09 травня 2022 р. Справа № 120/1311/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сала П.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Панасюк В.В.,
представника позивачки Сопруна В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці питання про ухвалення додаткового судового рішення за заявою представника позивачки ОСОБА_1 про розподіл судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Хмільницької районної ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 120/1311/22-а за позовом ОСОБА_2 до Хмільницької районної ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням суду від 14.04.2022 вказаний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Хмільницької районної ради від 29.12.2021 № 65-рк про звільнення ОСОБА_2 з посади головного спеціаліста відділу організаційного, інформаційного забезпечення діяльності ради та загальних питань виконавчого апарату Хмільницької районної ради з 01.01.2022 на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку із змінами в організації праці, скороченням чисельності та штату працівників. Поновлено ОСОБА_2 на посаді головного спеціаліста відділу організаційного, інформаційного забезпечення діяльності ради та загальних питань виконавчого апарату Хмільницької районної ради з 01.01.2022. Стягнуто з Хмільницької районної ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2022 до 14.04.2022 включно в сумі 45455,60 грн, з відрахуванням при його виплаті податків та інших загальнообов'язкових платежів.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
18.04.2022 до суду надійшла заява представника позивачки, адвоката Сопруна В.В., про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 10125,00 грн, понесених позивачкою у зв'язку з розглядом цієї адміністративної справи. На підтвердження понесених судових витрат до заяви додано договір № 654 від 11.01.2022 про надання правничої допомоги, акт від 15.04.2022 передачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт), детальний опис робіт (наданих послуг) від 15.04.2022.
Ухвалою суду від 20.04.2022 для вирішення питання про розподіл судових витрат позивачки шляхом постановлення додаткового рішення суду призначено судове засідання. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 5-денний строк з дня отримання копії ухвали для подання до суду клопотання про зменшення судових витрат позивачки (у разі наявності заперечень щодо заявленого розміру відповідних витрат).
25.04.2022 до суду надійшло клопотання Хмільницької районної ради про зменшення витрат позивачки на оплату правничої допомоги.
Відповідач зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу адвоката суд враховує критерії реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерії розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На думку відповідача, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок Хмільницької районної ради має бути встановлено не тільки факт ухвалення рішення на користь позивачки, а також те, що за обставин справи ці витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим.
Крім того, відповідач вважає, що в цьому випадку визначена сума відшкодування витрат на правничу допомогу є очевидно неспівмірною зі складністю судової справи, оскільки справи такої категорії, навіть незалежно від розміру позовних вимог, є типовими, нормативна база, що регулює спірні питання, а також судова практика вищих судів в справах цієї категорії є усталеною.
Таким чином, відповідач просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу позивачки.
В судовому засіданні представник позивачки заяву про розподіл судових витрат у справі підтримав та просить суд її задовольнити. Звертає увагу на те, що витрати позивачки на правову допомогу були необхідними, а їх розмір повністю відповідає фактично наданим послугам відповідно до укладеного договору. Також представник позивачки вважає надуманими твердження відповідача про типовість цієї справи і наголошує на тому, що справа стосується поновлення позивачки на роботі.
Представник відповідача на виклик суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Частиною першою статті 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України у разі неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки в судове засідання учасника справи, який був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Також частиною третьою статті 252 КАС України визначено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
З огляду на викладене і беручи до уваги, що належним чином повідомлений відповідач не прибув у судове засідання, суд розглядає справу за його відсутності.
Вирішуючи питання про розподіл витрат позивачки на правову допомогу адвоката, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
В силу вимог ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).
Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:
договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);
інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);
представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).
Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов'язані із наданням правової допомоги.
При цьому покладення обов'язку довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не можуть нівелювати положень статті 139 КАС України щодо обставин, які враховує суд при вирішенні питання про розподіл судових, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.
Судом встановлено, що між позивачкою ОСОБА_2 (далі - Клієнт) та адвокатом Сопруном В.В. (далі - Адвокат) укладено Договір про надання правничої допомоги № 654 від 11.01.2022 (далі - Договір).
Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 цього Договору Адвокат бере на себе зобов'язання надавати професійну правничу (правову, юридичну) допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язаний оплатити послуги у порядку та строки обумовлені Сторонами.
Сторони узгодили, що надаючи Клієнту правничу (правничу, юридичну) допомогу, Адвокат здійснює таку діяльність:
- надає консультацію та роз'яснення з правових питань;
- в інтересах Клієнта складає та подає заяви, скарги, процесуальні та інші документи правового характеру;
- представляє інтереси Клієнта у судах під час здійснення судочинства, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, а також перед державними та приватними виконавцями, як представник сторони у виконавчому провадженні;
- здійснює захист прав, свобод і законних інтересів Клієнта.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що за правничу допомогу, передбачену цим Договором, Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар).
Розмір винагороди (гонорару) визначається часом, витраченим Адвокатом на надання Клієнту професійної правничої допомоги, вартість однієї години допомоги становить 750 грн.
Клієнт зобов'язується упродовж трьох днів з дати набрання законної сили судового рішення, ухваленого на користь Клієнта за результатами розгляду справи в адміністративному суді, сплатити Адвокату винагороду (гонорар).
На виконання умов Договору складено Акт від 15.04.2022 передачі-прийняття наданих послуг (виконаних робіт).
Вказаним Актом передбачено, що в період з 11.01.2022 по 15.04.2022 Адвокат надав Клієнту наступні послуги:
- попереднє вивчення матеріалів, формування позиції та консультування (2 год);
- опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, та вивчення судової практики (2 год);
- підготовка та подання позовної заяви (5 год);
- підготовка та подання відповіді на відзив (2 год);
- представництво у Вінницькому окружному адміністративному суді, участь у судовому засіданні 14.04.2022 (2 год 30 хв).
Згідно з пунктом 2 Акта, враховуючи витрачений Адвокатом час на надання Клієнту професійної правничої допомоги та вартість однієї години допомоги, яка становить 750 грн, загальна вартість виконаних робіт становить 10125 грн (750 грн х 13 год 30 хв).
Отже, судові витрати позивачки ОСОБА_2 в розмірі 10125 грн, понесені у зв'язку з розглядом цієї справи, доводяться належними та допустимим доказами і повністю відповідають обсягу тих послуг, які фактично надавалися адвокатом.
Згідно з правовою позицією, наведеною у додатковій постанові Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 300/3178/20, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
Крім того, з огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Згідно з рішенням ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).
А відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Як вже зазначалось, витрати позивачки на професійну правничу допомогу в розмірі 10125,00 грн підтверджуються документально та відповідають обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості згідно з умовами договору.
Досліджуючи питання щодо співмірності таких витрат, суд враховує, що у зв'язку з розглядом справи позивачці надано значний обсяг адвокатських послуг, зокрема представником позивачки надано оформлено та подано до суду від імені позивачки позовну заяву з додатками, а також відповідь на відзив, забезпечено представництво інтересів позивачки в судовому засіданні під час розгляду справи по суті. Закономірними та необхідними суд вважає послуги адвоката щодо надання позивачці консультацій.
Доводи відповідача про типовість цієї адміністративної справи суд вважає надуманими, оскільки спір між сторонами пов'язаний із звільненням з роботи, тобто стосується захисту конституційного права особи на працю.
Крім того, суд враховує важливість справи для позивачки, адже позивачка пропрацювала у Хмільницькій районній раді понад 20 років та була незаконно звільнена із займаної посади.
Отже, суд не вбачає підстав для висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на оплату послуг адвоката є завищеним або ж не відповідає часу, що був витрачений адвокатом на їх надання. Надані адвокатом послуг є реальними та були об'єктивно необхідними для ефективного захисту інтересів позивачки в суді. При цьому вартість таких послуг повністю відповідає умовам договору про надання правничої допомоги, у якому сторони погодили конкретні ставки гонорару адвоката.
З огляду на викладене та беручи до уваги категорію спору, складність порушених у справі правових питань, обсяг та рівень наданих адвокатом послуг, орієнтований розрахунковий час, достатній для їх надання, суд вважає, що витрати позивачки на оплату професійної допомоги адвоката в розмірі 10125,00 грн є доведеними, відповідають обсягу наданих правових послуг та вимогам розумності.
Відтак за результатами розгляду справи на користь позивача належить стягнути судові витрати у вищезазначеному розмірі - за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 134, 139, 143, 242, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд
Заяву представника позивачки, адвоката Сопруна Володимира Володимировича, про розподіл судових витрат у справі задовольнити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10125,00 грн (десять тисяч сто двадцять п'ять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Хмільницької районної ради.
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивачка: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) відповідач: Хмільницька районна рада (код ЄДРПОУ 21728349, місцезнаходження: вул. Столярчука, 1, м. Хмільник, Вінницька область, 22000).
Повний текст додаткового судового рішення складено 13.05.2022.
Суддя Сало Павло Ігорович