніх підстав та не надано доказів для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Розглядаючи можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, з урахуванням обставин висунутого обвинувачення, підвищеної суспільної небезпечності інкримінованого обвинуваченому злочину і суворості покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини за вчинення тяжкого злочину, суд вважає, що інші (альтернативні) запобіжні заходи, не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою, суд вважає, що продовження тримання під вартою в цьому випадку виправдано, оскільки в наявності конкретний суспільний інтерес у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначав Європейський Суд з прав людини у своєму Рішенні від 10 лютого 2011 року "Харченко проти України", п.79.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16.03.2022 року обвинуваченому ОСОБА_5 визначено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 грн., яка може бути внесена у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч.ч.4, 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «середовище»; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин; (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
У контексті обставин цього кримінального правопорушення, а саме відсутні відомості про проведення НСРД, прокурором не вказано достатньо доказів обвинувачення в частині мети збуту наркотичних заходів. Крім того, обвинувачений не може впливати на свідків в кримінальному провадженні, так як свідками у кримінальному провадженні зазначені особи, що були понятими під час затримання та особистого обшуку обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає, що слід зменшити розмір застави визначений ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16.03.2022 року до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 124 050 грн., який буде здатний забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов'язків та відповідатиме реальності ризиків.
Керуючись ст.ст. 183, 314, 315, 331, 371, 372 КПК України, суд , -
Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022041750000115 від 31.01.2022 року) у відкритому судовому засіданні на 19 травня 2022 року на 14-00 години в залі судового засідання № 6 Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу за адресою: вул. Демиденка, 6а, м. Кривий Ріг.
У судове засідання викликати: учасників кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк, що не перевищує двох місяців, тобто строком до 10 липня 2022 року.
Зменшити розмір застави обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб до п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п'ятдесят) гривень.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити її для виконання начальнику Криворізької установи виконання покарань № 3 УДПтСУ у Дніпропетровській області.
Ухвала, в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 13 травня 2022 року о 12-10 годині
Головуючий суддя ОСОБА_1