Справа № 464/56/22
пр.№ 2/464/608/22
11.05.2022 року
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючої -судді Бойко О.М.
секретар судового засідання Герасимович А.І.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області -Білецький Ігор Миронович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис вчинений 02 грудня 2021 року приватним нотаріусом Киїівського міського нотаріального округу Киїівської області Сазоновою Оленою Миколаївною, зареєстрованим у реєстрі за № 22598, таким що не підлягає виконанню; стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 02.12.2021 року приватним нотаріусом Киїівського міського нотаріального округу Киїівської області Сазоновою О.М. було вчинено оспорюваний виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 22598, щодо стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Споживчий Центр'' заборгованості в розмірі 12 070,00 грн. На підставі вказаного виконавчого напису, приватним виконавцем Білецьким І.М. було відкрито виконавче провадження № 67884020, та на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, степендію та інші доходи божника від 16.12.2021 року звернуто стягнення на її заробітну плату. Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від банку первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його можливого погашення, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Оскільки, жодних законних підстав для можливості вчинення виконавчого напису у нотаріуса не існувало, тому просить позов задоволити.
Позивач в судове засідання не з'явився. Представник позивача подав до суду заяву в якій позов підтримав в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутності та у відсутності позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує, просить позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, хоча згідно ст.130 ЦПК України належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу заочно у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розглядати справу у їхній відсутності.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.03.2020 року між позивачем та ТОВ «Споживчий центр», (правонаступником якого є відповідач) був укладений кредитний договір № 17.03.2020-100002125.
02.12.2021 року приватним нотаріусом Киїівського міського нотаріального округу Киїівської області Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 22598, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 17.03.2020-100002125 від 17.03.2020 року, укладеним між нею та ТОВ «Споживчий центр», (правонаступником якого є відповідач), заборгованість за період з 31 березня 2020 року по 01 грудня 2020 року в розмірі 12 070 грн.., яка складається із 9000 грн.- просторочена заборгованість за сумою кредиту, 2 520 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом та 550 грн.- витрат, пов'язаних з вчиненням виконавчого напису.
Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. відкрито виконавче провадження ВП №67884020 по виконанню вищевказаного виконавчого напису та звернуто стягнення на доходи позивача, що підтверджується постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, степендію та інші доходи боржника від 16.12.2021 року.
Відповідно до ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Пунктом 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів» затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, яким, зокрема, передбачено стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, зокрема: нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
У Постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 760/2193/15-ц висловлено позицію про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису .
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Проте, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.
Відтак, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання вимоги про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
З огляду на зазначені обставини, заважаючи на наявність даних про спірність суми заборгованості позивача перед відповідачем, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вчинення виконавчого напису, а відтак такий не підлягає виконанню .
На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі у вигляді сплаченого позивачем судового збору при подачі позову та заяви про забезпечення позову.
На підставі ст.ст. 50, 87-88 Закону України «Про нотаріат» та керуючись ст.ст.10, 60, 81, 141, 209, 212-215, 280 - 282 ЦПК України, суд, -
позов задоволити. Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Киїівського міського нотаріального округу Київської області Сазонової Олени Миколаївни від 02.12.2021 року, зареєстрований в реєстрі за номером № 22598 - таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», (місце знаходження - м. Київ, вул.Саксаганського,133-А, ЄДРПОУ 37356833) на користь ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1 494, 60 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Головуюча