Справа № 314/4767/20
Провадження № 2/314/95/2022
10.05.2022 року м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Кіяшко В.О.,
секретар судового засідання Румянцева А.М.,
справа № 314/4767/20;
провадження № 2/314/95/2022;
учасники справи:
- позивач ОСОБА_1 ;
- відповідач Фермерське господарство «Форт»;
- третя особа Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Форт», третя особа: Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області про витребування земельної ділянки, повернення її власнику та скасування державної реєстрації запису про оренду землі,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Бабіча С.А.,
стислий виклад позицій сторін.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Фермерського господарства «Форт», третя особа: Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області про витребування земельної ділянки, повернення її власнику та скасування державної реєстрації запису про оренду землі, де просить:
«1.Визнати припиненим з 26 вересня 2016 року договір оренди землі від 20.05.2006, який укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Форт», стосовно земельної ділянки, площею 6,8398 га, що розташована на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321585000:03:006:0010.
2.Витребувати у Фермерського господарства «Форт» земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 6,8398 га, що розташована на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321585000:03:006:0010 та повернути ОСОБА_1 .
3.Визнати припиненою державну реєстрацію договору оренди землі від 20.05.2006, який укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Форт», яка здійснена у ЗРФ «Центр ДЗК» від 26 вересня 2006 року за № 040626000012.
4.Скасувати державну реєстрацію додаткової угоди від 23.05.2015 до договору оренди землі від 20.05.2006 який укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Форт», яка зареєстрована 02.12.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Вільнянського районного управління юстиції Шотіною К.Л. на підставі рішення № 26831219 від 07.12.2015.
5.Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати».
В обґрунтування позову посилається на те, що 20 травня 2006 року між нею та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 2321585000:03:006:0010, яка належить їй на праві власності, строком на 10 років. В 2016 році, позивач звернулась до відповідача з проханням повернути їй земельну ділянку, так як вона не бажає більше продовжувати дію договору оренди. На той момент відповідач повідомив їй що договір зареєстрований в 2008 році, а тому його дія припиняється в 2018році. Восени 2018 під час отримання орендної плати позивач стала вимагати у відповідача повернення їй земельної ділянки, тоді відповідач повідомив їй що начебто 23.09.2015 між нею та відповідачем укладено угоду про зміни умов договору оренди землі від 20.05.2006, якою було змінено термін дії договору на 20 років. Вказану угоду позивач не підписувала. Відповідно до висновку експертів №131-22 від 14.04.2022 року підпис який виконано від імені ОСОБА_1 на угоді від 23.05.2015 про зміни умов договору оренди землі від 20.05.2006, на останньому аркуші угоди у графі «орендодавець» ймовірно виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 .
Представник позивача та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, та просили суд позов задовольнити з тих підстав що в ньому зазначені.
Відповідач про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи. Позивач та її представник надали свою згоду на заочний розгляд справи.
Представник третьої особи в судовоме засідання також не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, заперечень на позов від нього не надходило. Зі згоди позивача суд ухвалив слухати справу за його відсутності на підставі письмових доказів.
Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 18.01.2021 провадження по справі відкрито справу призначено до розгляду (а.с. 38-40).
15.03.2021 ухвалою суду залучено до участі у справі правонаступника третьої особи 9а.с. 50-51).
15.03.2021 ухвалою суду витребувані документи (а.с. 52).
Ухвалою від 07.04.2021 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду по суті на до судового розгляду по суті (а.с. 61).
12.05.2021 ухвалою суду призначена почеркознавча експертиза (а.с. 69-72).
02.09.2021 ухвалою суду витребувані документи (а.с. 96).
17.09.2021 ухвалою суду призначена почеркознавча експертиза, провадження по справі зупинено (а.с. 104-108).
04.01.2022 ухвалою відновлено провадження, для розгляду клопотання експертів (а.с. 114).
11.01.2022 ухвалою клопотання експертів задоволено частково (а.с. 118-121)
12.04.2022 ухвалою суду відмовлено у клопотання про забезпечення доказу (ухвала знаходиться в матеріалах справи № 2-з/314/16/2022).
27.04.2022 до суду надійшов висновок експертів № 131-22 від 14.04.2022 (а.с.147-160).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Суд, вислухавши позивача та її представника, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши обставини, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,
встановив
ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 6,8398 га, що розташована на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321585000:03:006:0010 (а.с. 17).
20 травня 2006 року між нею та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 2321585000:03:006:0010 яка належить їй на праві власності, строком на 10 років (а.с. 11-16). Восени 2018 під час отримання орендної плати позивач стала вимагати у відповідача повернення їй земельної ділянки, тоді відповідач повідомив їй що начебто 23.09.2015 між нею та відповідачем укладено угоду про зміни умов договору оренди землі від 20.05.2006, якою було змінено термін дії договору на 20 років. Вказану угоду позивач не підписувала. Відповідно до висновку експертів №131-22 від 14.04.2022 року підпис який виконано від імені ОСОБА_1 на угоді від 23.05.2015 про зміни умов договору оренди землі від 20.05.2006, на останньому аркуші угоди у графі «орендодавець» ймовірно виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 (а.с. 154)
Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.
Доводи позивача, викладені в позовній заяві, суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, поданих учасниками і витребуваних судом, позивачі розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У частині першій статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За правилами статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Разом з тим, визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
У статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі) договір оренди землі укладається в письмовій форм.
За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
20 травня 2006 року між нею та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 2321585000:03:006:0010 яка належить їй на праві власності, строком на 10 років (а.с. 11-16). 23.09.2015 начебто між позивачем та відповідачем укладено угоду про зміни умов договору оренди землі від 20.05.2006, якою було змінено термін дії договору на 20 років. Вказану угоду позивач не підписувала. Відповідно до висновку експертів №131-22 від 14.04.2022 року підпис який виконано від імені ОСОБА_1 на угоді від 23.05.2015 про зміни умов договору оренди землі від 20.05.2006, на останньому аркуші угоди у графі «орендодавець» ймовірно виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 (а.с. 154)
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеною ту обставину, що при укладенні угоди про зміну умов договору оренди землі від 23.05.2015 від імені ОСОБА_1 з ФГ «Форт» було відсутнє волевиявлення ОСОБА_1 , а відтак такий договір є неукладеним. Таким чином, договір оренди землі від 20.05.2006, що укладений між позивачем та ФГ «Форт» припинив свою дію 26 вересня 2016 року.
Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосуванні відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, згідно п. 7.27 постанови Великої Палати Верховного суду від 16.06.2020 прийнятої в межах розгляду цивільної справи № 145/2047/16-ц, враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві та в додаткових поясненнях, позивач у цій справі наполягає на поверненні їй земельної ділянки, вважаючи, що ця ділянка знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їй майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)).
Враховуючи викладене, суд вважає, що усунення перешкод у користуванні належною позивачу земельною ділянкою шляхом витребування її у відповідача та повернення спірної земельної ділянки її власнику, з огляду на те, що права та обов'язки сторін за договором про зміни умов договору оренди вказаної земельної ділянки від 23.05.2015 не виникли через його не укладення, є ефективним способом захисту порушених прав позивача, тому позов в частині визнання договору припиненим та поверненню земельної ділянки підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про визнання припиненою державної реєстрації права оренди суд зазначає таке.
Згідно вимог абз. 3 ч. 3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
За приписами ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.
Реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди на підставі неукладеного договору на спірну земельну ділянку за відповідачем не відповідає вимогам закону, порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належною їй земельною ділянкою, а тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Питання розподілу судових витрат суд вирішує в порядку ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 76-82, 141, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд,
вирішив:
1.Позов задовольнити.
2.Визнати припиненим з 26 вересня 2016 року договір оренди землі від 20.05.2006, який укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Форт», стосовно земельної ділянки, площею 6,8398 га, що розташована на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321585000:03:006:0010.
3.Витребувати у Фермерського господарства «Форт» земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 6,8398 га, що розташована на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321585000:03:006:0010 та повернути ОСОБА_1 .
4.Визнати припиненою державну реєстрацію договору оренди землі від 20.05.2006, який укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Форт», яка здійснена у ЗРФ «Центр ДЗК» від 26 вересня 2006 року за № 040626000012.
5.Скасувати державну реєстрацію додаткової угоди від 23.05.2015 до договору оренди землі від 20.05.2006 який укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Форт», яка зареєстрована 02.12.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Вільнянського районного управління юстиції Шотіною К.Л. на підставі рішення № 26831219 від 07.12.2015.
6.Стягнути з Фермерського господарства «Форт» (код ЄДРПОУ 32934765, адреса: Запорізька область, Запорізький (Вільнянський) район, село Московка, вулиця Українська, 46) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 3363 (три тисячі триста шістдесят три) гривні 20 копійок.
7.Стягнути з Фермерського господарства «Форт» (код ЄДРПОУ 32934765, адреса: Запорізька область, Запорізький (Вільнянський) район, село Московка, вулиця Українська, 46) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 7550 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят) гривень 80 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області, протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 14.05.2022.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Фермерське господарство «Форт», код ЄДРПОУ 32934765, адреса: Запорізька область, Запорізький (Вільнянський) район, село Московка, вулиця Українська, 46.
Третя особа: Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, код ЄДРПОУ 20488417, адреса: місто Запоріжжя, вулиця Істоміна, 8.
Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко
14.05.2022