Справа № 446/1901/21
13.05.2022 м.Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янка-Бузька кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141420000033 від 18.08.2022 за обвинуваченням:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Попівці Бродівського району Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, такого, що має на утриманні двох малолітніх дітей, відповідно до ст.89 КК України, раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_4 , 17 серпня 2021 року, близько 20:00 год., будучи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з метою власного протиправного збагачення, керуючись корисливим мотивом, перебуваючи у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_5 , застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я останнього, наніс йому один удар кулаком правої руки в ділянку лобної частини голови та один удар кулаком правої руки в ліву навколоорбітальну ділянку, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді одного синця у лівій навколоорбітальній ділянці та одного синця в лобній ділянці голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, при цьому висловив вимогу негайно передати грошові кошти в сумі 100 (сто) польських злотих. Одночасно в цей момент, потерпілий ОСОБА_5 , усвідомлюючи перевагу ОСОБА_4 у фізичній силі та зважаючи, що невиконання вимоги про передачу йому грошових коштів може спровокувати останнього на застосування до нього більшого фізичного насильства, всупереч власній волі передав йому грошові кошти у виді однієї банкноти номіналом 100 польських злотих, що в еквіваленті становить 686,73 грн (шістсот вісімдесят шість гривень, сімдесят три коп.).
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, та пояснив, що дійсно 17.08.2021, приблизно о 20:00 він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння прийшов до помешкання потерпілого ОСОБА_5 , де наніс йому два удари кулаком руки і забрав в нього 100 Польських злотих. Зазначив, що кошти потерпілому він повернув.
Обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, просив його суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, при призначенні покарання ОСОБА_4 покладається на розсуд суду. У заяві від 23.09.2021 вказав, що він примирився з обвинуваченим та немає до нього будь-яких претензій.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі потерпілого ОСОБА_5 .
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор, також не оспорював встановлені фактичні обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин скоєння кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, здійснивши допит у судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та матеріали щодо речових доказів, суд дійшов висновку, що при встановлених обставинах вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, доведена повністю.
При призначенні покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Також суд враховує загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а саме призначення покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно положень Загальної частини цього Кодексу та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги, що він відповідно до ст.89 КК України раніше не судимий, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, має на утриманні двох малолітніх дітей, розлучений.
При таких обставинах, суд вважає, що покарання обвинуваченому необхідно обрати в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення, попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та відповідає загальним засадам призначення покарання і не знаходить підстав для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, позицію потерпілого, який немає претензій до обвинуваченого, особу винного, який в силу ст.89 КК України є таким, що раніше не судимий, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне застосувати ст. ст. 75, 76 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази по справі необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Процесуальних витрат не має.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання обраний обвинуваченому ухвалою слідчого судді від 26.08.2021 припинив свою дію 27.10.2021 та продовжений не був, а тому підстав для вирішення цього питання немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України,
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки з покладенням на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази: одну банкноту номіналом 100 Польських злотих із серійним номером СЕ 1518468 - вважати повернутими за належністю потерпілому ОСОБА_5 згідно з розпискою від 31.08.2021.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Львівської області через Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1