про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
13 травня 2022 р. Справа № 120/3804/22
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1
до: Літинського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький)
про: визнання протиправною та скасування постанови,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Літинського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови. Позовну заяву подав представник позивача адвокат Жуков Володимир Петрович.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішуючи питання відкриття провадження у справі, суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, згідно із частинами 1-2 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Законодавче обмеження строку звернення з адміністративним позовом до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
В свою чергу заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" від 07.07.1989).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Враховуючи спеціальні строки звернення до адміністративного суду, встановлені статтею 287 КАС України, суд наголошує на положеннях статті 123 КАС України, згідно з якою у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 11.04.2022 ВП № 69774863 про відкриття виконавчого провадження. Позивач не надає доказів отримання оскаржуваної постанови, що позбавляє суд можливості визначити строк, з якого необхідно відраховувати десятиденний термін оскарження спірного рішення. В свою чергу, спірне рішення датовано 11.04.2022, при цьому позов поданий до суду 09.05.2022, тобто з пропущенням десятиденного строку звернення до суду.
Відтак, позивачеві необхідно надати докази отримання ним оскаржуваного рішення та/або заяву про поновлення строку звернення до суду і докази поважності причин його пропуску.
Зазначені вище недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Згідно із ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків останньої, які вказані у мотивувальній частині ухвали.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 287, 294 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Літинського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.
Встановити позивачеві 10-денний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду доказів отримання постанови від 11.04.2022 ВП № 68774863 про відкриття виконавчого провадження та/або заяви про поновлення строку звернення до суду і доказів поважності причин його пропуску.
Копію ухвали направити (надати) особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович