Справа № 184/595/22
Номер провадження 1-в/184/53/22
12 травня 2022 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши дистанційно у відкритому судовому засіданні подання начальника Державної установи «Покровський виправний центр (№79)», узгоджене головою спостережної комісії виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області, про умовно-дострокове звільнення засудженої:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Нива Трудова, Апостолівського району, Дніпропетровської області, громадянки України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 .
за участю: прокурора - ОСОБА_4 , представника ПВЦ-79 - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), засудженої - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
До Орджонікідзевського міського суду надійшло подання начальника Державної установи «Покровський виправний центр (№79)», погоджене головою спостережної комісії виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області про умовно-дострокове звільнення засудженої ОСОБА_3 на підставі ст.81 КК України. В обґрунтування подання начальник ДУ «ПВЦ (№79)» посилається на те, що засуджена за час відбування покарання довела своє виправлення, оскільки характеризується позитивно, має одне заохочення, стягнень не має, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом, виконує передбачені законом вимоги персоналу установи, бере особисту участь в організації виховних заходів, бере участь у роботі самодіяльних організацій виховних заходів,які проводяться в установі, не перебуває на профілактичному обліку, а тому заслуговує на умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання, згідно ст. 81 КК України.
В судовому засіданні представник ПВЦ-79 та ОСОБА_3 подання підтримали та просили задовольнити з викладених в поданні підстав.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання ПВЦ-79, оскільки засуджена ОСОБА_3 норма виробітки не становить 100%. Засуджена раніше судима за вчинення злочинів передбачених ч.1 та ч. 2 ст. 309 КК України, які не вплинули на становлення ОСОБА_3 на шлях виправлення і вона знову вчинила злочин передбачений ч. 1 ст. 309 КК України. Термін відбутого строку покарання засудженої свідчить про передчасність задоволення поданого клопотання.
Представник спостережної комісії виконкому в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши подання, заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що 13.07.2018 року вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська за ч.2 ст.309 КК України до 03 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 02 роки. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.02.2019 року скасовано покарання з випробуванням і направлено для відбування покарання до 03 років позбавлення волі. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 04.09.2020 року вважати ОСОБА_3 , засуджену вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2018 року, винною у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України (замість ч.2 ст.309 КК України). Виклавши перший абзац резолютивної частини вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2018 року в такій редакції: « ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити їй покарання у виді 05 років обмеження волі». Зарахувавши строк перебування у місцях позбавлення волі з 01.07.2019 по 04.09.2020 року, з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, згідно ст.ст. 5, 72, 74 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України.
У судовому засіданні встановлено, що згідно наявної в матеріалах справи характеристики, засуджена ОСОБА_3 до Державної установи «ПВЦ (№79)» прибула 25.11.2020 року. На даний час працевлаштована до виробничої майстерні установи, швачкою. За період відбуття покарання в установі ПВЦ-79 характеризується позитивно, має одне заохочення, стягнень не має. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи, іноді бере участь у роботі самодіяльних організацій, проявляє корисну активність в організації їх роботи, бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу. Відносно ОСОБА_3 розглядалось питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання згідно до ст.81 КК України, рішенням комісії від 30.06.2020 року відмовлено.
Згідно довідки про проведену соціально виховну роботу із засудженою ОСОБА_3 встановлено, що 08.12.2021 року з засудженою було проведено позачергову оцінку ступеню виправлення засудженої та зроблено висновок, що засуджена лише «стає на шлях виправлення» із середнім балом «добре», а вже 04.04.2022 року з засудженою було проведено позачергову оцінку ступеню виправлення засудженої та зроблено висновок, що засуджена «довела своє виправлення» із середнім балом «добре».
У відповідності до приписів ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
При цьому, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та відбув передбачений ч.3 даної статті строк покарання:
1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 309 КК України, який згідно ст. 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів.
Не відбутий строк покарання засудженою ОСОБА_3 станом на 29.04.2022р. становить 08 місяців 27 днів.
Разом з тим, суд зауважує, що однією із найосновніших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є наявність даних, які свідчать про те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.81 КК України).
Так, відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Підставою умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є: фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного йому покарання та доведенням засудженого свого виправлення. Доведення засудженого свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових кримінальних правопорушень. Виправлення засудженого має бути підтверджене сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Разом з тим, Пленум ВСУ у п.17 Постанови від 26.04.2002 №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», вказав на те, що оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну не відбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до засудженої ст.81 КК України, оскільки наявність лише одного заохочення, низька норма виробітку за весь час відбування засудженою призначеного покарання не може свідчити про виправлення засудженої.
При вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення, суд враховує, що Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ неодноразово звертали увагу судів на те, що під час вирішення питання про сумлінну поведінку та ставлення до праці в разі вирішення питання про можливість застосування до засуджених ст.81 КК України, слід відрізняти пристосовування засуджених до вимог адміністрації колонії з метою отримання пільг або уникнення покарання, від виправлення засуджених.
Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що засуджена не довела своє виправлення, не досягла такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових кримінальних правопорушень, її поведінка не може свідчити про її виправлення, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених ст.81 КК України, а відтак неможливість умовно-дострокового звільнення засудженої ОСОБА_3 ..
На підставі викладеного та керуючись ст.81 КК України, ст.ст. 537539 КПК України, суд, -
В задоволенні подання начальника Державної установи «Покровський виправний центр (№79)» щодо застосування до засудженої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_1