Іменем України
13 травня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/8235/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні заяву адвоката Пупиніна Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа № 360/8235/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року; зобов'язано Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року в сумі 3375,17 грн.
Позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому не сплачував його при зверненні до суду з цим позовом.
Однак позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 600,00 грн.
Судом встановлено, що в резолютивній частині рішення суду від 15 лютого 2022 року не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним.
Таким чином, допущений судом недолік підлягає виправленню шляхом ухвалення додаткового рішення суду.
Від представника позивача 21 лютого 2022 року надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду.
Вирішуючи питання щодо ухвалення додаткового рішення, суд виходить з такого.
Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень пунктів 1, 4 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин першої, третьої, восьмої, дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Такі документи повинні містити відомості, що безперечно свідчать про здійснення позивачем відповідних витрат, пов'язаних із розглядом в суді даної справи. Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Разом з позовною заявою позивачем подано копії: ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 01 грудня 2021 року серії ВВ № 1019547, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката України, договору про надання юридичних послуг від 30 листопада 2021 року № 26, додатку № 1 до договору, акта здачі-приймання наданої правничої допомоги від 16 грудня 2021 року № 13, квитанції від 16 грудня 2021 року № 16.
Дослідженням пунктів 3.1, 3.2, 3.3 договору від 30 листопада 2021 року № 26 (далі - Договір) встановлено, що позивач (Клієнт) взяв на себе зобов'язання здійснити оплату за роботу, виконану юристом, згідно з умовами, викладеними у додатку № 1 до цього Договору. Факт надання послуг підтверджується актом про наданих послуг. Гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок юриста.
Згідно з додатком № 1 до Договору встановлена така вартість послуг юриста: попереднє опрацювання матеріалів, законодавчої бази, консультації - 100 грн; складання та направлення адвокатського запиту, збір інформації, опрацювання інформації - 100 грн; підготовка процесуальних документів по справі (позовної заяви, апеляційної скарги, касаційної скарги) - 400 грн; підготовка процесуальних документів по справ (відповідь на відзив, клопотання, заява, відповідь на апеляційну скаргу тощо) - 200 грн; представництво в суді за 1 годину - 150,00 грн.
Відповідно до акта здачі-приймання наданої правничої допомоги від 16 грудня 2021 року № 13 юристом надано клієнту такі послуги: попереднє опрацювання матеріалів, законодавчої бази, консультація - 100 грн; складання і направлення до ГУНП в Луганській області адвокатського запиту - 100 грн; підготовка позовної заяви - 400 грн, всього - 600 грн.
Згідно з квитанцією від 16 грудня 2021 року № 16 клієнт сплатив юристу 600 грн.
Згідно з частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено понесені ним витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 600,00 грн.
Як вже вище вказано, рішенням від 15 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Від ГУНП в Луганській області при розгляді адміністративної справи клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надходило, тому суд не повноважний з власної ініціативи вирішувати питання про співмірність понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката.
За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Луганській області на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 600,00 грн.
Керуючись статтями 241-243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Луганській області (місцезнаходження: 93406, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Вілєсова, будинок 1, код за ЄДРПОУ 40108845) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 600,00 грн (шістсот гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова