справа№380/17932/21
12 травня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп'як О.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) звернувся з вказаним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 53 412 (п'ятдесят три тисячі чотириста дванадцять) гривень, 46 коп. згідно Довідки №95 від 01 вересня 2021 року.
2.Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 53 412 (п'ятдесят три тисячі чотириста дванадцять) гривень, 46 коп. згідно Довідки №95 від 01 вересня 2021 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004;
З. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1300 (одна тисяча триста гривень), 00 коп.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2021 позовну заяву залишено без руху.
На виконання ухвали суду від 23 жовтня 2021 року позивач подав заяву від 05 листопада 2021 року про виправлення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 10.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою від 12.05.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач повідомив, що проходив військову службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_1 НГУ, 19.09.2021 припинено контракт та виключено із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. Позивач стверджує, що на день його звільнення відповідач не провів виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
У клопотанні про закриття провадження у справі відповідач зазначив, що розпорядником коштів являється ГУ НГ України. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини, втім позивач наказ №206 від 20.09.2021 про виключення його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 станом на день виключення зі списків особового складу не оскаржував, з рапортом (заявою) про не виключення його зі списків особового складу військової частини не звертався. З наказом був ознайомлений та не заперечував, трудову книжку отримав. Просить також врахувати нарахування компенсації податку з доходів фізичних осіб (18%) зазначені в довідці - розрахунок №95 від 01.09.2021 та (1,5%) військовий збір. Звертає увагу, що після надходження коштів від ГУ НГ України позивачу була здійснена виплата компенсації за неотримане речове майно, що підтверджує витяг із наказу №263 від 30.11.2021 в сумі 45264,80 грн.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив неступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом в Національної гвардії України. Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №206 від 20.09.2021 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення 19.09.2021.
Перед виключенням зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_1 звернувся 27.08.2021 до командування військової частини з рапортом з висловленим бажанням отримати грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
Позивачу видано довідку про вартість речового майна №95 від 01.09.2021. Відповідно до даних цієї довідки сума грошової компенсації вартості речового майна, що належить до видачі за 53 предмета складає 45264,80 грн., сума податку з доходів фізичних осіб становить 8147,66 грн., потреба разом з ПДФО становить 53412,46 грн.
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 та пункту 2 частини першої статті 19 КАС України спори з приводу проходження та звільнення з публічної служби віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-XII. Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з частиною третьою статті 24 Закону №2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Пункт 242 розділу XII “Звільнення з військової служби” Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, визначає таке:
Після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік. [. . . ] Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Правові засади організації та порядку діяльності Національної гвардії України, її загальну структуру, функції та повноваження визначає Закон України “Про Національну гвардію України” від 13.03.2014 №876-VII (далі -Закон №876-VII). Відповідно до частини третьої статті 20 Закон №876-VII норми забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України військовою формою одягу, спеціальним одягом, взуттям та спорядженням, а також іншими предметами речового майна визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до частини другої статті 21 Закону №876-VII військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту визначає Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII). В статті 9 цього Закону закріплено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з статтею 91 Закону №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178), що містить такі положення:
1. Цей Порядок визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).
2. Виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
3. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: - звільнення з військової служби; - загибелі (смерті) військовослужбовця.
4. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
5. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Наказом МОУ від 29.04.2016 №232 “Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту” з метою упорядкування речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України затверджена “Інструкція про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період” (Інструкція №232).
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно”.
Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:
ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом в Національної гвардії України. Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №206 від 20.09.2021 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення 19.09.2021.
Перед виключенням зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_1 звернувся 27.08.2021 до командування військової частини з рапортом з висловленим бажанням отримати грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
Позивачу видано довідку про вартість речового майна №95 від 01.09.2021. Відповідно до даних цієї довідки сума грошової компенсації вартості речового майна, що належить до видачі за 53 предмета складає 45264,80 грн., сума податку з доходів фізичних осіб становить 8147,66 грн., потреба разом з ПДФО становить 53412,46 грн.
Отже, після звільнення ОСОБА_1 з військової служби в нього залишилося право на отримання грошової компенсації вартості за неотримане ним під час проходження служби речове майно.
Отже, оцінюючи позовні вимоги в частині “визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 НГУ щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно згідно довідки №95 від 01.09.2021”, суд враховує, що ОСОБА_1 перед звільненням з військової служби повідомив відповідача шляхом подання рапорту про обраний ним спосіб - отримати грошову компенсацію за невидане речове майно; при звільненні позивач не заперечував щодо виключення його зі списків особового складу військової частини попри наявність заборгованості по видачі речового майна. Отже, відповідач допустив оскаржувану позивачем бездіяльність при звільненні його зі служби, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів виплати позивачу грошової компенсації на підставі довідки №95 від 01.09.2021. Долучений відповідачем витяг з наказу від 30.11.2021 №263 не підтверджує перерахування вказаних коштів позивачу та не є в силу ч.2 ст.74 КАС України допустимим доказом сплати таких сум.
Щодо позовних вимог в частині здійснення компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 (далі - Порядок №44), суд враховує таке:
відповідно до положень Порядку №44:
- грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби (пункт 2);
- виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (пункт 3);
- виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення (пункт 4);
- грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пункт 5).
Згідно з пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно з підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: <…> г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом; <…>.
За пунктом 168.5. статті 168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд в постанові від 19.02.2020 у справі №802/1677/16-а вказав таке:
27. […] предметом спору в цій справі є не компенсація податку з доходів фізичних осіб, а стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиплати позивачу при звільненні з військової служби грошової компенсації замість неотриманого речового майна.
28. У справі встановлено, що на дату виключення позивача зі списків особового складу грошової компенсації за неотримане речове майно відповідач йому не виплатив. Згодом частину заборгованої суми військова частина сплатила, однак, як з'ясували суди, не в повному обсязі, тому їхній висновок про стягнення цих коштів є правильним.
29. У цьому зв'язку треба додати, що грошова компенсація за неотримане речове майно, що підлягало видачі під час проходження військової служби не є грошовим забезпеченням військовослужбовця (чи його складовою) і за своєю суттю не може вважатися оподатковуваним місячним/річним доходом такої особи. Позивач за час несення військової служби не отримав речового майна (як-от одяг, взуття, спорядження), яке йому належало, тож поніс власні витрати на його придбання. При звільненні військовослужбовцю (за Законом № 2011-ХІІ) повинні компенсувати ці витрати які, відповідно до пункту 7 Порядку № 178, здійснюються в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених, зокрема, Міноборони на відповідний рік.
30. Крім того, утримавши з належних позивачу до виплати сум грошової компенсації за неотримане речове майно податок з доходів фізичних осіб відповідач фактично позбавив його частини цієї грошової компенсації, що не узгоджується з підходом законодавця до оподаткування доходів військовослужбовців (пункт 168.5.статті 168 Податкового кодексу України)”.
З урахуванням наведених правових висновків Верховного Суду суми ПДФО, вирахувані з грошової компенсації замість належного військовослужбовцю (в т.ч. колишньому) речового майна, повинні бути компенсовані на підставі Порядку №44.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково, при цьому вийшовши за межі позовних вимог, стягнути з відповідача на користь позивача 53412,46 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк виконання рішення. Суд встановлює, що при виплаті ОСОБА_1 суми компенсації вартості неотриманого речового майна та утриманні з цієї суми передбачених законодавством податків та зборів відповідачу слід одночасно здійснити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого:
відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 908 грн. Представник позивача також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 1300 грн. Позивач надав суду такі докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1300 грн.: договір №435 про надання правової допомоги від 09.09.2021, додаток №1 до договору, акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 13.10.2021, ордер про надання правничої (правової) допомоги у Львівському окружному адміністративному суді на підставі зазначеного договору адвокатом Гірник О.О., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Гірник О.О. серія ЛВ №000954 від 18.04.2018.
Оскільки в цій справі суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 72,77, 90, 94, 139, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно згідно Довідки №95 від 01 вересня 2021 року.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 53412,46 грн.
Встановити такий порядок виконання цього рішення: при виплаті ОСОБА_1 53412,46 грн. та утриманні з цієї суми передбачених законодавством податків та зборів відповідачу слід одночасно здійснити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 454 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 500 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна