Іменем України
13 травня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/7459/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищих навчальних закладах,
24.11.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій з урахуванням уточнених вимог, просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 17876,10 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач проходила навчання у Віи?ськовому коледжі сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (далі - Коледж) з 20.07.2021 по 08.10.2021 на посаді курсанта.
Відповідно до п.1 (абз.6) Контракту про проходження віи?ськовоі? служби (навчання) у Зброи?них Силах Украі?ни, укладеного між Міністерством оборони Украі?ни, в особі начальника Коледжу, і відповідачем 20.07.2021, ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання «відшкодувати Міністерству оборони Украі?ни витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить віи?ськову службу (навчання), у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або дисциплінованість чи відмови від подальшого проходження віи?ськовоі? служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу».
Відповідно до витягу із наказу № 212 від 07.10.2021 про відрахування ОСОБА_1 сума 17876,10 грн внесена до книги обліку нестач Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (далі - Університет).
ОСОБА_1 в загальному розрахунку № 856 від 27.10.2021 зобов'язалась добровільно відшкодувати витрати на утримання не пізніше 15 днів з дати видання наказу про відрахування. Наказ про відрахування № 212 виданий 07.10.2021.
Тобто, ОСОБА_1 повинна відшкодувати витрати на утримання не пізніше 22.10.2021. З 22.10.2021 в Університету розпочався строк на звернення до суду з позовом.
На теперішній час добровільне відшкодування витрат на користь Університету не відбувається.
Ухвалою суду від 29.11.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 21.12.2021 зобов'язано Центр надання адміністративних послуг Старобільської районної державної адміністрації протягом 3-х (трьох) днів з дня отримання ухвали надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
11.01.2022 до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) Старобільською міською радою Луганської області надано відомості за вихідним номером 32/01-22 від 05.01.2022 про відсутність інформації про місце реєстрації відповідача.
Ухвалою суду від 12.01.2022 зобов'язано Білолуцьку селищну раду протягом 3-х (трьох) днів з дня отримання ухвали надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
21.01.2022 до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) Білолуцькою селищною радою надано відомості про місце реєстрації відповідача.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 24.01.2022 направлено на адресу відповідача, яку відповідач отримала 04.02.2022, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно вимог частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
20.07.2021 між Міністерством оборони України в особі начальника Військового коледжу сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та солдатом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , укладено Контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу вищого навчального закладу (далі - Контракт).
Абзацом 6 пункту 1 Контракту передбачено, що курсант солдат ОСОБА_1 ознайомилась із законами та іншими нормативно - правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), і добровільно бере на себе зобов'язання: відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”.
29.09.2021 відповідачем на адресу позивача надано рапорт про відрахування через відмову від проходження військової служби у лавах Збройних Сил України.
Згідно із пунктом 9 Контракту, його чинність припинено 08.10.2021 через систематичне невиконання умов контракту.
Відповідно до витягу з наказу (по стройовій частині) № 212 від 07.10.2021 відповідача, відповідно до підпункту 3.2 Інструкції, затвердженої наказом Міністра оборони України від 24.12.1997 №490, відраховано від подальшого навчання через небажання продовжувати навчання відповідно до пункту 36 "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" припинено чинність дії контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу достроково, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, з 08.10.2021. Виключено зі списків та знято зі всіх видів забезпечення 08.10.2021.Визначено суму для стягнення у розмірі 17876,10 грн за період навчання у коледжі, відповідно Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964. Суму у розмірі 17876,10 грн внесено до книги обліку нестач університету.
08.10.2021 відповідач під підпис ознайомлений із Загальним розрахунком № 856 від 27.10.2021 коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 на суму 17876,10 грн, згідно із яким фактичні витрати, пов'язані з утриманням складають:
1. по грошовому забезпеченню - 1573,33 грн;
2. по продовольчому забезпеченню - 6585,30 грн;
3. по речовому забезпеченню - 8171,77 грн;
4. по медичному забезпеченню - 422,83 грн;
5. по перевезенню до місця щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку - 0,00 грн;
6. по оплаті комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв - 1122,87 грн.
Станом на дату розгляду справи сторонами не надано доказів відшкодування пов'язаних з утриманням у вищих навчальних закладах.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Згідно вимог Закону України "Про вищу освіту" та Положення про вищі військові навчальні заклади, затвердженого наказом Міністра оборони України від 27.05.2015 № 240, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.06.2015 за № 706/27151 та чинний на момент виникнення спірних правовідносин, Коледж являється вищим військовим навчальним закладом (пункт 1.5 Положення).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1995 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини 6 статті 2 Закону № 2232-ХІІ, одним із видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки.
Частиною першою статті 25 Закону № 2232-ХІІ визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.
Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти для здобуття певних освітніх рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами (частина четверта статті 25 Закону).
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону (частина п'ята статті 25 Закону № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок № 964), визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).
Пунктом 3 Порядку № 964 визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Відповідно до вимог пункту 3 Порядку № 964 наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління Державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2007 за № 863/14130, затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок розрахунку витрат), норми якого кореспондуються з нормами зазначено порядку.
Витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання (абзац другий пункту 6 Порядку № 946).
Відповідно до пункту 7 Порядку № 964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Матеріали справи свідчать, що позивачем на виконання вимог Порядку № 964 та Порядку розрахунку витрат були розраховані фактичні витрати, пов'язані з утриманням відповідача з дня його зарахування по день виключення зі списків особового складу, загальна сума яких склала 17876,10 грн.
Як зазначено вище, в загальному розрахунку № 856 від 27.10.2021 коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 на суму 17876,10 грн, містяться розписки про те, що вона ознайомлена із загальним розрахунком та зобов'язується добровільно відшкодувати витрати на утримання в університеті не пізніше 15 днів з дати видання наказу про відрахування.
Суд зазначає, що сторонами не надано доказів, що відповідачем відшкодовано витрати, пов'язані з його утриманням у вищих навчальних закладах, як впродовж 15 днів з дати видання наказу (07.10.2021), так і станом на дату розгляду справи, що свідчить про фактичну відмову добровільного їх відшкодування та є підставою для примусового стягнення такої заборгованості.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 964 витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі.
Враховуючи, що відповідачем добровільно не відшкодовано витрат пов'язаних з утриманням у вищих навчальних закладах, суд вважає достатніми підстави для їх стягнення з відповідача в судовому порядку.
У зв'язку з цим суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, в розмірі 17876,10 грн.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 1.380.2019.002683 щодо стягнення витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в закладі вищої освіти, серед яких, зокрема, витрати на грошове забезпечення.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог повністю.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки суб'єктом владних повноважень понесено судові витрати виключно у вигляді сплати судового збору, то за приписами вказаної норми права вони відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищих навчальних закладах задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 17876,10 грн (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість грн 10 коп.) на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Т.В. Смішлива