13 травня 2022 року м.Кропивницький Справа № 340/2103/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області (вул. В. Чміленка, 41, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 40108709) про скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо відмови у призначенні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 відповідно до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» на підставі моєї заяви та поданих документів;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги по втраті працездатності відповідно до пункту 6 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначається, що починаючи з 13.09.2004р. по теперішній час позивач він проходить службу в органах внутрішніх справ України та органах Національної поліції України. Під час перебування в плановій відпустці, позивач 07.02.2020 травму ноги, внаслідок якої втрачено 15% працездатності. Згідно розслідування нещасного випадку встановлено, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою та пакетом документів. Однак, розглянувши заяву відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги вказавши, що виплата такої допомоги можлива у випадку втрати працездатності під час проходження служби та має бути пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними позивач з посиланням на ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» вказує, що виплата одноразової грошової допомоги пов'язується з отриманням травми в період проходження служби.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 12.04.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін (а.с.20).
Заперечуючи проти позову відповідач 09.05.2022 надав відзив на позов та зазначив про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог зважаючи на те, що травма, яку отримав позивач не пов'язана з виконанням службових обов'язків, а тому право на отримання одноразової грошової допомоги не виникло (а.с.22-28).
Відповідно до норм ст.ст. 257, 263 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач з 13.09.2004 р. по теперішній час проходить службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції України.
Перебуваючи у плановій відпустці, позивач 07.02.2020 разом з приятелем запланував гру у футбол в спортивному комплексі «Енерго-Спорт». Під час гри у футбол відбулось зіткнення позивача з гравцем протилежної команди в результаті якого позивач отримав удар в праве коліно та відчув різкий біль.
Згідно виписки із медичної карт стаціонарного хворого №4807 від 17.03.2020 складеної травматологічним відділенням №1, позивачеві встановлено діагноз: пошкодження ПХЗ, медіального меніску, медіальної колатеральної зв'язку правого суглобу. Блокада суглобу. Виражений больовий синдром (а.с.14,15).
У зв'язку з триманою травмою, на підставі рапорту позивача (а.с.39), відповідачем видано наказ №815 від 16.06.2020 «Про проведення розслідування нещасного випадку» (а.с.33).
За результатами службового розслідування складено акти: розслідування нещасного випадку, що стався 07.02.2020 о 19-45 год. (форма Н-5*) та про нещасний випадок невиробничого характеру (форма НТ*) (а.с.8-12).
Згідно висновків вказаних актів, нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Згідно листа Обласної МСЕК №2 від 12.08.2020 та Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, позивачеві встановлено 15% втрати працездатності (а.с.13,16).
З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності, позивач 21.09.2020 звернувся до відповідача із заявою (рапорт) до якої долучено необхідний пакет документів (а.с.49).
Висновком про призначення одноразової грошової допомоги від 21.10.2020 позивачеві відмовлено у призначенні та виплаті допомоги (а.с.49).
Листом від 21.10.2020 відповідач поінформував позивача, що відмова у призначенні одноразової грошової допомоги пов'язана з тим, що травма отримана позивача не пов'язана з виконанням службових обов'язків (а.с.18).
Не погодившись з відмовою у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
Відповідно до частини 2 статті 97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293, затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4).
Вищезазначений Порядок №4 визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України, поліцейських в т.ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій.
Згідно з підпунктом 5 пункту 1 розділу І Порядку №4 ОГД призначається у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського у випадку пов'язаному з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 6 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.
Системний аналіз положень Закону № 580-VIII та Порядку №4 щодо умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності, вказує на необхідність наявність не лише факту проходження служби в органах внутрішніх справ або поліції, а й безпосереднє виконання службових обов'язків, які призвели до поранення (контузії, травми або каліцтва).
В даному випадку, як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, травма дійсно отримана позивачем під час проходження служби в поліції, але під час перебування у плановій відпустці та гри у футбол, що не може ототожнюватись з виконання службових обов'язків, які призвели до поранення (контузії, травми або каліцтва).
Отже, відсутні умови за яких можливе призначення одноразової грошової допомоги у випадках передбачених пунктом 6 частини 1 статті 97 Закону № 580-VIII.
Доводи позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин, як на підставу можливості призначення одноразової грошової допомоги, ст. 101 Закону № 580-VIII суд вважає безпідставним зважаючи на те, що вказана норма закону містить окремий перелік підстав для відмови у виплаті допомоги - зловживання або протиправна поведінка особи, яка претендує на вказану допомогу.
Разом з тим, у справі, яка розглядається судом відмова у призначенні та виплати одноразової грошової допомоги мотивована іншими підставами - відсутність факту виконання службових обов'язків під час отримання травми.
За таких обставин суд вважає рішення відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги правомірним.
Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, суд повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник