справа№380/1154/22
12 травня 2022 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А. Г.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області код ЄДРПОУ 08592247, місцезнаходження: 79007, м.Львів, пл.Ген.Григоренка, 3 (далі - відповідач-1), Міністерства внутрішніх справ України код ЄДРПОУ 00032684, місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Академіка Богомольця,10 (далі - відповідач-2), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо не розгляду заяви позивача з приводу виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 2-ї групи інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України;
- зобов'язати відповідача-1 відповідно до пункту 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, прийняти, зареєструвати та подати у 15-денний термін до відповідача-2 документи позивача з приводу виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 2-ї групи інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України;
- зобов'язати відповідача-2 розглянути заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2-ї групи інвалідності від 21.09.2021 та прийняти рішення щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, з урахуванням виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги.
Ухвалою від 24.01.2022 суддя прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після встановлення позивачу 21.09.2021 ІІ групи інвалідності, у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ, у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму. Позивач звернувся до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області з заявою про виплату відповідної допомоги. Проте, таку заяву повернули без прийняття рішення з тих підстав, що від дати первинного огляну МСЕК пройшло більше двох років. Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки дворічний строк, визначений для звернення за допомогою, він пропустив з поважних причин. Так, позивач є інвалідом та страждає на захворювання бронхолегеневої системи. У зв'язку з запровадженням в Україні карантину, пов'язаного з поширенням коронавірусної хвороби, медичні заклади пульмонологічного профілю ввели обмеження щодо прийому пацієнтів, що створило перешкоди для своєчасного проходження огляду у МСЕК. Крім того, у вказаний період позивач хворів на коронавірусну хворобу, у зв'язку з чим пропустив 2-річний строк, який визначив законодавець у пункті 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850). Вважає, що відповідач-1 вказані факти безпідставно не врахував та протиправно повернув заяву позивача без розгляду.
Крім того, позивач звертає увагу на те, що відповідач-1 не виконав вимоги пункту 8 Порядку №850 щодо реєстрації та подання у 15-денний термін до відповідача-2 документів позивача з приводу виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 2-ї групи інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України. Також зазначає, що така підстава для у відмови у виплаті одноразової допомоги, як встановлення йому вищої групи інвалідності після повторного огляду через понад два роки після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності, пунктом 14 Порядку № 850 не передбачена.
Відповідачі правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористалися, що згідно з частиною 6 статті 162 Кас України не перешкоджає розгляду та вирішенню справи за наявними матеріалами.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України.
Відповідно до наказу Управління внутрішніх справ у Львівській області (по особовому складу) від 25.01.1994 №25 б/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за пунктом «б» статті 65 (через хворобу).
07.05.2019 під час первинного огляду позивачу встановлено третю групу інвалідності у зв'язку захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Позивачу виплачена одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності через захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
21.09.2021 під час повторного огляду позивачу встановлено ІІ групу інвалідності через захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою МСЕК №1 серії 12 ААВ №067614 від 21.09.2021.
Позивач звернувся до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності.
З відповіді відповідача-1 від 25.10.2021 №А-111/Осд/31/01-2021 вбачається, що з дати первинного встановлення позивачу інвалідності до повторного огляду та встановлення вищої групи пройшло більше двох років, тому відсутні підстави для формування висновку щодо виплат грошової допомоги.
Вважаючи повернення без розгляду заяви про визначення і виплату одноразової грошової допомоги протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
02.07.2015 прийнято Закон України "Про Національну поліцію" №580-VIII згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" порядок виплати одноразової грошової допомоги врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" №565-XII від 20.12.1990 та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 (далі - Порядок № 850).
Так, відповідно до частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Пунктом 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно із підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Пунктом 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Пунктом 8 Порядку №850 встановлено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 вказаного Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Відповідно до пункту 9 Порядку №850 МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 вказаного Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 вказаного Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
З урахуванням наведеного правового регулювання керівник органу внутрішніх справ зобов'язаний сформувати висновок щодо виплати грошової допомоги та подати його у 15-денний строк до МВС України для вирішення питання щодо її призначення чи відмови в такому призначенні.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що рішення про призначення або про відмову у призначенні грошової допомоги приймає МВС України, а виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України.
Суд також звертає увагу на те, що нормативно не передбачено можливості керівника органу внутрішніх справ відмовити у складенні висновку щодо виплати грошової допомоги. Крім того, такий не вправі приймати рішення про призначення чи відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки таке належить до компетенції МВС України.
З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідач-1 безпідставно надав оцінку поважності причин пропуску позивачем дворічного строку, визначеного законодавцем у пункті 4 Порядку №850, та повернув з цих підстав заяву позивача без розгляду.
У контексті обставин розглядуваної справи, відповідач-1 не надав доказів складення висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та його направлення до МВС України.
Таким чином, заява позивача про виплату одноразової грошової допомоги у встановленому законодавством порядку не скерована для її подальшого розгляду до МВС України, що свідчить про порушення відповідачем-1 прав позивача.
За наведених обставин суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача-1 щодо не розгляду заяви позивача з приводу виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 2-ї групи інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України.
З метою ефективного поновлення порушеного права позивача, суд вважає за доцільне зобов'язати відповідача-1 відповідно до пункту 8 Порядку №850 прийняти, зареєструвати та подати у 15-денний термін до відповідача-2 документи позивача з приводу виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 2-ї групи інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України.
Водночас, суд зауважує, що зобов'язання відповідача-2 розглянути заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2-ї групи інвалідності від 21.09.2021 та прийняти рішення щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму як спосіб захисту допускається у випадку встановлення судом факту протиправної відмови відповідачем-2 у розгляді такої заяви. Як встановив суд, заява позивача про виплату позивачу одноразової грошової допомоги відповідачем-1 до відповідача-2 не скеровувалась. Відтак підставність позовних вимог у цій частині не може бути предметом судового дослідження до отримання відповідачем-2 відповідної заяви, а тому у задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити у зв'язку із передчасністю.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 з приводу виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 2-ї групи інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України.
Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області код ЄДРПОУ 08592247, місцезнаходження: 79007, м.Львів, пл.Ген.Григоренка, 3 відповідно до пункту 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, прийняти, зареєструвати та подати у 15-денний термін до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 з приводу виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 2-ї групи інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя А.Г. Гулик