Справа № 190/570/22
Провадження №1-в/190/97/22
16 травня 2022 року м.П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
представника ДУ «ПВК №122» - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференці у приміщенні суду м.П'ятихатки справу за клопотанням засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянин України, засуджений 03.08.2021 року Жовтневим районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.309 ч.2 КК України, із застосуванням ч.1 ст.71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі,
про умовно-дострокове звільнення на підставі ст.81 КК України
До П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.
Прокурор та представник ПВК №122 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, вважають, що засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, а тому в задоволенні клопотання просять відмовити.
Засуджений ОСОБА_5 , допитаний в режимі відеоконференції, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Суд, вислухавши думку учасників провадження, дослідивши надані адміністрацією установи матеріали особової справи засудженого, вважає, що клопотання засудженого ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зі змісту частини другої статті 50 КК України слідує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Під сумлінною поведінкою розуміють, що засуджений за період відбування покарання сумлінно виконував вимоги встановленого режиму утримання у колонії, не допускав порушень, визнав вину у скоєному злочині, розкаюється у вчиненому, сплатив повністю або частково завдані злочином збитки, за час відбування покарання поводив себе як у загальній масі засуджених, так і при спілкуванні з представниками адміністрації ввічливо, тактовно, виконував законні вимоги представників адміністрації, приймав активну участь у виконанні умов розробленої для нього програми диференційованого виховного впливу, тощо.
Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певного строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці за весь час відбування покарання, а також досягнення цілей покарання.
Як слідує із роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Дослідивши матеріли особової справи, судом встановлено, що 03.08.2021р. ОСОБА_5 засуджений вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, із застосуванням ч.1 ст.71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі, стягнуто на користь держави витрати на проведення судової ексапертизи в розмірі 980 грн.70 коп. Вирок набрав законної сили 02.09.2021 року.
Початок строку відбуття покарання - 06.10.2021 року, кінець строку відбуття покарання -06.11.2022 року.
Засуджений ОСОБА_5 з 07.10.2021 року перебував в установі виконання покарань №3 м.Кривого Рогу; за цей час характеризувався задовільно, заохочень та стягнень не мав.
З 26.11.2021 року засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання у державній установі “П'ятихатська виправна колонія (№122)” та за цей час характеризується задовільно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня. Стягнень та заохочень не має, не працевлаштований, але заучається до роботи з благоустрою території установи та поліпшення житлово-побутових умов. До роботи ставиться задовільно, не потребує контролю за її виконанням з боку адміністрації. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу.
Зазначені обставини не підтверджують того, що засуджений повністю довів своє виправлення, оскільки така поведінка засудженого не може бути підставою для його умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, адже лише перебуваючи під пильним контролем з боку працівників установи виконання покарань поведінка засудженого ОСОБА_5 , зазнає позитивних змін.
Також слід зазначити, що відбуття засудженим певної частини строку покарання не є підставою для обов'язкового звільнення засудженого від подальшого відбування покарання, оскільки це є лише правом, а не обов'язком суду, а засуджений повинен довести своє виправлення та перевиховання сумлінною поведінкою і ставленням до праці протягом всього періоду відбування ним покарання.
При застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків.
Суд, оцінюючи у сукупності всі дані, які слугують чинником для визнання поведінки засудженого такою, що свідчить про його виправлення, вважає, що процес виправлення ОСОБА_5 не досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання у вигляді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в інших умовах, без ізоляції від суспільства.
Таким чином, суд вважає неможливим застосування до засудженого ОСОБА_5 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, так як останній не довів свого виправлення.
Сам по собі факт дотримання засудженим порядку і режиму утримання під час перебування в колонії, є його обов'язком, і не може достатньо переконливо свідчити про те, що засуджений довів своє виправлення.
Таким чином, суд вважає, що твердження засудженого стосовно того, що він довів своє виправлення і готовий до правослухняної поведінки без відбування покарання, є голослівними. Умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до дискреційних повноважень суду, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що для досягнення цілей покарання умовно-дострокове звільнення в даному випадку є передчасним.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України суд ,-
Відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно - дострокове звільнення на підставі ст.81 КК України.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Ухвала, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1