Справа № 420/6801/22
13 травня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до 297 комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 11 травня 2022 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до 297 комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України, в якому позивач просить:
- визнати бездіяльність 297 Комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України щодо ненарахувння та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди;
- зобов'язати 297 Комендатуру охорони та обслуговування Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 20 календарних роки з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889, з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі по позовною заявою ОСОБА_1 до 297 Комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії шляхом зобов'язання 297 Комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України подати у строк 30 (тридцять) днів з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду.
Згідно ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 та доданими до неї матеріалами, судом встановлено наявність підстав для повернення позовної заяви у зв'язку зі зловживанням процесуальними правами, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що адвокат Драгомирова О.М. неодноразово зверталась до Одеського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 до 297 комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України з аналогічними позовними заявами по справам №420/18209/21 (суддя Юхтенко Л.Р.) та №420/657/22 (суддя Марин П.П.).
При цьому, обґрунтування позовних вимог, а також докази, які надавались представником позивача до даної позовної заяви, зокрема, квитанція про сплату судового збору №ПН194290С1 від 28.09.2021 року, а також заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, є тотожними тим доказам, які пред'являлись представником по справам №420/18209/21 та №420/657/22.
Крім цього, за результатами розгляду позовної заяви по справам №420/18209/21 та №420/657/22 в обох випадках адміністративний позов ОСОБА_1 спочатку було залишено без руху та у подальшому повернуто позивачу з підстав не усунення недоліків позовної заяви.
Зокрема, в ухвалі про залишення позову без руху по справі №420/657/22, судом було зазначено: «…до адміністративного позову додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн. №ПН194290С1 від 28.09.2021 року. Відповідно до інформації, яка міститься в КП «ДСС», сума сплаченого судового збору в сумі 908,00 грн. за квитанцією №ПН194290С1 від 28.09.2021 року зараховано у справі №420/18209/21. З урахуванням зазначеного, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору в розмірі 992,40 грн…».
Також, в ухвалі про залишення позову без руху по справі №420/18209/21 судом було зазначено, що: «…підстави, які наведені позивачем у заяві про поновлення строку на звернення до суду є необґрунтованими та не визнаються судом як поважні причини пропуску строку звернення до суду…».
Як було зазначено судом вище, в обох випадках позивач не усував недоліки позовної заяви, у зв'язку з чим вказані позовні заяви ухвалами суду були повернуті позивачу.
Відтак, з наведеного вбачається, що при очевидності вимог процесуального закону щодо необхідності сплати судовий збір у розмірі 992,40 грн., а також надання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, вказані вимоги проігноровані.
Наведені порушення носять системний характер та мають місце також за позовними заявами по справам №420/18209/21 та №420/657/22, які надходили до суду у 2021 - 2022 роках.
За висновком судді, користуючись своїм процесуальним правом на звернення до суду, ОСОБА_1 зловживає таким правом, подаючи до суду позови без сплати судового збору у повному обсязі при очевидності обов'язку його сплати, системно та усвідомлено ігноруючи визначений законом обов'язок його сплати.
Варто звернути увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом п.2 ч.2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, вчинення інших дій, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
На думку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (рішення від 13.03.2019 р. у справі № 814/218/14), під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
У даному випадку внаслідок систематичної несплати судового збору у повному обсязі, а також не надання належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, суд, за загальним правилом, має залишити позов без руху та надати строк для усунення недоліків, що і мало місце по справам №420/18209/21 та №420/657/22, що призводить до затягування вирішення питання про відкриття провадження у справі та розгляду справи, до невиправданих втрат бюджету внаслідок необхідності формування ухвал без руху, ухвал про продовження строку на усунення недоліків та як, наслідок повернення позовних заяв, що також у рази збільшує час судді та працівників суду на обробку процесуальних документів, їх оформлення та вручення.
Частиною 3 статті 45 КАС України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Зважаючи на наведені вище судом обставини, які свідчать про усвідомлене зловживання ОСОБА_1 своїми процесуальними правами та системне невиконання процесуальних обов'язків, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви на підставі ч. 3 ст. 45 КАС України.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
У цьому випадку штраф може складати від 744,30 грн. до 7443,00 грн.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків;
неодноразового зловживання процесуальними правами;
Штраф може складати від 2481,00 грн. до 24810,00 грн.
При цьому, суд звертає увагу адвоката Драгомирової О.М., що відповідно до ч. 3. ст. 149 КАС України у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Проаналізувавши вказані обставини у сукупності, вбачається цілеспрямоване та усвідомлене зловживання позивачем процесуальними правами, невиконання очевидних процесуальних обов'язків, що у свою чергу свідчить про перешкоджання здійсненню правосуддя у порядку, визначеному процесуальним законом, а відтак суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до 297 комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - слід повернути позивачу на підставі ч.3 ст.45 КАС України.
Керуючись статтями 45, 149, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданням адміністративного судочинства систематичні, усвідомлені та цілеспрямовані дії ОСОБА_1 щодо реалізації права на звернення до суду, що у свою чергу кваліфікується судом як систематичне невиконання процесуальних обов'язків.
Позовну заяву ОСОБА_1 до 297 комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - повернути без розгляду позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С. О. Стефанов